Олександр Саган — про ключові напрямки діяльності Державного комітету України у справах національностей та релігій

( розмір 2.66 MB )

Кор.

Державний комітет України у справах національностей та релігій скеровує свої зусилля у чотирьох напрямках. У компетенції цієї державної служби питання етнонаціональної політики, державно—конфесійних відносин. Комітет також працює з особами, які були депортованими за національною ознакою та мігрантами, біженцями та шукачами притулку. У сьогоднішній розмові ми ставимо наголос на державно—конфесійних відносинах.

Олександр Саган

Ми працюємо над концепцією державно—конфесійних відносин. Вона вже достатньо давно розроблена в Україні і пройшла навіть кілька публічних обговорень, але тим не менше вона ще не отримала свого завершення у вигляді закону. Тому ми ініціюєм цей процес і ініціюєм через кабмін. І також ми працюємо над новою редакцією Закону про свободу совісті і релігійні організації. Вона теж достатньо дового опрацьовувалася в Міністерстві юстиції, інших установах, але не отримала свого завершального етапу. Ми також працюємо над законом про відновлення прав осіб депортованих за національною ознакою, і також ми працюємо над проектом закону про повернення культових будівель релігійним організаціям. В основному це працювало Міністерство юстиції, але ми також долучаємося до цього закону.

Кор.

Доречі з часу незалежності по цей день держава не визначилась у ключовому питанні: як потрібно вибудовувати відносини між державою та релігійними організаіцями, та яким чином ці стосунки повинні розвиватися у перспективі? Власне, на ці питання повинна дати відповідь концепція державно—конфесійних відносин.

Олександр Саган

Вона повинна ще стати гарантом того, що нова редакція Закону про свободу совісті і релігійних організацій, яка на сьогодні підготовлена, після того, як вона ввійде у Верховну раду, вона не вийде зовсім іншим законом. Тобто депутати не повинні змінити базові принципи, які формують державно—конфесійні відносини. А спроби змінити такі базові принципи є. Спроби зробити щось на кшталт російського закону, чи якогось іншого, внести якісь поправки, які будуть визначати, або будуть вигідні тільки одній з конфесій, ці всі спроби є. Убезпечити від цього може тільки концепція. Тому порядок розгляду змін до законодавства ми бачимо так, що проходить концепція, як проект закону, вона приймається як закон і тільки після того розглядається нова редакція Закону про свободу совісті.

Кор.

Базовий принцип, що закладений у концепції, полягає у рівності конфесій між собою та перед державою. Також у цей документ закладається принцип партнерських відносин між державою та Церквою. Йдеться про те, що держава повинна сприяти розвитку релігійних організацій, а Церква допомагатиме державі у вірішенні соціальних питань.

Олександр Саган

На сьогодні ми маємо дуже багато, цілй комплекс проблем, які я визачаються як соціальні. Якщо ми візьмемо і поширення СНІДу, туберкульозу і проблеми моральні у суспільстві, проблему покинутих дітей, безпритульних, які на вулицях. Це все ті проблеми, які уже тісно пов’язані між собою. Тому що звести все до економіки теж не можна. Вирішення питання тільки через підняття середньої зарплати, через підняття благоустрою людей, воно не повністю вирішує ці питання. Тому що матеріальний рівень суспільства, добробуту, в цілому він зростає постійно, а кількість дітей на вулиці не зменшується. Це говорить про те, що тут повинні бути включені моральні фактори, оці аспекти про які ми дуже часто забуваємо включити, це совість, віра, ставлення до інших людей. Ми повинні міняти це ставлення, ми повині включати ці моральні індикатори для того, щоб суспільство в цілому почало інакше ставитися до цих проблем.

Кор.

Яка перспектива прийняття законодавчих документів, запитуємо нашого співрозмовника, та наскільки нині діючий закон про свободу совісті та релігійні оргаізації вступає у конфлікт з новою концепцією?

Олександр Саган

Як ми бачимо сьогодні політична ситуація диктує дещо інший акцент. Я боюсь що в цьому році нам можливо і не вдасться ні обговорити, можливо навіть і винести це на обговорення депутатів. Хоча ми не складаємо руки, ми активно докладаємо усіх зусиль, що це було вже у цьому році, хоча ми є реалістами. З іншого боку ми багато працюємо над змінами до існуючого чинного законодавства для того, щоб полегшити життя Церков. Що мається на увазі? Це земельне питання. На сьогодні Церкви вперше поставлені на такі умови, що вони претендуючи на якусь земельну ділянку для побудови храмів мають брати участь в аукціонах поряд з комерційними організаціями. Це абсурд, тому що Церква як неприбуткова організація, не може виставити ті ж суми чи умови, які дають транснаціональні корпорації. Ми стикнемося з ситуацією, що церкви будуть просто фізично видавлені із великих міст, обласних центрів, Києва на околиці, але навіть і там вони не будуть мати шансів, тому що йде приватна забудова, інші процеси. Два роки назад була нарада в Київраді і там говорилося про резервацію понад сто ділянок спеціально для будівництва церков у місті Києві. Сьогодні ця теза забулася повністю і ділянки починають виставлятися на аукціон. Більше того, дійшло до речей зовсім нелогічних, коли церкви продаються. У нас в Шевченківському районі зовсім недавно відбувся випадок продажу церкви за 5 млн. 400 тис. гривень теж фонду, теж ніби іншій церкві, але сам факт що це відбувається за кошти і, фактично, ми починаємо займатись продажами храмів це жахливі прецентенти, які в майбутньому можуть мати дуже непередбачувані наслідки.

Кор.

Державний комітет у справах націнальностей та релігій також працює над іншими питаннями, що стосуються релігійних організацій. Скажімо досі обкладається податками богослужбова література, що ввозиться в Україну, зокрема Святе Письмо. На думку державного службовця, цю практику слід подолати.

Олександр Саган

Також болючим є питання ціни на газ. Церкви сьогодні вимушені платити за газ на рівні із промсловими підприємствами. Це не тільки нелогічно. З одного боку багато церков утримують за свій кошт сиротинці, будинки престарілих, не маючи жодних прибутків, більше того, вкладаючи туди і кошти і час, увагу, здоров’я тих співробітників, які там працюють. Дуже часто вони поставлені в ті ж умови, як і сусідні підприємства, які виробляють, наприклад меблі і отримують прибутки чи надприбутки. Мені здається, що ця ситуація на сьогодні не є справедливою. Якщо держава перекладає на плечі Церков дуже часто роботу з такими соціальними верствами, якими вони не займаються, це безпритульні, хворі це люди похилого віку, то в кожному конкретному впадку треба брати до уваги.

Кор.

Державний комітет у справах національностей та релігій опрацьовує ці питання на міжвідомчому рівні. На думку голови комітету Олександра Сагана чимало вищезазначенх проблем можна розв’язати, чи то досягти домовленостей на зустрічі представників Всеукраїнської ради Церков з прем’єр—міністром та Президентом України.

Підготував Володимир Качур (Фрагмент програми Радіо «Воскресіння»)

Опубліковано у Інтерв’ю Коментарі. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.