Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Любомир Гузар — про відзначення Різдва Христового та глибинний зміст свята

( розмір 5.65 MB )

Христос рождається! Дорогі радіослухачі, у ці великі ірадісні дні Різдвяних свят Радіо «Воскресіння» приходить у ваш дім з колядою.

Віншуємо вас, панове господарі, з Різдвом Христовим! Щоб вам щастя квітло вінком барвінковим! Щоб над вашим домом любов процвітала, а у вашім домі слава панувала! Щоб Ісус із того світа слав вам щастя і многі літа. Христос рождається!

Звісно, що у нас немає таких чудових голосів, і тому ми попросили і разом з нами для вас колядував чоловічий хоровий ансамбль «Аве, Марія». Чи знаєте ви, дорогі радіослухачі, на що потрібно звернути увагу у ці святкові дні? Пораду щодо цього ви зараз почуєте від Блаженнішого Любомира, Глави УГКЦ.

Блаженніший Любомир.

Безумовно найважливішим у ці дні є те, до чого нас запрошує Церква, а саме віддати належну славу Ісусові Христові, воплоченому Божому Синові, який приходить до нас, людей. Віддати Йому славу, а рівночасно застановитися, що Його прихід для нас значить. Бо Він є ключова особа у нашому житті. Немає нікого важливішого, як воплочений Божий Син, який прийшов на землю, щоб нам розказати про Бога, Бога – отця, про того люблячого батька, який нас сотворив, який нас обдаровує своїми дарами, своїми благодатями. Це найважливіше. І ми повинні у цей святочний час присвятити увагу до того. Є інші речі, які є важливі. Такі як, скажімо, з’їзд родини цілої, які звичайно відбуваються у цей час. Є обмін дарунками, є Свята вечеря, яка є дуже гарний і важливий момент, є згадка про тих, хто далеко від нас, є згадка про тих, хто відійшов від нас у вічність. Багато елементів складається на святкування, а немає нічого важливішого, як думка про Бога, молитва до Нього, віддати Йому належну славу, сердечно Йому подякувати за те, що Він для нас зробив.

Кор.

Думаю, що багато з нас, які вже є старшими, з сумом констатуємо, що з кожним прожитим роком ми все менше відчуваємо радість Різдвяних свят, аніж це було у дитинстві. Чи має Блаженніший Любомир, Предстоятель УГКЦ, пояснення для цієї обставини.

Блаженніший Любомир

Безумовно, я думаю, пояснення є досить легке, бо дитина тут сприймає доволі зовнішньо. І так є багато таких елементів, як коляди, колядки, колядування, вертеп, дарунки, особливі навіть відправи, які є дуже такі живі у той час. Це все робить для дитини, головно для молодої людини, створює певну атмосферу такої особливої радості. Тої радості вже у такий спосіб, я думаю, не переживає людина дозріла. Чим старша, тим, іоже, менше. Але з другої сторони, мені здається, чого дитина не розуміє, тільки вже старша, дозріла, досвідчена особа може зрозуміти, є важливість того свята. Тут вже переходим з такого зовнішнього, емоційного до внутрішнього, до духовного. Старша людина, коли піде до церкви у цей празник, коли чує ті відправи, коли застановляється над змістом цього празника, робить це у спосіб дуже інакший від світосприймання дитини. Але ми мусимо собі завдати труду так повестися, цей празник зустріти з такою певною духовною настановою, так, як водиться дозрілій особі.

Кор.

Важливим атрибутом Різдвяних свят є колядування. Але все менше коляда звучить на вулицях сіл і міст. Як цьому зарадити? Відповідь Глави УГКЦ на таке запитання ви зараз почуєте.

Блаженнтший Любомир

Нелегко сказати, яку відповідь. Я пережив це, будучи дитиною, практично, і це справді така особлива радість — прийти до хати, чи перше почати колядувати під хатою чи під дверима, а пізніше прийти і ще раз заколядувати. Воно абсолютно створює таку якусь дуже неповторну атмосферу. Як людей до цього заохотити? Я не знаю, властиво, як, якийсь такий засіб. То треба це пережити. То люди вже самі від себе прямо хочуть піти. Може якийсь такий свого роду любов, вигоди, може якесь таке лінивство зачинає залягати між людьми нажаль. Я не знаю якогось такого ліку, який би міг це направити. Але я думаю, що треба заохочувати. Нехай вже щонайменше ті, хто має те бажання, нехай іде і колядує. І собі тим так би мовити спричинює радість, але також і ширить радість між другими людьми.

Кор.

А чи ви ходили колядувати?

Блаженніший Любомир

Ну бачите, моє життя нажаль так складалося, що я справді колядував дитиною. Це я пережив на селі. Один раз у своєму житті, то властиво було містечко, пережив те колядування таке у повному значенні цього слова. Поза тим ми колядували вдома. Родина колядувала, приймали колядників. Були такі обставини, що я, властиво, особисто нажаль дуже мало мав нагоду ходити колядувати.

Кор.

Що для Глави УГКЦ є найважливіше у житті?

Блаженніший Любомир

Моє велике бажання є бути людиною. Знаєте, багато зустрічаєте осіб, але дуже мало людей. Людей у значенні такому, як би сказати, повному значенні людини. Для мене, щиро вам скажу, таким прикладом людини був Митрополит Андрей Шептицький. А крім того мав я, коли я був ще студентом, професора, який на мене завжди робив таке дуже глибоке враження людини. Дуже трудно описати, що це є, але людини, яка когось, хто як не під кожним, то під багатьма оглядами робить на вас враження. Мені дуже гарно колись це хтось описав, то не є моє, але після того, як ви з такою людиною зустрілися, ви відходите від неї кращим.

Кор.

Як зазвичай святкує Різдвяні свята, які найважливіші моменти переживає Глава УГКЦ?

Блаженніший Любомир

Ну, бачите, перш за все відправи, такі дуже особливі і дуже гарні, мені здається, дуже люблю ті різдвяні відправи: Вечірня, Повечер’я, «З нами Бог», Свята Літургія Різдвяна, яка збагачена ще особливо колядуванням. А з усіх поза, що так скажу, позалітургійних дійств, то для мене дуже важливим моментом є Свята Вечеря. То трудно так би сказати, словами висловити. Я, може, зроблю свого роду такий приклад. Значить ми маємо повну Святу Вечерю на 12 страв. Але навіть якщо немає 12, але є певні традиційні страви: борщ, хоча він є пісний, вареники, сушняк і інші речі. Це не є щось надзвичайне. Багато разів під час року ми ці страви споживаємо, але вони ніколи не мають такого смаку, як на Святій Вечері. Обставина є тут неповторна. Я думаю, треба відчути це радше, ніж намагатися це переказувати словами.

Підготував отець Ігор Яців (Фрагмент програми Радіо «Воскресіння»)

Опубліковано у Інтерв’ю Коментарі. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.