Інтерв’ю з духівником всеукраїнського дитячого журналу «Ангелятко» отцем Русланом Грехом журналіста Зоряни Курдини.

( розмір 6.18 MB )

Кор.

Шановні слухачі, в одній з наших попередніх передач ми розповідали вам про «Ангелятко» — журнал про наймолодших дітей, який виходить у Львові при церкві Різдва Пресвятої Богородиці, а своїх вірних маленьких читачів має вже по всій Україні. Сьогодні отець Руслан Грех, духівник і натхненник журналів «Ангелятко» і «Ангеляткова наука», які, до речі, частинкою світу, що має назву «Країна ангелят», знову у нас в гостях. І ми продовжуємо з ним розмову про те, як, власне кажучи, ідуть справи в «Країні ангелят»?

Отець Руслан Грех

Я б, може, не так хотів би говорити про те, що робиться, а більше хотів би поділитися зі слухачами своїми думками, як, скажімо, ми у редакції наших журналів «Ангелятко» і «Ангеляткова наука» плануємо як розвиток самих журналів так і подальші плани щось більше робити для дітей, і як ми розвиваємо свою концепцію, маємо свій погляд на те, як потрібно подавати дітям, що це має бути і як. Отже, найперше. Наші журнали є для наймолодших, і тому тут особливо актуальна тема, як на мене, виховання дітей. Скажімо, сьогодні, як ми бачимо особливо у західній культурі, те, що до нас приходить із Заходу… Мені було б цікаво почути, одна дикторка польського телебачення сказала, що сьогодні гарно подавати дітям культуру, яка походить від слова «Кул», що означає щось таке «кльове», сучасне і тому подібне. Тобто у мене якісь такі внутрішні контраверсії стосовно цього відбулися. Тобто у якійсь мірі я згідний з цим. З іншого боку, традиційне походження слова «культура» також важливе. «Культура» від латинського слова, що ми знаємо, культивувати, плекати, вирощувати десь таке трохи відмінне від тих стандартів, які подає сьогоднішній світ. І інше, що я би хотів у тому всьому показати своє бачення того, що в людині вже є закладено дуже багато і важливо, власне, виховати, виростити, скультивувати. Також таке слово є українське, власне, те, що ви кажете «виховувати», яке означає, що десь щось є заховане, і його треба витягнути наверх. Так Христос каже: «Будьте як діти». Тобто звертається до нас, дорослих. У дитині вже щось таке є, що ми, дорослі отими такими «кулами» чи якимись такими зовнішніми чинниками, які на нас діють, ми десь його приховали, десь глибоко-глибоко запхали. І тому те дитяче, воно не помітне в нас, дорослих. Ось чому важливо також виховуватися нам самим, чи виховувати в нас те щось дитяче, те, що заховане. Також ще є гарне церковнослов’янське слово чи російське «воспітивать», тобто годувати. Також воно, скажімо, дуже гарно в релігійному чи християнському значенні, що все у християнстві зводиться до Євхаристії і до Святого Причастя. Тобто, якщо людина годується духовним, Святим Духом, вона зростає в тому. Знову ж таки, якщо вона годується такими середниками зовнішніми, то вона виростає в таку дорослу людину, яка загубила дитячість.

Кор.

Як ви намагаєтеся втілювати ці принципи у тому, що ви робите?

Отець Руслан Грех

Отже, ми виходимо, власне з нашої назви, яку ми так довго підбирали— назву журналу «Ангелятко». Мені здається, що вона дуже серйозно відповідає тому, що ми хочемо подати дітям і дорослим. І ця пісня, що звучала по радіо, її ідея, наша ідея, яку ми проносимо через усі видання, ми навіть мали дискусії стосовно розвитку нашого видання. Як це ангелятко має виглядати? Ми повернулися до цієї пісні, сказали, що це є програмою нашого «Ангелятка», що тато і мама також ангелята, що всі ангелята. Десь там, в серці глибоко, є ангелята. Думаємо, що від назви мала би виходити наша концепція. Друге, що б ми хотіли так глобально підійти до того, що ми можемо зробити. Є таке прислів’я: можна нарікати на темряву, а можна запалити свою свічку. То ми намагаємося десь так потихеньку запалювати свої вогники. Тобто, є вже два журнали, і ми також плануємо такий серйозний інтернет-портал. Ми маємо зараз веб-сторінку, але ми хочемо створити такий більший портал, у якому буде сторінка для дітей, а також хочемо створити сторінку для батьків, яка буде в себе включати різні принципи з виховання дитини, можливо навіть з подружнього життя. Ми зараз тільки в процесі роздумів над концепцією цієї сторінки. Але поради педіатра, психолога, з погляду християнської етики чи християнського виховання, педагогів будемо запрошувати. Крім того, щоб через тих ангеляток маленьких достукатися аж до їхніх батьків. Думаю, актуально буде підняти тему абортів, дітей-сиріт. Тобто, що ми, як молоді люди, можемо для цього у світі своєму зробити. У подальшому ми сподіваємося, що цей журнал для дорослих стане першим україномовним журналом для батьків. Наскільки я знаю, такого ще не бачили. Є російськомовні непогані. Ну і також, якщо не першим україномовним, то першим з християнським спрямуванням, з християнською мораллю журнал. У інтернет-сайті ми плануємо підійти до теми радіопрограми чи навіть такого радіоканалу для дітей. Цього поки що немає у нас. Якщо ми маємо свій інтернет-канал, то я думаю, вистачить декількох годин розмови з фаховими людьми щодо виховання дітей. Також діти можуть там своє слово сказати, дитячі передачі. Щось таке плануємо. Як ту концепцію «Ангелятка» передати, то я думаю, що воно має все природньо відбуватися через наші наставлення чи через підхід, власне, десь сучасний, але з іншого боку все ж таки християнський. І тоді воно мало б дати свої плоди.

Кор.

Отче, а от про ті проекти, про які ми говорили минулого разу: компакт-диск з піснями, чудовими піснями. У нас, до речі, сидить у студії виконавиця цих пісень, маленька наша співачка Оленочка, першокласниця, львівська школярочка. Вона ще нам скаже, що вона думає про журнал «Ангелятко», як вона його читає і деякі свої думки ще висловить.

Отець Руслан Грех

Мені здається, що непогані вийшли ці пісні, і ми хотіли до Форуму книговидавців підготувати компакт-диск окрім нашого журналу. І ми вже, фактично, до цього підійшли. Вони досить різнопланові, ці пісні. Одні раніше писалися, інші— пізніше. Є така ідея зараз, щоб все ж таки якісь пісні дописати. Думаємо поки що над альбомом, хоча досконалості немає меж, тому треба на чомусь закінчити. Зараз ми хочемо особливо представити пісню, яка б до Форуму книговидавців підійшла — про бідну мишку, яка прогризла книжку, але зрозуміла, що щоб книжку навчитись читати — треба добре зубки поламати. Оленка — то є голос нашого «Ангелятка».

Кор.

Тобто, отче, щоб уточнити, до Форуму видавців, який буде у Львові, що конкректно має вийти?

Отець Руслан Грех

Отже, кожного року відбувається Форум книговидавців. І тепер, починаючи з минулого року, ми робимо свій такий ангелятковий крок. Отже, ми робимо свято читання у Країні ангелят, яке буде на завершення Форуму. Тобто Форум триває з четверга по неділю, але у неділю він уже закривається. Тому у неділю, 16 вересня, з 12 години до 18 у парку Костюшка, проти Національного університету імені І. Франка, буде відкриватися свято для дітей. На цьому святі ми плануємо представлення наших пісень, але ми хочемо, щоб вони там всюди звучали. Скажімо, минулого року присутніми були від 2,5 до 3 тисяч дітей на цьому святі. Ми це знаємо, бо кожній дитині ми давали такі грамоти чи пам’ятки про присутність на цьому святі. Думаємо, що цього року буде значно більше, тому що такого не так багато робиться. Таке свято читання єдине, бо відрізняється тим, що воно є для найменших. Бо, як правило, роблять для більших дітей, для школярів. Ми розраховуємо для дошкільнят і молодший шкільний вік. Таких, як Оленка.

Кор.

Оленочка, ти і деш у перший клас. Так? Але «Ангелятко» читаєш вже не перший рік. Скільки тобі було, коли ти почала читати «Ангелятко»?

Олегка

П’ять.

Кор.

І як тобі цей журнал? Подобається? Що ти найбільше любиш там читати?

Оленка

Я найбільше люблю там малювати, вирізати. Щось таке. Про гномика Буську я обожнюю.

Кор.

А загадки ти любиш читати? Чи ти любиш сама загадки складати?

Оленка

Сама складати і читати

Кор.

Ну загадай якусь загадку, яку ти сама придумала.

Оленка

Зелена жабка крильця має, але не літає і скрипочку має і на скрипочці грає. Я хочу сказати, що журнал дуже гарний, і я дуже тішуся, коли тато мені його приносить. Вже відразу його читаю, прошу маму, щоб прочитала деякі завдання.

Кор.

А яка пісенька з тих, що ти співаєш, тобі найбільше подобається?

Оленка

Мені— «Мишка» і «Ангелята сиділи на сонечку»

Кор.

Отче, як у «Ангелятка» справи? З цієї точки продовжимо.

Отець Руслан Грех

У «Ангелятка» справи добрі, бо, фактично, ангеляток є багато, які нам допомагають. Від таких, як Оленка, що співають, до дорослих, які фінансово допомагають. А стосовно тих, що допомагають, тут, власне, хотілося б згадати ансамбль «Панночка», який при церкві Різдва Пресвятої Богородиці на Сихові. Вони також багато пісень співають, підспівують у тих піснях, що співає Оленка. Там дуже гарний керівник, тому так виглядає, що цей ансамбль дуже швидко стане знаним. Подякувати хотілося б зокрема пану Ігору Федаку, керівнику того ансамблю. Інші, які допомагають, є таке ангелятко, що називається Левко Дурко. Адже ми з ним також дуже гарно співпрвцюємо. Він готовий у будь-який момент відгукнутися, якесь свято для нас допомогти організувати, бути там присутнім, конференції. Він також буде на нашому святі читання у Країні ангелят. Для заохочення ще раз, може, скажу, що це буде 16 вересня, початок о 12 годині. Буде дуже багато призів, подарунків від ангелят. Ще там буде кролик Бобо, який буде дарувати призи. Буде лотерея для дітей, у якій буде багато виграшів. Клоуни, фокусники, циркова програма, будуть програми з малюванням, читанням, танцюванням, різні майданчики.

Кор.

Тобто всі маленькі львів’яни, а також ті дітки, які можливо будуть гостями нашого міста у дні Форуму, мають таку гарну нагоду прийти у парк навпроти університету імені І. Франка і взяти участь у цьому дитячому святі.

Підготувала Зоряна Курдина.(Фрагмент програми Радіо «Воскресіння»)

Опубліковано у Books and Periodicals, Інтерв’ю Коментарі. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.