Роль Української Греко-Католицької Церкви у протидії торгівлі людьми

( розмір 5.43 MB )

Кор.

“Роль Української Греко-Католицької Церкви у протидії торгівлі людьми” – таку назву мала конференція, яка відбулася 14 грудня 2006 року у Києві за підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Данії. У роботі конференції взяли участь владики, члени Синоду Єпископів Києво-Галицької Митрополії УГКЦ. Реалізація такої робочої зустрічі стала можливою завдяки тісній співпраці Міжнародної організації з міграції (МОМ) та Міжнародного благодійного фонду «Карітас України».

Метою зустрічі, як відтак про це у вступному слові говорив Фредрік Ларсон, координатор Програми з протидії торгівлі людьми Представництва МОМ в Україні, було бажання ширше поінформувати провідників УГКЦ із проблемою торгівлі людьми та випрацювати напрямні співпраці між Церквою та МОМ. Крім того п. Фредрік подякував присутнім владикам за зацікавлення проблематикою та готовність до її вирішення.

Слухаємо фрагмент виступу Фредріка Ларсона, координатора Програми з протидії торгівлі людьми

Фредрік Ларсон

Сьогодні ми будемо говорити про торгівлю людьми. Торгівля людьми — це є рабство чоловіків, жінок і дітей в сучасному світі. Торгівля людьми стосується кожної людини в Україні. За останні 5-6 років МОМ надала допромогу більше ніж 3300 потерпілим від торгівлі людьми. Надаль ця цифра— лишень крапля в морі. Наші остані дослідження показують, що лихо торгівлі людьми торкнулися десятків тисяч українців за останні 3-6 років. Наймолодшим потерпілим від торгівлі людьми, якому ми надали допомогу, йому було лише три роки. Це хлопець, якого продали у Польщі для жебракування. Найстаршою потерпілою була жінка 75 років. Її продали з Молдови до України, і людина, яка продала, вже була засуджена за вбивство. Ми врятували цю людину минулого тижня. Торгівля людьми має страшний вплив на тих, хто потерпає від неї. Сюди залучені психологічні проблеми, проблеми із здоров’ям. Воно також впливає на родини потерпілих і на суспільство вцілому. Шлюби розпадаються внаслідок торгівлі людьми, діти стають сиротами внаслідок рабства. Українське суспільство— це суспільство, яке дуже сильно постраждало від торгівлі людьми. Це— виклик для України, і ми зможемо протистояти торгівлі людьми, якщо будемо працюавти разом. Я не знаю кращого партнера сьогодні в Україні сьогодні, ніж УГКЦ. Через той доступ до людей, який ви маєте, той вплив, який ви маєте на суспільство. Ми маємо визнати, що торгівлю людьми не можна подолати лише на національному рівні, тому я дуже щасливий вітати на цій конференції нашого друга з Італії сестру Бонетті. Тільки так ми зможемо подолати злочин торгівлі людьми.

Кор.

У свою чергу БлаженнІший Любомир, Верховний Архієпископ Києво-Галицький, Глава УГКЦ, для того, щоб наблизити розуміння ситуації людини, яку було продано, почав використовувати слово “кріпацтво”.

Блаженніший Любомир Гузар

Для нас слово «рабство», може, таке трошки теоретичне, далеке. Хоча те, про що будеться говорити, і є рабством. Неволею, невільництвом. Але дозвольте вжити слово, яке, може для нас є більш знайоме не тільки літературно, але також як емоційна цілість , а саме слово «кріпацтво». Ми читали багато творів у нашій літературі про кріпацтво, про життя кріпаків. Може, дуже так чітко перед нашими очами стоїть постать Тараса Шевченка— кріпака. І різниця між його життям у кріпацтві і між його життям на волі. Це, мені здається, є такий приклад, таке поняття для нас емоційно далеко більше кажуть і нас, так би мовити, внутрішньо збудять до тої дуже поважної проблеми, про яку хочемо говорити, слухати і обмінюватися думками під час цієї зустрічі. Протягом останіх двох тижнів я побував у Брюсселі в Берльгії і разом з владиками постійного Синоду в Англії. Я мав нагоду чути про ці жахіття, на які наш головний промовець і директор говорив. Отже це не є щось абстрактне. Це не є щось, що можемо собі злегковажити. Тут ми стаємо віч-на-віч з жахливою дійсністю закріпачення людей сьогодні. Закріпачення людей, за яких ми, як душпастирі, маємо відповідальність.

Кор.

Проблема торгівлі людьми, за словами Глави УГКЦ, не є чимось абстрактним чи далеким для нас, адже, як вже згодом під час конференції звучало, 80% опитаних українців мають рідних, друзів чи близьких, які є учасниками міграційних процесів.

Після вступних промов п. Фредріка та Блаженнішого Любомира розпочалась робоча частина засідання, у якій Ганна Антонова, співробітник МОМ, представила доповідь: “Проблема торгівлі людьми в Україні та роль Церкви у її вирішенні”, Андрій Васькович, президент МБФ “Карітас України” – доповідь: “Представлення проекту організації праці УГКЦ з проблем міграції”, сестра Еудженія Бонетті , місіонерський орден Консолата, Рим, – «Роль Церкви в боротьбі проти торгівлі людьми». Після кожної доповіді був призначений час для дискусії. У пообідній час учасникам конференції презентували результати пілотного проекту у Самбірсько-Дрогобицькій єпархії УГКЦ за підтримки МОМ та Агентства США з міжнародного розвитку щодо реабілітації потерпілих від торгівлі людьми та представили досвід співпраці УГКЦ з громадськими організаціями у сфері протидії торгівлі людьми.

У своїй доповіді Ганна Антонова, співробітник Міжнародної організації з міграції, представила визначення терміну «торгівля людьми» і назвала деякі цифри у роботі організації.

Ганна Антонова

Торгівля людьми, перебування, переведення, передача, переховування або утримування осіб через використання або погрожування використання сили, насильство, обман, шахрайство, зловживання владою або разовим становищем особи задля експлуатації у проституції інших осіб, інших форм сексуальної експлуатації, примусової праці, практик, подібних до рабства або вилучення органів. Уявлення про те, що таке торгівля людьми, мають більшість людей в Україні, але розуміння проблеми в усій її складності, системи тогргівлі людьми нажаль є в дуже небагатьох. Також існує дуже багато міфів з приводу торгівлі людьми, зокрема те, що жертвами торгівлі людьми стають лише молоді дівчата, або те, що торгівля людьми стосується лише сексуальної експлуатації. Існує стереотип, що жертви торгівлї людьми самі погодилися, бо не знали, куди вони їхали і не треба їм співчувати. Всі ці стереотипи є хибними, зокрема попередня згода потерпілої особи не має абсолютно ніякого значення. Тому що ті жахіття, з якими стикаються потерпілі, якби людині сказали: «Тебе будуть бити по кілька разів на день, тебе будуть гвалтувати, ти будеш працювати по 20 годин на день, тебе не будуть годувати.» Хіба людина погодилася би на це свідомо? Крім того, торгівля людьми відбувається не тільки через кордони, а й у межах країни. Я думаю, що частина з вас бачили репортаж по телевізору, який показували нещодавно — українська дівчинка експлуатувалася українськими ж громадянами. Він привіз її з іншої області і виставляв на шосе біля Києва щодня для того, щоб отримувати з неї прибутки. Це приклад торгівлі людьми в межах України. Як я вже сказала, багато людей вважають, що жертвами торгівлі людьми стають лише молоді дівчата. Це не є так. Звичайно ми можемо спиратися на ті дані, які ми маємо, які ми отримуємо з того, що ми надаємо допомогу потерпілим. Ці дані можуть вважатися також репрезентативними. Як вже сказав Фредрік, Міжнародна організація з міграції надала допомогу більше, ніж 3300 потерпілим в Україні. Середній вік цих потерпілих становить 26 років. Взагалі найбільше потерпілих віком від 18 до 45 років. Тобто найбільш економічно активна, найкраща частина суспільства. Як вже сказав Фред, наймолодшій потерпілій особі було 3 роки, найстаршій— 76. Близько 4 відсотків потерпілих, але це ті, які звернулися до нас, неповнолітні або діти; 15 відсотків з тих, хто звернулися,— це чоловіки. Але кількість потерпілих чоловіків має тенденцію до зростання через збільшення попиту на робочу силу чоловіків; 76 відсотків походять з міст. Більшість потерпілих мають незакінчену спеціальну або повну вищу освіту. Знову ж таки, я хочу зосередити вашу увагу на тому, що багато потерпілих складають найбільш активну, найкращу частину суспільства. 23 відсотки були одружені до виїзду. Ті потерпілі, яким ми надали допомогу, потрапили до 47 країн світу. Але більше 50 відсотків потрапили до трьох основних країн призначення. Це Туреччина, Росія і Польща. 65 відсотків потрапили до шести основних країн призначення. 11 відсотків з тих, кому ми надали допомогу,— це громадяни інших країн.

Кор.

Після цього пані Ганна представила учасникам конференції певні статистичні дані про тих, хто займається торгівлею людьми, про методи вербування, про програму з протидії торгівлі людьми.

Ганна Антонова

Коротка інформація про тих, хто виступає торгівцями людьми. Ми бачимо, що у більшості випадків— це незнайомі люди. Страшно те, що більше 10 відсотків— це може бути друг, партнер. Це, наприклад, може бути хлопець, з яким дівчина зустрічається, це може бути родич або колега. 57 відсотків вербувальників, торгівців людьми— це жінки, а 43 відсотки— чоловіки. Вербування потенційних потерпілих відбувається зазвичай на дискотеках, в барах, ресторанах, у магазинах, на ринках, дуже багато на транспорті, у тому числі на вокзалах, аеропортах. На прикордонних пунктах трохи зменшилася в останні роки кількість влаштувань через фірми з працевлаштування, модельні, шлюбні та туристичні агенції. Засоби вербування включають особистий контакт, вербування відбувається через газетні оголошення, через інтернет, через родину. Дуже малий процент є викрадень. Зазвичай вербувальники пропонують майбутнім потерпілим роботу офіціантів, танцівниць, роботу у торгівлі. Дещо менший процент— це прозиція роботи у секс-бізнесі, сільськогосподарські роботи, хатня робота і поїздки за системою ОПЕР. Що знають українці про торгівлю людьми? У минулому Міжнародна організація з міграції провела кілька досліджень, які вимірювали рівень обізнаності. Щоразу він трошки коливався. Це попередні результати дослідження, яке ми зробили в рамках програми, фінансованої Міністерством закордонних справ Данії. Ми можемо бачити, що 70 відсотків населення приблизно мають розуміння проблеми. 66 відсотків вважають, що проблема торгівлі людьми є достатньо серйозною для України. Найнижчий рівень обізнаності ми маємо на сході і на півночі України. При цьому при такому високому рівні обізнаності ми бачимо, що лише близько 7 відсотків усвідомлюють, що вони можуть стати жертвами торгівлі людьми і трохи більше 20 відсотків вважають, що ризик для них існує, але цей ризик не є великий. Тобто ми маємо розрив між тим, що люди знають про торгівлю людьми, і тим, як вони поводяться, як люди ставляться до проблеми. Приблизно 60 відсотків з опитаних працювали самі або мають принаймні одного родича, що працював за кордоном, 20 відсотків погодилися б на нелегальну роботу. Коротко представлю програму з протидії торгівлі людьми, яку реалізує Міжнародна організація з міграції в Україні. Ця програма має три основні взаємопов’язані компоненти, які включають реінтеграцію потерпілих до суспільства. Цей компонент має своєю метою забезпечення гідного тривалого та безпечного повернення особи до українського суспільства, нормалізацію життя тих, хто мав досвід торгівлі людьми. Попередження торгівлі людьми через надання інформації. Тут на сьогодні наша мета— це якомога зменшити розрив між обізнаністю і поведінкою. І третій компонент— це кримінальне переслідування злочинців, який включає розбудову спроможності державних органів в Україні, зокрема правоохоронних органів, для покарання злочинців, які залучені до торгівлі людьми.

Кор.

Під час промов та дискусії виступаючі наголошували на різних проблемних моментах у процесі запобігання торгівлі людьми, виявлення та звільнення постраждалих. При цьому було вказано на просвітницькій ролі Церкви у питаннях попередження торгівлі та реабілітації постраждалих. Не меншою є місія Церкви у справі подолання стереотипів, які не рідко стають перешкодою у процесі відновлення завданих психологічних травм.

Ганна Антонова

Роль Церкви у попередженні торгівлі людьми дуже важко переоцінити. Бо ми бачимо, що ця роль на сьогодні є майже ключовою. Чому? Тому що Церква є одним з найбільш сталих, тривалих у часі, найбільш впливових. Також серед цих інституцій, які мають найбільшу довіру серед суспільства. Тому інформація, яку ви зможете донести до тих, з ким ви працюєте, буде сприйнята значно краще, вона матиме значно більшу довіру, ніж будь-яка інша інформація.

Кор.

У свою чергу Андрій Васькович, президент МБФ “КарІтас України” розповів про проект організації праці УГКЦ з проблем міграції.

Андрій Васькович

Ми почали працювати у сфері боротьби проти торгівлі жінками 5 років тому, коли ми взяли участь у Міжнародній конференції і співорганізували цю конференцію, яка відбулася тут, у Києві, для людей, які боряться проти торгівлі жінками разом із «Карітасом Есинг» з Німеччини, разом із «Карітасами» Литви і Чехії. Ми намагалися створити круглий стіл людей, які працюють у цій сфері в Україні, не тільки організацій неурядових, але також включаючи урядові структури: Міністерство закордонних справ, Міністерство внутрішніх справ. Виходячи з того, що боротьбу проти торгівлі жінками можна організувати лише у з’єднанні усіх сил, які бажають подолати це лихо на національному і міжнародному транснаціональному рівні. Торгівля жінками, як міграційна проблема, є пов’язана, власне, з міжнародними проблемами і не можна його поборювати лише з одної країни. Тому була дуже важлива ця співпраця також із закордонними партнерами. На основі того нашого досвіду круглих столів, створення міжнародних і українських мереж у боротьбі проти торгівлі жінками, ми зрозуміли, що треба структуризувати ті напрямки і включилися, як засновники, у міжнародну мережу боротьби проти торгівлі жінками і християнських організацій, яка була ініційована «Карітасом», Європою. Україна є членом-засновником цієї мережі, яка сьогодні об’єднує більше, ніж 45 християнських організацій у цілому світі. Починаючи з Європи, воно перейшло і на інші континенти, які для цієї проблеми відіграють велику роль. Що ця організація, що ця мережа робить? Перш за все вона намагається зв’язувати ті організації за кордоном, які працюють у тій сфері, надає інформацію про можливості жінкам, які їдуть за кордон, знаходити допомогу, якщо вони потрапляють в біду; надає інформацію про законодавство кожної країни стосовно людей, які потрапляють у біду або є потерпілими від торгівлі жінками; видає документи і намагається впливати на політичні сили у різних країнах, щоб змінювалося законодавство на захист і підтримку потерпілих від торгівлі жінками.

Кор.

Потрібно також відзначити, що конференція, про яку ми сьогодні розповіли у нашій програмі, за свідченням її організаторів, відбулася вперше. Адже її безпосередніми учасниками були так чисельно зібрані вищі духовні особи Церкви. Цим Україна у сфері налагодження співпраці щодо протидії торгівлі людьми може дати приклад для інших країн.

Підготував отець Ігор Яців(фрагмент програми радіо «Воскресіння»)

Опубліковано у Інтерв’ю Коментарі. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.