Розмова редактора В. Качура з заслуженими артистами України Іваном Кавацюком та Оксаною Савчук, сценічне ім’я яких – Дует “Писанка”.

( розмір 2.20 MB )

Кор.

Сьогодні ми знайомимось з заслуженими артистами України Іваном Кавацюком та Оксаною Савчук, сценічне ім’я яких — «Писанка». Це творче подружжя вийшло на професійну сцену на Великдень, саме в той рік, коли було започатковано пісенний фестиваль «Червона рута».

Оксана Савчук

Ця назва — «Писанка» — нам дарована просто Богом і людьми. Ми не мали ще назви, але тоді, коли на Великдень вийшли до людей з великодніми піснями, з гаївками — це таке було перше, бо у цей час актори на сцені собі ще не дозволяли цього, але ми вийшли і привіталися з людьми «Христос Воскрес», і я чую з залу: «Та це писанка». І все. Ось так ми народилися, і так наш дует поєднав гуцульські цимбали і голос Буковини. Ми дуже довго йшли один до одного, не відразу прийшли такими молодими, такими, знаєте, курятами, ні. Нам вже було досить багато років, і в кожного за собою вже була певна творча біографія і великий досвід, але, мабуть, так Бог нас звів, що ми мали зустрітися, щоб відкрити у цьому дуеті красу гуцульської і буковинської народної пісні. Настільки вона була ще нерозкрита на сцені, настільки її було мало записано десь на професійній сцені, що ми, коли зустрілися з Іваном, то могли цілий день, цілу ніч говорити, записуватися, співати. Ми не могли набутися у цьому матеріалі. Я навіть не знаю, що то було більше — чи родина, чи творчість, так усе було замішано на любові до пісні, один до одного. У нас немає такого, щоб говорили «Писанки». Отака є однина — «Писанка».

Кор.

Матеріал, який постає в основі творчого пошуку, грунтується на народній традиції, на першоджерелах. Здебільшого це пласт пісенної творчості Гуцульщини. Зауважмо, дует «Писанка» минулого року святкував своє перше п’ятнадцятиліття від часу заснування.

Іван Кавацюк

Щодо творчості, то все ж таки за цих 15 років досить багато зроблено. І завдяки цьому чудовому матеріалу — і пісням, і музиці з Гуцульщини, з того краю, де я народжений, Мишин, Коломийського району. Настільки багатий творчий і музичний матеріал, що він нам допомагав бути у дуже багатьох країнах світу.

Оксана Савчук

Кілометри плівки, які ми записали від надзвичайно цікавих фольклористів, простих людей, які, можливо, сьогодні десь грядку там саджають, чи дітей бавлять, але це записуєш і записуєш, і не можеш набутись у цьому матеріалі. Мало того, люди вже нам пишуть, надсилають ці пісні, вони до нас приїжджають навіть додому. Ми деколи піднімаємся так далеко в гори, щоб послухати ту ще не записану мелодію, можливо, коваля чи художника, майстра народної творчості. Цей матеріал, мені здається, дає основу і духовній пісні, і джазу, і поп-музиці. Якби не було цього прещоджерела, мені здається, що всі інші жанри були би бідні. Це є коріння всіх інших жанрів. Я би хотіла основне сказати, що народна пісня нам дала крила. Ми ж багато працюємо в інших жанрах, маємо багато авторських творів. Нам Господь Бог подарував дуже щасливу зустріч з отцем Валерієм Сиротюком, нашим духовним наставником. І в нашому репертуарі дуже багато є духовних творів, по яких нас знають слухачі, але ось народна пісня залишається основою нашої творчості, бо там ми бачимо душу нашого народу і оця пісня дає нам змогу відкрити не тільки пісню, а й Україну всю, нашу землю. Ми, коли їдемо за межі України, просто маємо крила тоді. Тому що увесь світ хоче почути і відкрити твій край. І саме через народну пісню ти його відкриваєш.

Кор.

Хоча у творчій скарбниці Івана Кавацюка та Оксани Савчук чимало авторських пісень, дует «Писанка» радо пригадує зустріч з греко-католицьким священиком Валерієм Сиротюком, духовним наставником цього колективу, який водночас є автором багатьох пісенних творів, що звучать у виконанні наших співрозмовників

Іван Кавацюк

Останнім часом у нас більше звернена увага до духовної пісні. Бог дав нам таку можливість зустрітися з отцем Валерієм, зараз готується до випуску компакт-диск його пісень, музики у нашому виконанні. Оце і є отой, скажемо так, стержень у цій стезі духовної пісні. Працюємо з Павлом Дворським, виконуємо його пісні. Чи з того краю, де народжена Оксана, це обов’язкого пісні Володимира Івасюка. Ми випустили компакт-диск «Пісні Володимира Івасюка» у нашому виконанні, Володимир Прокопик, Вячеслав Киріяк — можливо це невелика горстка, але у нашій творчості відіграє велику роль.

Оксана Савчук

Деколи люди не знають твоєї мови, звичаїв, перший раз відкривають твій костюм, тому що ці вишивки також любують око людей світу, а от пісня, вона так єднає людей — зникають усі кордони, мови і т. д. Пісня єднає людей у любові. Коли ти даєш їм декілька слів пісні повторити, вони з великою радістю підспівують. Я думаю, що Господь Бог подарував нам оцей дар, мабуть, саме для такої праці — єднати людей у пісні по всьому світі. Ми це бачимо на концертах, ми це відчуваємо. Чи це було у Фінляндії, чи Франції, чи Америці духовна пісня нам давала змогу єднати людей. Деколи дипломати не можуть це зробити, великі політики — а пісня єднає.

Кор.

Митці переконані, духовна пісня крім естетичного сприйняття несе у собі виховний елемент.

Оксана Савчук

Перш за все, мені здається, що людям потрібен приклад родини. І коли на сцені співає родина, це найсильніше, що може бути зараз, нічого кращого нема, коли мама, тато, дитина, племінники — усі на сцені, це така сила велика. І ось ми з Іваном маємо місію, можливо, як акторів, які показують позитивний приклад для родини. Вибачне, це, можливо нескромно, але десь людям потрібен такий позитивний приклад. Я зараз згадую ту пісню, яку навчила мене мама, там є такі слова: «Слава Богу, що з родом зійшлась, солодкого меду напилась».

Записав Володимир Качур. (Фрагмент програми Радіо «Воскресіння»)

Опубліковано у Інтерв’ю Коментарі. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі закриті.