«Сучасна сім’я потребує особливої опіки» — XXII Міжнародний конгрес родини

( розмір 3.19 MB )

Перший день Міжнародного конгресу Родини проходив під гаслом «Родина – спільнота любові». Всупне слово, як годиться, мали ороганізатори цього форуму. Відкрила конгрес голова оргкомітетету Лілія Проців. Того дня звучали привітання предстоятелів християнських Церков та релігійних організацій України. З вітальним словом до форуму звернулася пані Катерина Ющенко.

Виступ єпископа Мар’яна Бучика, який є Головою комісії у справах сім’ї Конференції Римсько-Католицьких єпископів України, озвучив референт у з’вязках із ЗМІ Львівської архідієцезії РКЦ Костянтин Чавага.

Костянтин Чавага

Великою загрозою сучасної української родини і родин деяких країн Середньої та Східної Європи є праця за кордоном одного або двох батьків. Дітей часто залишають дідусям або комусь із родичів. Діти, яких виховує один із батьків, не мають зразка повної людяності, їм чогось бракує у здобуванні рис, потрібних у майбутньому відповідальному житті. Подружжя, яке кілька років не є з собою, втрачає почуття єдності і тривалості родини, тому чак часто вони покидають одне одного і сім’ю, а найбільше від того потерпають діти. Прикладів маємо аж забагато, тільки люди не хочуть в це повірити. Безвідповідальними є батьки, які не контролюючи, дають дітям і молоді гроші для заспокоєння їхніх потреб. Часто саме тут починається трагедія молодої людини. Вона купує наркотики, алкоголь, сигарети і тим самим нищить свій молодий організм. Великою проблемою є безкритичне користування молоддю інтернетом, який замість допомагати у здобуванні знань про людину і світ часто спотворює психіку. Якщо батьки вчасно не проконтролюють того, що дивляться діти, то у недалекому майбутньому виявиться, що психіка у дитини хвора. Останніми роками у багато разів зросло число злочинів, вчинених неповнолітніми. У великій мірі це вина нас, дорослих, які не вберегли дітей перед брутальними сценами у фільмах та інтернеті.

Володимир Качур.

У доповіді йшолося також про негативні тенденції, що випливають з пропаганди одностатевих подруж.

Костянтин Чавага

Зло завжди є галасливе і вміє себе рекламувати. Досить згадати марші рівності, які насильно нав’язують суспільству, інші, ніж досі були прийняті зразки життя. Пропагуються одностатеві подружжя, які не можуть мати власних дітей і не будуть примножувати число громадян даної країни. Люди, які живуть християнською традицією, які визнають натуральне, природне право, повинні самі боронити ті вартості, згідно з якими хочуть виховувати своїх дітей. Вони мають право і обов’язок демонструвати ці вартості світові. Вони повинні старатися у засобах масової інформації поширювати культуру життя і цивілізацію любові, до якої багато років закликав нас незабутній Папа Іван Павло II.

Володимир Качур.

У рамках конгресу мав виступ міністр сім’ї та молоді Латвії Айнарс Бастікс, який поінформував учасників цього форуму про те, як розвивається родинне життя у Латвії. Скажімо, за останній рік народжуваність у цій державі збільшилась на 5 відсотків. Це викликано тим, що уряд значно збільшив одноразові виплати матерям при народженні дитини. Ця сума еквівалентна 1000 американським доларам, до того ж протягом року матері отримують щомісяця певні виплати по догляду за дитиною. Державних сирітських домів у Латвії стає все менше і менше. Натомість перевага надається фостерним родинним виховним закладам.

Далі свої думки з приводу конгресу просимо висловити священика Романа Вовка, який є головою комісії у справах сім’ї та родини Донецько-Харківського екзархату УГКЦ.

о. Роман Вовк

Фактично більшість представників з Донецько-Харківського екзархату приїхали з парафій міста Донецьк, приїхали біля 30 осіб. Я впевнений, що такі зустрічі якраз є потрібні, бо є багато фахівців, які виступають з тих чи іших тем і наводять цифри, дані і приклади. Люди з того користають. Завтра я маю представників освіти чи інших таких закладів, які працюють з людьми і я впевнений, що ті ідеї, які вони сьогодні тут наберуть, завтра вони будуть мати можливість їх втілити в життя і розповісти другим. Цей конгрес є наздвичайно потрібний, хоча я не думаю, що він відкриє щось принципово нове, проте він усі ідеї об’єднає і покаже кожному з нас, у якому напрямку ми повинні працювати.

Володимир Качур.

Маємо добру нагоду запитати священика Романа Вовка про те, яким чином греко-католицькі священики розвивають тему Родинного життя у Донецько-Харківському екзархаті.

о. Роман Вовк.

На рівні деканатів або парафій ми намагаємося проводити свята чи заходи, які будуть сприяти об’єднанню родини. На нашій парафії у Донецьку є недільна школа, у якій діти готуються до Святого Причастя, першої Сповіді і ми з сестрою Людмилою з катехитичної комісії організували реколекції для родин тих дітей, які ходять до недільної школи. Якраз перед постом була тема «Прощення», яку слухали родини тих дітей, які ходять до недільної школи. Багато людей були перший раз на реколекціях. Для них це було і захопливо, і вражаюче. Вони могли пізнати один одного з тої рації, на яку вони раніше, можливо, не звертали уваги.

У нас є одна дитина, яка ходить до церкви з мамою і з бабцею, а батько є практикуючим мусульманином. Він теж був, йому дуже сподобалося, і він переконався, що мусульманство, як і християнство, є віровченням про любов, про Бога. Це було і для мене також цікавою і приємною несподіванкою, що він був все-таки присутнім, а не був якимсь таким крайнім радикалістом і не хоче приймати того. У нас багато є парафій, де в родині мама ходить до церкви, а батько є мусульманином і одне другому не заважає.

Так приблизно на інших парохіях є різні такі заходи. Знову ж таки, Свято матері. На кожній парохії намагаємося зорганізувати сім’ї на якийсь такий спільний захід, в якому бере участь ціла родина. Проводимо в Донецьку тиждень родини між усіма конфесіями, концерти, якісь актуальні проблеми родини, робимо семінари. В кінці може бути завершальний концерт. Ми висадили 20 тисяч троянд на центральній вулиці Донецька. Це символічно, бо колись Донецьк називався містом троянд.

Володимир Качур.

Родина в Україні є у надскладній ситуації. Ця думка звучала у виступах делегатів конгресу, в тому числі вона пролунала з вуст заступника Міністра сім’ї та молоді Тетяни Кондратюк, яка зауважила, що в Україні за останні 10 років на 60 відсотків збільшилась кількість дітей-сиріт. А з 13 мільйонів сімей лише 7 мільйонів має дітей. Цікавимось у священика, якою є сім”я на теренах, де відбувається його служіння.

о. Роман Вовк.

Нажаль дуже сумний стан, особливо на Донеччині. Те, що ми маємо Літургію в неділю окремо для дітей з батьками, то можливо одна сім’я на десять приходить повна: мама, батько і діти. В більшості випадків приходить мама з дитиною, а тато або не приймає участі у релігійному житті, або його взагалі немає в тій сім’ї. Тому що сім’я потребує лікування і навіть нового життя. У мене на парафії я питаю дівчат, коли будуть виходити заміж. Вони мені відповідають: «Отче, за кого?» Тому що хлопці масово є наркоманами і алкоголіками і у 20 чи 30 років фізично не готові бути відповідальними батьками. Оптимізму я можу додати до того, що коли ми два роки тому почали Божественну Літургію для дітей окремо служити, то їх було 10-15 чоловік. Зараз на дитячій Літургії ми маємо як мінімум 80 осіб. Це є сім’ї, де приходять батьки з дітьми. Загалом це 20-30 родин. Крім того сестри з ними мають в недільній школі заняття. Батьки можуть чекати, або теж в недільній школі з ними проводять заняття катехити. Тобто ми маємо небагато, але якісно, і я з того радію

Власне, якість родини твориться тоді, як зазначалося на XXII Міжнародному конгресі Родини, коли сім’я є прихильною до Господа, коли батьки та діти системно спілкуються з Богом та є невід’ємними членами Христової Церкви.

Записав Володимир Качур. (Фрагмент програми Радіо «Воскресіння»)

Опубліковано у Інтерв’ю Коментарі. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.