Великодне звернення Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Любомира Кардинала Гузара

( розмір 1.37 MB )

Дорогі у Христі.

Щойно закінчився тиждень. Великий. Страсний чи чистий, як ми його називаємо. Отой тиждень в якому ми в літургічних чи приватних молитвах згадували події останніх днів життя на землі Ісуса Христа. Були це справді жахливі дні, як і його переживання були не менш жорстокі і страшні. Словесні напади, образи, зрада, відречення, злобні оскаржування, несправедливий суд, а опісля, цілий ряд фізичних тортур. Коли ми так усе це маємо перед нашими очима в нашій пам’яті в нас щось внутрі бунтується. Чому це так? Чому Ісус, якому ніхто не міг закинути навіть найменшої тіні гріха, який навчав тільки правду, який робив тільки добро, чому він мусів усе це перенести? Частково ми можемо відповісти на це питання. Бо він узяв на себе наші гріхи, ваші і мої, гріхи усіх людей усіх віків. Він ніс оцей тягар, взяв його на себе, щоб нас від нього звільнити. Але це ще не є повна відповідь, бо чи ж не було іншого способу, щоб Господь Бог міг звільнити нас від гріха? Напевно був, бо Бог не є обмежений нічим, але одначе він вважав, що найкращий спосіб є, власне, шляхом терпіння. І Ісус Христос добровільно прийняв це терпіння, бо бачив у ньому, що в такий спосіб найкраще сповнюється Божа воля і найкраще осягається результат. А результатом було воскресіння.

Ісус Христос своїм воскресінням показав нам, що терпіння не є кінець, не є усе. Що терпіння веде до воскресіння і він своїм воскресінням нам це засвідчив.

Це для нас щось дуже важливе, дорогі у Христі, бо всі ми терпимо від народження до смерті. Маємо багато різних терпінь, така вже наша людська природа, такі обставини нашого життя і ми часом, здавалося б, немов придавлені тягарем цього терпіння, незнаємо чому. А воскресіння Христове вчить нас, що терпіння, власне, до такого воскресіння нас веде, веде нас до перемоги. Перемоги правди, перемоги добра. Перемоги отого всього, що нам справляє і тут на землі і у вічності.

Нехай оцей Великдень, дорогі у Христі, буде для нас хвилиною великого духовного піднесення. Так, ми терпимо. Терпимо за наші гріхи, за гріхи інших. Терпимо взагалі, дуже часто не знаючи навіть чому, але знаємо, віримо на підставі того, що сталося в житті Ісуса Христа, що усе це терпіння, якщо ми його приймемо радо, якщо ми в ньому бачимо сповнення Божої волі, воно веде нас до воскресіння. Оцього відчуття радості воскреслого Ісуса Христа, з яким ми разом воскресаємо нехай наповнить ваші дні Воскресіння, Великодня, оцього найбільшого з усіх празників цілого року.

Христос Воскрес.

Опубліковано у Інтерв’ю Коментарі. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.