Пам’яті отця-доктора теології та історії Дмитра Блажейовського (авторська програма Лідії Пуги)

( розмір 6.32 MB )


Програма присвячена пам’яті відомого науковця, автора 25 праць з історії Церкви та Української держави, автора 350-ти вишиваних ікон та хоругв отця-доктора Дмитра Блажейовського, який упокоївся у Бозі 23 квітня 2011 року на 101 році життя.

Кожен, хто знав цю надзвичайну людину, завжди говорили про нього з особливим теплом. Головними у його житті були любов до Бога і України, а найяскравішими рисами характеру були небайдужість, феноменальна працьовитість і надзвичайна скромність. У свої 99 отець-доктор писав:

«Я ходжу, спираючись на палицю, та сиджу тепер майже без перерви за комп’ютером, бо продовжую працю, яку зачав писати минулого року – про почуття взаємної спільності українців та потребу взаємокорисної співпраці, бо в українському народі був весь час і ще є загальний та великий брак почуття взаємної спільності, що всі повинні творити одну нероздільну цілість — одну велику родину і разом співпрацювати. Україна зараз слабо стоїть, бо не дбають про неї, та без потреби намножили… політичних партій і… Церков та церковних громад… Може, знайдеться хтось, що котрусь книжку перечитає чи котрусь ікону вишиє, як буде мати взірці. Свої книжки та листи я подарував для Бібліотеки діаспори у Львові, то, може, з них хтось колись щось скористає. Спасибі всім за поміч і за підтримку».

Саме так він писав: «Спасибі всім…», хоча це ми повинні дякувати Богові, що мали можливість спілкуватися з отцем, бачити і відвишивувати створені ним ікони та хоругви, черпати з джерела його життєвої мудрості через розмови з отцем та його книги. Це завдяки його коштам, заощадженим у результаті важкої праці, завдяки його прекрасним вишивкам Львів збагатився ще одним музеєм — музеєм вишиваних ікон отця-доктора Дмитра Блажейовського. І цей музей став дійсно коштовною перлиною в короні стародавнього міста…

Життєвий шлях священика був важким і тернистим, але отець ніколи не зупинявся, не припиняв праці, мало відпочивав. «Я ніколи не брав відпустки, — говорив він, — бо мій батько завжди говорив нам, дітям, коли працюючи у полі були втомлені і хотіли відпочивати, що у гробі будемо відпочивати скільки схочемо, а на цьому світі треба за життя весь час працювати. Ці слова залишились у мене на ціле життя і тому навіть тепер стараюсь весь час працювати, а відпочинок залишаю та той час, коли відійду до Господа».

Народився Дмитро Блажейовський на Лемківщині у Вислоці Горішнім, повіт Сянік. У 1922-1930 рр. вчився у гімназії у Перемишлі. У Римі о. Дмитро закінчив колегію Св. Йосафата, два папські університети – Урбаніанум (1942 р.) та Григоріанум (1946 р.) Тут же в Римі одержав і свячення 2 квітня 1939 року. Згодом доля закинула молодого священика до США, де він організував парафії для українських емігрантів та будував церкви. Життя було дуже важким, проте отець як завжди працею долав життєві труднощі і перепони.

У 1973 році отець Дмитро повернувся до Риму для наукової праці і з того ж часу вишивав ікони і розробляв візерунки для них. Отож почав вишивати отець Дмитро вже тоді, коли йому виповнилося 60 років. Почав — по потребі. Як він сам говорив: потрібні були хоругви, і саме вишивані, а не мальовані, щоб дощ їх не нищив. Але таких не було. Отож він вирішив сам зробити те, чого не міг знайти.

Вишивані ікони та хоругви отця Блажейовського зберігаються в Україні та за кордоном у найпочесніших місцях: церквах, семінаріях, музеях, бібліотеках, зокрема, у Мюнхені в Німеччині, у Люрді (Франція), в Італії у Римі в Українській центральній семінарії та в бібліотеці у Ватикані, в Куритибі в Бразилії, у Львові в соборі св. Юрія та у Львівському музеї історії релігії, в музеях Коломиї та Канева — все важко перерахувати, нічого не забувши… Напевно, сам отець вже не пам’ятав точно, де і скільки по світу його робіт. Сам отець розповідав, що вставав досвіта, а лягав спати близько півночі. І так багато років з дня у день.

Він щиро тішився своїми роботами, музеєм, тим, що має послідовників, що його ідея поширити вишивання ікон приймається громадськістю. Для того, щоб поширити вишивання у вільній Україні, отець Блажейовський робив виставки своїх вишивок у багатьох містах України. І завжди вони викликали жваве зацікавлення. Останніми були виставки у картинній галереї Національного заповідника “Давній Галич” на Івано-Франківщині — у березні 2011 року і квітнева 2011 року виставка нових робіт отця Дмитра у м. Городок Львівської області…

На усі ікони, вишиті автором, було видрукувано взірці. Окремо видано 15 збірок схем «Українські релігійні вишивки», звідки усі бажаючі можуть відвишивати ту чи іншу ікону чи хоругву.

Попри вишивання і власне священичу працю отець-доктор займався науковою діяльністю. Його перу належить ряд книг з історії України та історії церкви в Україні і світі. Завдяки праці Отця Блажейовського світ побачили шематизми — церковні довідники, архівні списки парафій різних єпархій за 200-250 останніх років. Глибоко турбувала священика проблема виховання гідної молоді, справжніх українців. Отець Блажейовський приділяє їй багато уваги і в автобіографічній книзі, «Мій життєпис. Про виховання і українські проблеми» і в окремих виданнях, зокрема в праці «Поважні недомагання в українськім вихованні» (2006 р.) та «Де українська еліта? Еліту треба виховати» (2008 р.)

Зокрема, в одній зі своїх книг отець-доктор писав:
«Українські церкви і родинні доми у вільному світі є в середовищі інших культур, що пригнічують українську культуру та українські традиції. Нам треба протиставитися цим небезпечним впливам і асиміляції. Наша культура давня, відрізняє нас від інших, має свою красу. Під багатьма оглядами — другої такої немає. Наші батьки берегли її сторіччями, незважаючи на поневолення та наступ чужих культур. Будьмо сильні, як були наші прадіди. Вільні у вільному світі, бережім пильно нашу культуру і наші традиції, плекаймо їх і словом, і ділом».

Невтомну працю Дмитра Блажейовського високо цінували і гідно відзначали як в Україні, так за кордоном: отець-доктор — був почесним членом Спілки майстрів народного мистецтва України, нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, багатьма грамотами та дипломами; 13 липня 2010 року з нагоди 100 літнього ювілею доктору теології та історії Дмитру Блажейовському Папа Бенедикт XVI та Конгрегація Східних Церков надіслали нагороду — медаль «Христос – наш мир», вітання та подяку за довголітню невтомну працю на ниві духовного відродження України.

Тепер отець Дмитро відійшов по нагороду до Господа, а нам залишився Львівський музей вишиваних ікон та образів його імені, який став осередком духовності та відродження національних українських традицій вишивання. Перед відвідувачем постають зображення Ісуса Христа (як і у цілофігурній поставі так і погрудне відтворення), Богородиці (Одигітрії, Оранти, Покрови, Панагії), святих та апостолів а також значна кількість (близько 25 ) відтворень чудотворних Богородичних ікон, відомих в Україні та поза її межами. Перлиною експозиції є вишиваний іконостас, верхній ряд якого творять дванадцять ікон празникового циклу а також ікона Тайної Вечері. Доповненням є 6 страсних ікон (Ісус в Гетсиманськім саду, Ісус на Оливній горі, Розп’яття, Ісус з хрестом, Спас Нерукотворний — образ обличчя Ісуса на хустці Вероніки та Плащаниця). Експозицію доповнюють портрети. Тут Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Маркіян Шашкевич, Митрополит Андрей Шептицький, Патріарх Йосиф Сліпий та багато іншого.

28 квітня 2011 року вийшла з друку нова остання книга отця доктора Дмитра Блажейовського під назвою «Моє століття та деякі погляди на українську історію». За життя отець-доктор не встиг побачити своєї останньої наукової праці надрукованою. Але вона залишилася для нас, як і багато інших книг, написаних отцем — палких і щирих, яскраво патріотичних; книг, які, як і сам отець вчать нас бути справжніми українцями, відданими своїй Батьківщині, вчать пам’ятати свою історію, робити висновки з минулого і плекати своє, українське — культуру, історію, пісню, вишивку, вирощувати гідну молодь. А ще вчать нас тому, що кожному треба якомога раніше зрозуміти своє покликання, як розумів його отець Дмитро і до останніх днів, як і він, намагатися працювати, робити все, що в наших силах для майбутнього України.

Пропонуємо відвідувачам радіо Воскресіння також оглянути фоторепортаж з музею о.-д. Дмитра Блажейовськогота репортажі з виставок вишиваних ікон послідовниць о. Дмитра Блажейовського Ірини Сваволі «Довга дорога до себе» та Марти Кулинич-Новицької «Там,де небо відките»

Опубліковано у Авторські програми, Дати. Події. Імена, Дослівно... | Теґи: , , , , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Коментарі закриті.