Україні потрібно, щоб її народ об’єднався навколо міцної єдиної православної Церкви, вважає предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ) митрополит Тернопільський і Подільський Мефодій.

Україні потрібно, щоб її народ об’єднався навколо міцної єдиної православної Церкви, вважає предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ) митрополит Тернопільський і Подільський Мефодій. Як повідомило агентство «Інтерфакс-Україна», Митрополит Мефодій заявив журналістам, що «сьогодні є дві великі імперські Церкви — католицька і московська; їхні інтереси часто перетинаються, вони ведуть між собою «війну». «А ми для них є розмінною монетою, тому що вони не зацікавлені в появі міцної української Церкви», — сказав предстоятель УАПЦ. Митрополит Мефодій вважає, що президент України Леонід Кучма «робить все, щоб об’єднати» православні конфесії країни. «Проте може минути ще багато часу”, — сказав він, оскільки «українські Церкви такі роз’єднані». В інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» предстоятель УАПЦ повідомив, що він не має наміру брати участь в можливому засіданні ради церков за участю Папи Римського в ході візиту Святішого Отця до України у червні цього року. Він мотивує своє рішення тим, що з усіх православних Церков, які існують на Україні, Римська курія визнає лише Українську Православну Церкву Московського патріархату.

Інший ієрарх УАПЦ — архієпископ Харківський і Полтавський Ігор (Ісіченко) напередодні Великодня дав інтерв’ю для інтернет-видання www.part.org.ua. У ньому він виділив дві проблеми, які стоять перед українським православ’ям. Перша — «пошук нових форм здійснення Церквою своєї апостольської місії в постіндустріальному суспільстві», який «повинен бути надзвичайно оперативним» з врахуванням інтеграції України до світової спільноти. Архієпископ Ігор висловив занепокоєння у зв’язку з тим, що «в різних православних країнах, які переходять до демократичного устрою, найбільш активна демократична меншість відходить від православ’я, втрачаючи зацікавленість у ньому». Як вважає ієрарх УАПЦ, у сучасному суспільстві «переважає сприйняття православної Церкви лише як елемента музейної давності, а не вічно молодого динамічного пошуку Бога», тому «всі православні Церкви на Україні повинно об’єднати усвідомлення небезпеки, яка ховається у виклику цивілізації ХХІ століття, зверненому до Церкви».

Друга проблема, яка стоїть перед православними Церквами на Україні, за словами владики Ігоря — проблема вибору оптимального адміністративного устрою, який відповідав би місії Церкви у сучасних умовах України і сучасному рівню цивілізації. На думку архієпископа, «частина православної спільноти, перш за все, православного духівництва, уявляє собі відродження православної Церкви в загальній перспективі повернення до єдиної Російської імперії, або хоча б до єдиної православної держави з сильним тоталітарним забарвленням». Ієрарх УАПЦ вважає цю частину православної спільноти такою, що прагне до збереження утвореної в 1943 р. Сталіним і «трьома митрополитами Російської Православної Церкви «моделі», яка пізніше оформилася у концепцію Російської Православної Церкви Московського патріархату.

Архієпископ Ігор заявив, що «краща частина єпископату і священства в Росії» усвідомлює «архаїчність такої структури» і одночасно зауважив, що на Україні «зосереджена сьогодні найбільш консервативна — щоб не сказати відстала — частина Російської Православної Церкви!». Розповівши про історію появи на Україні різних православних Церков, архієпископ Ігор резюмував: щоб «вийти з замкнутого кола самопроголошуваних автономій та автокефалій», необхідно «створити дійсно єдину, авторитетну в християнському світі і в самій Україні Помісну Православну Церкву». Це можна зробити «лише в параметрах канонічного права, на основі глибокого знання історії, певної сміливості у прийнятті непопулярних рішень» за умови відмови від «нав’язливої ідеї про можливість просто об’єднати існуючі конфесії силовим методом».

При цьому, відзначив ієрарх УАПЦ, «не обійтися без визнання того, що досі за православними канонами територія України перебуває під канонічною опікою Вселенського Патріарха», у зв’язку з чим «право визнавати канонічність єпископських рукоположень, скликати Помісні Собори і благословляти вибір першоієрарха має лише він».

На думку владики Ігоря, українські православні повинні дати можливість Вселенському Патріарху втрутитися в українську церковну дійсність, провести канонічну експертизу всього церковного життя за роки «розриву з Матір’ю — Константинопольською Церквою», хоча б за останнє десятиріччя ХХ століття. Результатом такої діяльності, вважає архієпископ Ігор, «стане скликання «загальноукраїнського Помісного собору», який об’єднає всі православні церковні автономії України.

Опубліковано у Uncategorized. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.