«Довга дорога до себе». Виставка вишиваних ікон Ірини Сваволі

«Довга дорога до себе» виставка вишиваних ікон Ірини Сваволі.

З 8 червня до 12 липня 2006 року у Музеї вишиваних ікон та образів отця-доктора Дмитра Блажейовського (м. Львів, пр-т Чорновола, 2а) діє експозиція вишиваних ікон Ірини Сваволі з міста Кривий Ріг. Вже традиційно музей о-д. Блажейовського запрошує до своїх стін виставки нових, маловідомих або невідомих авторів вишиваних ікон з усієї України. Сам засновник музею говорив:«Я є перший, хто робить сліди на снігу. Але за мною підуть інші, підуть далі і далі продовжать це мистецтво вишиваної ікони, вишиваного образу».

Відкрив виставку о. Ігор Ковальчук, який нагадав присутнім, що історія вишиваної ікони сягає Старого Завіту. Ще в ті давні часи жертовник, на якому приносилася жертва Богові, був відокремлений завісою, на якій були вишиті херувими і серафими. Далі це мистецтво розвивалося і входило в церковну атрибутику: фелони, плащаниці, хоругви, вишивані образи. І сьогоднішній день показує, що це мистецтво живе, воно розвивається і дає нам такі чудові високохудожні зразки, як роботи Ірини Сваволі.

Майстер вишиваного портрету з Луцька Юрій Савка на відкритті виставки сказав: «Такого я ще не бачив. Техніка, зрозуміло, полтавська гладь. Але ці речі бачиш не лише очима, а більше серцем».

Олена Падовська, кандидат мистецтвознавства, присутня на відкритті виставки, дала високу мистецьку оцінку праць мисткині. «Ви відміряєте кожним стібком подих свого життя, кожен стібок на ваших іконах — це молитва до Бога. Оце рукомесло, ця творчість увіковічнює ім’я Бога, кличе нас до досконалості. І блаженні руки, які це творять».

Народилася Ірина Сваволя в м. Бердичів Житомирської області в 1966 році. Закінчила Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут, за фахом інженер-будівельник. Виховує разом із чоловіком Сергієм двох доньок.

1991 рік розколов її життя на дві частини: до і після хвороби. Ірина серйозно захворіла і під час операції у цієї молодої жінки була зафіксована клінічна смерть. Дивом вона вижила. Саме тоді, виходячи із цього стану, Ірина відчула перелом в світогляді, відбулися зміни в системі цінностей та інтересів. Вона почала вивчати історію релігії, філософію. Поштовхом для створення першої роботи стала хвороба батька. Свої молитви за його здоров’я Ірина вклала в ікону Святого Миколи Чудотворця, з якої у 2001 році почалася історія її творчості.

Секрети майстерності вишивання пані Ірина вивчала самотужки. Для вишивання картин на біблійну тематику майстриня витрачає біля 2 місяців копіткої праці. В залежності від виду вишивки пані Ірина використовує у своїй роботі шовкові нитки, муліне, бісер та люрекс. Техніка, в якій працює пані Ірина доволі складна і рідкісна — двохстороння полтавська гладь. Коли вперше взяла голку і нитку, слухаючи поклик своєї душі, не знала, як саме називається ця техніка вишивання, а просто вишивала те, що бачила «внутрішнім зором».

За свою працю у розвитку народного мистецтва та духовності майстриня нагороджена багатьма грамотами та відзнаками. Її вишита ікона Пресвятої Трійці стала переможцем конкурсу «Мій шедевр», який голосила газета «Делаем сами» із Білорусії. Виставки своїх робіт пані Ірина проводила у Кривому Розі та Києві. у Львові виставка робіт Ірини Сваволі експонується вперше. Майстриню запросив Музей вишиваних ікон та образів отця-доктора Дмитра Блажейовського.

Роботи Ірини Сваволі можна також переглянути на її особистому сайті www.Dar.dp.ua.

Лідія Пуга

Опубліковано у Uncategorized. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.