Молитва за душі жертв голодомору

У суботу 26 листопада у Лювені, та у неділю 27 листопада у Брюсселі парох цих Душпастирств УГКЦ ієрм. Олег Зимак, ЧНІ відправив Божественні Літургії і Панахиди за душі невинних жертв великого Голодомору на Україні 1932/33 років.

У проповіді отець-парох, зокрема, сказав:

Наша сьогоднішня молитва є однією із тих чисельних молитов, з якими у ці дні наш народ як в Україні, так у різних країнах світу звертається з проханням до нашого милосердного Господа, щоб такі трагедії не повторювались більш ніколи.

Протягом ХХ-го століття Україна пережила три Голодомори: 1921/23, 1932/33 та 1946/47 років, але другий був найбільш масовим та жорстоким, він став справжньою національною катастрофою для нашого Народу. Тоді, – внаслідок наперед, із холодним розрахунком спланованої політики совєтського атеїстичного режиму, – загинуло понад 7 мільйонів Синів і Дочок України, і серед них особливо діти…

Це було чергове, наджорстоке системне знищення людей, Церкви, культури, мови на Україні. Хоча ця трагедія була 72 роки тому, однак вона не стала минулим. Плоди цього злочину проти людства Україна зазнає по-сьогодні, зокрема і через свою демографічну ситуацію.

Україна є тією країною, народ якої у ХХ столітті зазнав особливих духовних, культурних та матеріальних втрат через окупацію та зіткнення на своїй території двох найстрашніших в історії людства тоталітарних режимів: нацизму та комунізму.

Вся правда про цей Голодомор-геноцид повинна бути відома нашому Народу і світовій Спільноті. Інколи необхідно мати справжню мужність у відстоюванні справжньої та всієї правди минулого, – але це є необхідною умовою для побудови майбутнього

Життя кожної людини є тим безцінним даром Божим, і той хто посягає на життя ближнього свого, тяжко грішить супроти Господа.

Наш Апостольський Екзарх Преосвященний кир Михаїл Гринчишин, зокрема, сказав, що у своїй більшості ці жертви є незнаними. Але кожний із них, – а їх мільйони, – заслуговують щоб ми згадали їх у нашій молитві, щоб вшанували пам’ять кожного із них. Ми є покликаними бути живою свідомістю тих, хто страждав чи страждає від таких несправедливостей.

У Брюсселі після Богослужіння відбулось також вшанування убієнних українців – жертв Голодомору у ході виступів парафіян, зокрема п.Данила Бойка, п.Ірини Хапко, п.Марії Михайлів (скрипка), п.Бориса Портнова (фортепіано), п.Емілія Зінко (фагот), п.Павла та п.Катерини Когут та інших. Крім парафіян Брюсселя та Лювена, були присутні вірні з Антверпена, Гента, а також із Омаха (США).

Секретаріат Душпастирства Брюсселя УГКЦ

Опубліковано у Uncategorized. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.