Апостольський Адміністратор в РосіїТадеуш Кондрусевич вважає, що візит Папи на Українубуде позитивним явищем з огляду на відносини міждвома Церквами, незважаючи на претензії Московського патріархату

Під час візиту «ad limina» («до апостольських порогів») католицьких єпископів Росії, який тривав з 4 по 10 лютого, преосвященний Тадеуш Кондрусевич, Апостольський адміністратор у північно-європейській частині Росії та ще три єпископи 9 лютого мали особисту зустріч зі Святішим Отцем. Одним з найделікатніших питань порядку денного цієї зустрічі була майбутня поїздка Папи на Україну.

УПЦ, залежна від Москви, незадовго перед тим написала Папі листа прагнучи переконати його відкласти візит на Україну з посиланням на те, що це може серйозно зашкодити діалогові між католицькою і православною Церквами. Але, за словами архієпископа Кондрусевича, візит Папи на Україну буде позитивним явищем з огляду на відносини між двома Церквами, незважаючи на висловлені претензії Московського патріархату.

«Я мав змогу дискутувати про цей лист з представниками Московського патріархату і я сказав їм, що мені він здається занадто жорстким. Вони це розуміють, але тим не менше залишаються в полоні ідеї, що Папа може зустрітися на Україні з представниками двох Церков, які не підлягають їхній юрисдикції», — зауважив католицький прелат.

Закордонні оглядачі одностайно відзначають, що Україна має величезне значення для Російської Православної Церкви. З 19 тисяч парафій в цілому, 9 тисяч розташовані на Україні, не враховуючи тих, які належать до двох «дисидентських Церков», а це близько 2 тисяч парафій УПЦ Київського патріархату і 700 парафій УАПЦ.

Швейцарська інформаційна агенція APIC 

взяла з цього приводу інтерв’ю

у преосвященного Тадеуша Кондрусевича

під час його перебування в Римі з візитом «ad limina»:

APIC: Можливо, проблема полягає в тому, що ці дві Церкви — УПЦ Київського патріархату і УАПЦ — не визнані канонічними в православному світі?

Т.К.: Цей момент тягне за собою чимало запитань, оскільки зараз стоїть питання, що Патріарх Константинопольський Варфоломей I приїде на Україну раніше за Папу, власне маючи на думці сприяти єдності цих двох Церков, яким він хотів би надати канонічного статусу. Отож, атмосфера, в якій відбуватиметься візит Папи, багато в чому залежатиме від ефективності розв’язання цього питання.

Проблема на Україні є такою самою, як в Естонії, починаючи з 1996 року: під якою юрисдикцією — Москви чи Константинополя — повинні перебувати православні в колишніх радянських республіках? Це створює певне напруження між двома патріархатами, чим і пояснюється той факт, що РПЦ була єдиною Церквою, що не надіслала делегації до Стамбула в грудні на загальну зустріч православних Церков?

Існує думка, що Російська Православна Церква самоізолюється, коли поводиться таким чином. Я від усього серця бажаю, щоб вона була відкритішою. Світ є таким, що ми не можемо жити поруч і водночас бути ізольованими один від одного.

APIC: В якому стані є зараз ваша співпраця з православною Церквою?

Т.К.: Ми в Росії маємо гарну нагоду для співпраці з православними. Ми регулярно збираємося в міжконфесійних консультаційних комітетах для обговорення, зокрема, наших відносин з урядом. Таким чином ми розробили спільний проект організації міжконфесійної зустрічі молоді в Москві у травні ц.р., першої зустрічі такого типу. Поза тим, російські єпископи опублікували в серпні, під час їхнього «ювілейного Синоду», документ про соціальну доктрину, який ми вважаємо дуже добрим.

APIC: Український православний синод наполягає на факті, що візит Папи готується в той час, коли Папа не отримав запрошення від православної сторони…

Т.К.: Звичайно, було б краще, якби Папа поїхав на Україну, маючи запрошення і від православних. Але не треба забувати, що Іван Павло II їде туди передусім до католиків: до 5 мільйонів греко-католиків і майже мільйона католиків латинського обряду.

Запрошення з православної сторони не є, отже, необхідним для цього візиту. Коли Алексій II їздив у Литву чи в Австрію, він не прохав дозволу в Івана Павла II!

У цьому контексті візит Папи на Україну буде, звичайно ж, складним і делікатним і вимагатиме від Папи багато уваги, куртуазії і дипломатії. Але я сподіваюся, що цей візит допоможе православним зрозуміти, якою є насправді місія Папи: нести мир своїм вірним, своєму народові, дати йому мужність і силу для свідчення своєї віри.

APIC: Чи російські католики бажають поїхати на Україну, щоб зустрітися з Папою?

Т.К.: Їх прибуде чимало, як це було у Литві в 1993 р. та Польщі два роки тому. Я приїду з делегацією Москви і Санкт-Петербурга, але чисельними мають бути передусім групи з регіонів, близьких від українського кордону. Разом це становитиме кілька тисяч осіб.

Візит, отже, повинен отримати значний відгук у Росії. Його перспектива вже породжує неабияке зацікавлення, навіть якщо чимало газет слугують лише відлунням православних уявлень.

Я особисто вважаю, що візит Папи може допомогти українському і російському суспільствам, які мають потребу навчитися жити в мирі і співпраці задля блага Церкви. Візит може зіграти роль у вгамуванні пристрастей і допомогти наведенню мостів між Заходом і Сходом Європи. Нарешті, зробити позитивний внесок у відносини між католицькою Церквою і російською державою у момент, коли ми святкуватимемо (в травні) десятиріччя відновлення еклезіальних католицьких структур у Росії.

Опубліковано у Uncategorized. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.