УГКЦ не вимагає передачі собору Святої Софії у свою юрисдикцію

14 листопада 2005 року, на веб-сторінці www.from-ua.com було опубліковано таку інформацію: „У неділю, 13 листопада, близько 150 осіб зібралися на Софіївській площі в Києві на Молебень за об’єднання українських християн. Акцію провела громадська організація прихожан Греко-Католицької Церкви «Християнська Україна». Однією з головних вимог організаторів стала передача собору Святої Софії віруючим. При цьому греко-католики – організатори акції – повідомили, що їх претензії на православний храм є обгрунтованими”.

При цій нагоді хочемо офіційно заявити, що Українська Греко-Католицька Церква, її провід, вважає, що собор Святої Софії повинен бути переданий єдиному Патріархові об’єднаної Київської Церкви, так як це було від початку. Таку позицію стосовно цього питання висловив Синод Єпископів Києво-Галицької Митрополії УГКЦ у листі до Президента України Леоніда Кучми 11 січня 2002 року. Така позиція є незмінною, тому висловлені під час молитви на Софіївській площі вимоги суперечать офіційній позиції нашої Церкви. Тим паче, що ніхто не уповноважував громадську організацію «Християнська Україна» говорити від імені всієї Церкви.

Крім того, у цьому прес-релізі хочемо відповісти на коментар цієї події настоятеля храму Преподобного Романа Сладкопівця міста Києва священика Дмитра Познаньського, який, як читаємо у повідомленні, сказав, що „претензії уніатів на Софіївський собор абсолютно необгрунтовані”, адже, за його словами, князь Володимир прийняв хрещення у Візантії, а ніяк не від Риму. Це справді так, але ж не потрібно забувати історичних фактів, які свідчать, що Царгород у момент прийняття хрещення Володимиром перебував у єдності з Римом. Тому і князь Володимир перебував у єдності з наступником апостола Петра, Папою Римським.

о. Ігор Яців

прес-секретар Глави УГКЦ

Додаток

Львів,11 січня 2002 р.

прот. № 2001/ 25

Лист Синоду Єпископів Києво-Галицької Митрополії УГКЦ до Президента України Леоніда Кучми

Високодостойний Пан

Леонід Кучма

Президент України

Високодостойний Пане Президенте!

Декретом Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2001 року за №1005 “Про використання культових споруд – визначних пам’яток архітектури, які не підлягають передачі у постійне користування релігійним організаціям” для проведення богослужінь передано Михайлівський собор у Києві – Патріярхії Української Православної Церкви – Київський Патріярхат: Успенський собор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника – Митрополії Української Православної Церкви; Андріївську церкву національного заповідника “Софія Київська” – Патріярхії Української Автокефальної Православної Церкви. У цьому розподілі не було враховано другої за чисельністю вірних конфесії в Україні – Української Греко-Католицької Церкви. Можливо, це сталося частково і з нашої вини, бо ми зголошувалися несвоєчасно. Цю справу вже розв’язуємо за посередництвом і сприянням Прем‘єр-Міністра та Уряду України.

Вищезгаданий факт розподілу національних святинь в столичному городі Києві застановив Владик Української Греко-Католицької Церкви. Єпископи на своєму Митрополичому Синоді у днях 3-4 січня постановили зайняти становище щодо Собору Святої Софії у Києві, про який також йде мова у вищезгаданій Постанові Кабінету Міністрів України. Цей Собор є духовним символом єдності та святинею особливого рангу для всього українського народу. Він повинен бути переданий Патріярхові Української Церкви, коли всі православні і католицькі вірні, корені яких сягають Володимирового хрещення, повернуть до первісної єдності первопочатків християнства в Україні, і коли в них буде один Патріярх. На думку Владик Української Греко-Католицької Церкви Українська Держава повинна зберігати цю святиню у своїй власності до такого щасливого моменту.

Беручи до уваги теперішні (надіємось скороминучі) умови поділеної Київської Церкви на чотири конфесії: УПЦ, УГКЦ, УПЦ КП і УАПЦ, ми бачимо два можливі шляхи розв’язки питання, пов‘язаного зі Святою Софією:

  1. Дозволити використовувати Собор Святої Софії для проведення богослужінь вищезгаданими конфесіями згідно із умовами пункту 2 Постанови Кабміну на паритетних засадах. При цьому слід зауважити, що таке використання викликатиме кожен раз значний суспільний резонанс.

  2. Не надавати жодній конфесії Собор Святої Софії в Києві у постійне чи тимчасове користування до тих пір, допоки в Україні не буде відновлено церковну єдність часів Володимирового хрещення.

Залишаємося в надії на Ваше мудре рішення як Гаранта єдності та територіальної цілісності Української Держави.

В імені усіх Єпископів Києво-Галицької Митрополії

  • Любомир
Опубліковано у Uncategorized. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.