Глава УГКЦ висловився за широку дискусію на тему співслужіння Пресвятої Євхаристії

Цими днями у Ватикані триває робота Одинадцятої Генеральної Асамблеї Синоду Єпископів, у якій від Української Греко-Католицької Церкви беруть участь Блаженніший Любомир (Гузар), Глава УГКЦ, та Преосвященний Владика Софрон (Мудрий), Єпископ-емерит Івано-Франківський.

10 жовтня під час вільних виступів Блаженніший Любомир мав промову, у якій запропонував звернути погляд Церкви на канон 702 Кодексу Канонів Східних Церков, який забороняє спільне служіння Пресвятої Євхаристії з представниками традиційних некатолицьких Церков. Тоді Глава УГКЦ зокрема запитав: „Якщо Літургія є правилом віри, якщо Божественна Літургія, що відправляється Східними Церквами у сопричасті з Римським Престолом та Православними чи Апостольськими Церквами є ідентичною для обох, якщо є загальне визнання апостольського наступництва єпископів, а отже, і священиків, які її відправляють, тоді що ще потрібно для єдності?”

Вчора ми мали нагоду запитати Блаженнішого Любомира про те, як члени Синоду сприйняли його виступ 10 жовтня. Предстоятель УГКЦ розповів, що учасники Синоду на загал відреагували на поставлене ним запитання спокійно і без особливих емоцій. „Проте важливіше від цього запитання, – продовжив Верховний Архієпископ Києво-Галицький, – була пропозиція щодо проведення наступного аналогічного Синоду на тему Східних Католицьких Церков. Ця частина мого виступу отримала досить широкий відгук і серед учасників засідання і поза синодальним залом”.

Крім того, ми попросили Главу УГКЦ сказати, чи є спільне служіння Євхаристії, на його думку, визначальним пунктом на шляху до єдності між чотирма частинами первісної Київської Церкви? На це Блаженніший Любомир відповів, що потрібно провести солідні дискусії, розглядаючи справу співслужіння не відокремлено, а в контексті тематики, бо раніше ця ділянка не бралася достатньо під увагу. „Мені видається, що тут є різні погляди, і треба би було з католицької та православної сторони на цю тему провести широкі дискусії, – продовжив Блаженніший Любомир. – Бажано, щоб дискусії проходили всередині Київської Церкви, в її чотирьох розколених гілках”. Тоді, на думку Блаженнішого Любомира, ці напрацювання можна було б запропонувати для інших Церков, „бо це справа не тільки українців, її можна назвати всесвітньою, адже вона стосується природи Церкви та природи Таїнства Пресвятої Євхаристії”, – сказав на завершення Глава УГКЦ.

Прес-секретаріат Глави УГКЦ

Опубліковано у Uncategorized. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.