Євхаристія закликає до миру

26 червня 2005 року у Львові на площі ім. Івана Павла ІІ перед храмом Різдва Пресвятої Богородиці на Сихові відбулася урочиста Архієрейська Божественна Літургія, яка пройшла у рамках Всеукраїнського Євхаристійного собору УГКЦ. Божественну Літургію очолив Глава УГКЦ Блаженніший Любомир (Гузар). Із Предстоятелем нашої Церкви співслужили Високопреосвященний Архієпископ Йозеф (Міхалік), Голова Польської Єпископської Конференції РКЦ, Владики, члени Синоду Єпископів Києво-Галицької Митрополії УГКЦ, гості Римо-Католицької Церкви, численне (більше п’ятиста осіб) духовенство.

Зранку із 26 парафій м. Львова до трьох визначених місць: Оперного театру, храму Покрова Пресвятої Богородиці (вул. Личаківська, 175) та храму Святих Володимира і Ольги (вул. Симоненка, 5а) – почали сходитися потоки вірних. Приблизно о 7.45 ці три групи вирушили молитовними походами на Сихів. О 10.30 на місці богослужіння розпочався урочистий похід ієрархії, духовенства, чернецтва, а об 11.00 – урочиста Архієрейська Літургія.

Ще перед початком Літургії було прочитано Послання католицьких єпископів України та Польщі з нагоди акту взаємного прощення і поєднання „Примирення між народами можливе”, адже у цей день, як про це згодом у проповіді наголосив Блаженніший Любомир, відбулося дві знаменні події: перший Всеукраїнський Євхаристійний собор та урочистий акт примирення і поєднання між українським та польським народами. Дійовими особами цього акту стали по шість осіб з України і Польщі: єпископ, священик, подружня пара, юнак та дівчина. Вони символічно представляли всю повноту наших народів.

Після прочитання Євангелії із проповіддю звернувся Глава УГКЦ. Він зокрема сказав, що ця Літургія, яка стає завершенням Євхаристійного собору, безумовно, є кульмінаційним моментом свята. „Що ж ми святкуємо? – поставив запитання Блаженніший Любомир. І продовжив: – Ми святкуємо Господа нашого Ісуса Христа, Його несказанну любов до нас. Знаком Його любові є Євхаристія – присутність Ісуса Христа між нами під видами хліба і вина… Це є те, що робить нас одним Тілом, одною Церквою. Наш сьогоднішній Собор є великою маніфестацією нашої віри, вдячності, нашого зобов’язання супроти Ісуса Христа. Він не покинув нас у цьому світі, а у спосіб який тільки Бог може видумати залишився з нами у Євхаристії”.

Відтак Предстоятель УГКЦ наголосив, що сьогодні є ще одна важлива подія. Саме на цьому місці у 2001 році пройшла зустріч Святішого Отця Івана Павла ІІ з молоддю, під час якої Папа Римський закликав людей до миру і єдності. Ця наука покійного Вселенського Архієрея знайшла свої плоди і тому сьогодні відбудеться акт примирення між українським і польським народами. За словами Блаженнішого Любомира, акт примирення, який здійснять представники двох народів має стати прикладом для наслідування усіх громадян наших держав. „Ми повинні подивитися один одному в очі і взаємно просити прощення, а також закликати Господа Бога, щоб благословив нас і щоб у майбутнє ми могли іти разом – як брати, як добрі сусіди”, – сказав зокрема Глава УГКЦ.

Після цього розпочалася Сугуба ектенія до якої було додано прохання Молитви поєднання (див. у додатку). Глава УГКЦ (від його імені молитовні прохання читав Владика Софрон (Мудрий), оскільки Блаженніший Любомир через слабкий зір сам не міг цього робити) та Голова Польської Єпископської Конференції почергово, а відтак разом взивали: „Господи, за заступництвом Твоєї Пречистої Матері й усіх святих наших обох народів, відпусти нам наші гріхи і провини й благослови на дальшу дорогу, щоб ми жили й чинили так, як годиться братам і сестрам”. На завершення акту примирення українська і польська делегації привітали одні одних поцілунком миру.

Перед завершенням Літургії із проповіддю звернувся Владика Йозеф (Міхалік). Він зокрема сказав, що саме Пресвята Євхаристія наповнює нас духовними силами і допомагає жити згідно з вірою. „Адже, якщо хочемо довести, що ми є учнями Ісуса Христа, християнами, то повинні Його навчання пізнати і виконувати, – продовжив Владика Йозеф. – Ми повинні любити Його понад усе, любити своїх рідних, свою батьківщину, свій народ, цілий світ”. За словами промовця, якщо не любимо ближніх, то чинимо гріх, який руйнує зв’язок з Богом, адже без єдності з братами у Христі немає єдності з Богом. „Чи можна писати історію народів ненавистю і смертю? – запитав у присутніх Архієпископ Йозеф. А тоді сказав: – Можна. Але тоді таке суспільство було б цивілізацією смерті, яку не можна прийняти. Така настанова завжди кличе до помсти: пролита кров вимагає крові, прокльони породжують нові прокльони. Чи не краще побороти злу волю і злі думки, пробачити і розпочати спочатку? Милосердя завжди є кращим і є тим, що дає перспективу”.

Після Літургії о 14.00 розпочався святковий концерт присвячений Євхаристійному собору УГКЦ.

о. Ігор Яців

прес-секретар Глави УГКЦ

Додаток

Молитва поєднання

Блаженніший Любомир:

Дорогі брати і сестри! Саме тепер бажаємо сповнити заповіт Святішого Отця Івана Павла II, Папи миру, виконуючи акт взаємного прощення в ім’я справедливості й добра наших народів: українського і польського. Цей історичний акт сповняємо в Обличчі Всевишнього Бога, призиваючи заступництво Пресвятої Богородиці й усіх святих.

Хор: Господи помилуй!

Архієпископ Йозеф:

Нехай це станеться в обличчі Бога в Тройці Єдиного та в обличчі Богородиці на місцях святих мучеників та ісповідників обох наших народів: у Зарваниці і Ясній Горі в Ченстохові, у Києві і Варшаві, у Кракові та Львові. Нехай наша молитва буде молитвою чистих сердець, молитвою людей доброї волі.

Хор: Господи помилуй!

Блаженніший Любомир:

Понад дві тисячі років тому Твій Син прийшов на землю до нас людей. І вже понад тисячу років Його ласка променіє на нашій землі. Однак упродовж цього часу ми не завжди поводилися гідно, як Його послідовники. Тепер ми бажаємо, щоб у наших державах запанував лад. збудований на щирому поєднанні з усіма нашими сусідами. І так нам. Боже, допоможи!

Хор: Господи помилуй!

Архієпископ Йозеф:

Нині на п’ятий рік ХХІ віку від народження Твого Сина Ісуса Христа стоїмо разом із нашими братами українського і польського народів. Впродовж минулих десятиліть, а навіть століть ми завдали одне одному багато великих кривд і це сповняє нас невимовним болем. Тому молимо Тебе, Господи, прости і помилуй нас!

Хор: Господи помилуй!

Обидва Глави Церков промовляють разом:

Господи, стоїмо разом перед Твоїм вівтарем у рік, присвячений Пресвятій Євхаристії, Тайні Твоєї присутності поміж нами – твоїми людьми. Натхнені. заохочені й скріплені Твоєю ласкою, бо самі ми небагато можемо, усвідомлюючи історичне минуле наших народів, а також стан власної душі. ми. духовні, сповняючи акт поєднання і всепрощення, просимо наших братів і сестер обох народів, щоб разом із нами пробачили одне одному.

Хор: Господи помилуй!

Обидва Глави Церков промовляють разом:

Господи, за заступництвом Твоєї Пречистої Матері й усіх святих наших обох народів, відпусти нам наші гріхи і провини й благослови на дальшу дорогу, щоб ми жили й чинили так, як годиться братам і сестрам, Твоїм улюбленим дітям. Так нам. Боже, допоможи!

Всі разом: Амінь. Амінь. Амінь.

Опубліковано у Uncategorized. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.