Десятиліття Бучацького колегіуму ім. священномученика Йосафата

Цього року виповнюється 10 років з часу заснування Бучацького колегіуму Священномученика Йосафата, одного з перших у новітній українській історії загальноосвітнього навчального закладу під проводом Церкви. Загалом у 2005-2006 навчальному році в Україні під патронатом УГКЦ діють 6 загальноосвітніх греко-католицьких шкіл, в яких працюють 134 педагоги та навчаються 714 учнів.

У листопаді минулого року Синод Єпископів Києво-Галицької Митрополії УГКЦ підтримав пропозицію Комісії у справах шкільництва про відзначення на загальноукраїнському рівні десятиліття Бучацького колегіуму Священномученика Йосафата „з метою усвідомлення на церковному рівні важливості християнського виховання для дітей і шкільної молоді та інформування українського суспільства про досвід діяльності греко-католицьких загальноосвітніх навчальних закладів”.

„Програма відзначення, – повідомив для Прес-секретаріату Глави УГКЦ о. Роман Небожук, голова Комісії у справах шкільництва Києво-Галицької Митрополії УГКЦ, – розпочнеться 12 травня 2005 року Архієрейською Божественною Літургією у монастирському храмі ЧСВВ Чесного Хреста Господнього. Далі відбудеться інформаційне представлення всіх загальноосвітніх греко-католицьких навчальних закладів та всеукраїнська проща вчителів і учнів до Зарваниці, а також проведення Шостої міжнародної науково-практичної конференції „Чин Святого Василія Великого: історія і освітня діяльність”. До участі у цих заходах запрошені представники церковних, державних, наукових, освітніх та громадських установ з України та Литовської Республіки”.

Отець Роман Небожук також розповів, що особливістю закладів подібного типу є те, що завдяки їхній діяльності батьки мають реальну можливість реалізувати своє законне право надати своїм дітям загальну середню освіту відповідно до власних християнських світоглядних переконань і морально-культурних цінностей.

Щоправда, чинний Закон „Про освіту” не передбачає права для Церкви засновувати загальноосвітні середні навчальні заклади, а тому залишає нам можливість лише для утримання приватних навчальних закладів. Це створює несприятливі фінансові умови. Тарифи на користування землею, приміщеннями, комунальні послуги у таких школах прирівняні до комерційних організацій. Зазвичай вони не мають підтримки від державних чи місцевих бюджетів для оплати праці вчителів за виконання державного освітнього стандарту. Тому увесь фінансовий тягар лягає на плечі батьків та церковних доброчинних організацій.

Проет упродовж останні роки спостерігається стійка тенденція до росту кількості учнів, які бажають навчатися таких закладах. Головний аргумент з боку батьків та учнів на користь греко-католицьких шкіл – можливість отримати християнське виховання, наявність спільноти, яка живе за євангельськими принципами, і високий рівень викладання загальноосвітніх предметів. Приблизно п’ята частина випускників католицьких шкіл далі продовжує навчання в духовних навчальних закладах.

„Наша мета, – на думку Предстоятеля УГКЦ Блаженнішого Любомира (Гузара), – полягає не в тому, щоби створити школу з процесом виховання, так би мовити, фундаменталістського спрямування. Християнство не має замикати чи обмежувати. Навпаки, християнство має служити в школі для ушляхетнення, для розширення світогляду, для переконування людей, що вони у всьому світі – одна родина. Значить, будь-який релігійний ексклюзивізм, всяка інтерпретація християнства чи релігії взагалі, в тому значенні, щоби створити немовби теократію, що нетерпима до всього іншого, – це було б великою помилкою. Ми маємо створити таку школу спільними зусиллями Держави і Церкви, яка дала б нам людей, придатних до життя в наступних століттях”.

Прес-секретаріат Глави УГКЦ

Опубліковано у Uncategorized. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.