Звернення керівників християнських Церков України до законодавців і громадськості з приводу пропозицій запровадження в Україні нових способів реєстрації фізичних осіб

Вельмишановні народні депутати України! Шановні співгромадяни!

З Божого благословення вже більше десяти років Україна будує своє життя як незалежна суверенна держава. Разом з тим і українське суспільство, і держава не можуть стояти осторонь загальносвітових процесів тіснішої міждержавної співпраці, інтеграції світового ринку, зростання важливості інформаційних потоків та сучасних технологій. На жаль в ХХІ столітті перед світовою спільнотою, а разом з нею і перед Україною, постало питання боротьби з різними формами тероризму. Все це викликає потребу суттєвих змін у повсякденному житті кожного громадянина нашої держави.

Однією з таких змін може стати запровадження нового способу реєстрації фізичних осіб в Україні, який сприятиме встановленню повного контролю за населенням шляхом присвоєння, в обов’язковому безальтернативному порядку, кожній особі ідентифікаційного номера, який мав би стати основною, неповторною та незмінною ідентифікуючою ознакою фізичної особи. Такі пропозиції містяться зокрема в законопроектах “Про реєстрацію фізичних осіб в Україні” та “Про Єдиний реєстр персональних даних”.

Утворення нового загального реєстру фізичних осіб, що проживають в Україні, в якому мають накопичуватися значні обсяги інформації про кожну особу безпосередньо торкається основних прав і свобод людини, зокрема права на свободу віросповідання. Зважаючи на те, що Христова Церква, як інституція, переживала, а в деяких країнах продовжує переживати утиски, ми вважаємо своїм обов’язком стати на захист свободи сумління християн та загальних прав і свобод людини, задекларованих у міжнародному праві і Конституції України.

У запропонованих проектах нового способу реєстрації жителів України для переважної більшості християн найбільш суперечливими і дискусійними є наступні моменти:

  • Обидва законопроекти пропонують довічно закріпити за людиною певний код (цифровий, літерний, штриховий чи змішаний), який мав би бути основною, неповторною та незмінною ідентифікуючою ознакою, відсунувши на другий план ім’я людини (родинне, особисте та по-батькові). За своєю сутністю присвоєння людині знеособлюючого коду, який має використовуватися у всіх правовідносинах між державою і громадянином, а також між самими громадянами, суперечить християнському розумінню значення імені і у духовно-культурному плані розриває сув’язь поколінь. Використання фашистською владою для в’язнів концентраційних таборів замість імен знеособлюючих номерів Нюрнберзьким трибуналом було визнано злочином проти людства. Довічне закріплення певної ідентифікуючої ознаки не може бути прийнятним для багатьох християн також з тієї причини, що воно робить неможливим радикальну позитивну зміну людини – метанойю – котра у своїй найглибшій суті передбачає також зміну імені, як ідентифікуючої з попереднім життям ознаки. Прикладом такої зміни можна назвати прийняття чернецтва.

  • Пропонована система відкриває шлях до встановлення тотального контролю за всіма сферами життя і діяльності людини. Знаючи пророцтва книги „Одкровення” апостола Іоанна Богослова про встановлення в кінці людської історії всесвітньої тоталітарної держави антихриста переважна більшість християн вважають, що вони не мають морального права своїми діями або бездіяльністю сприяти швидшому встановленню такої держави. Основна частина принципів, методів і механізмів реалізації пропонованих змін щодо реєстрації фізичних осіб для багатьох християн мають чіткі і не двозначні паралелі з ознаками царства антихриста, а тому є для них неприйнятними. Разом з тим відсутність альтернативи прийняттю коду та адміністративна відповідальність за відмову від його прийняття, в тому числі і з релігійних переконань, може бути розцінено, як явне звуження людських прав і свобод. Зважаючи на протести, які викликало запровадження податкових кодів, можна передбачати ще більшу кількість тих християн, які будуть протестувати проти запровадження безальтернативної системи кодування фізичних осіб.

  • Реалії життя в Україні свідчать про недостатній рівень можливості захистити конфіденційну інформацію. Сьогодні відомчі бази даних (наприклад ДАІ або операторів телефонного зв’язку) можна за незначну ціну придбати на чорному ринку. В разі створення єдиного електронного реєстру даних залишається цілком реальною загроза розголошення конфіденційної інформації або її використання із злочинними намірами. Разом з тим введення до реєстру, як ідентифікуючої ознаки, таких біометричних даних, які у принципі неможливо змінити, зводить нанівець систему захисту свідка у резонансних судових справах.

  • Одним з мотивів введення нового способу реєстрації фізичних осіб в Україні подається незахищеність паспортів існуючого зразку від підробок і махінацій. Разом з тим існуючий паспорт у вигляді паперової книжечки не може бути сфальсифікований без відома його власника, в той час як електронні бази даних і залежні від них ідентифікуючі документи залишаються вразливими перед технічними помилками або свідомим злочинним втручанням сторонніх осіб, які за допомогою певних заходів матимуть можливість не тільки викрадати, але й спотворювати занесені до реєстру відомості.

Необхідно також відзначити, що навіть у тих країнах розвинутої демократії, де загроза тероризму є явною, замість заходів тотального накопичення особистої інформації та всезагального контролю знаходять інші, альтернативні методи захисту безпеки громадян та інтенсифікації економічного життя. В Україні потреба в посилених заходах суспільної безпеки є на порядок нижчою, ніж в зазначених країнах. Тому, маючи нерозв’язані суспільні та економічні проблеми, наша держава не повинна випереджати події та запроваджувати у себе систему, яка не має однозначної оцінки і несе потенційну загрозу порушення прав людини.

У зв’язку з цим звертаємося до шановних народних депутатів України з проханням відхилити згадані законопроекти як такі, що суперечать міжнародному праву, Конституції та чинному законодавству України, а також духовно-моральним принципам християнства, як релігії, яку сповідує понад 80 відсотків громадян нашої держави. Одночасно висловлюємо сподівання, що під час розробки та впровадження нових способів реєстрації та ідентифікації фізичних осіб в Україні, як таких, що стосуються основних прав і свобод людини, в тому числі і права на свободу віросповідання, буде враховуватися думка віруючих.

Шановні народні депутати України та співгромадяни! Пам’ятаймо про зазначену в Конституції нашої держави відповідальність перед Богом, перед минулими поколіннями, які передали нам духовну і культурну традицію, прізвище, ім’я й по-батькові, та перед поколіннями майбутніми, які потенційно можуть опинитись у тоталітарному рабстві, виходу з якого у цьому житті не буде. Нехай Господь дасть усім нам мудрості в розв’язанні тих питань, які ставить перед нами сучасність.

З побажаннями миру і Божого благословення

Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет

Від Української Греко-Католицької Церкви Екзарх Донецько-Харківський, єпископ Степан (Меньок)

Від Римсько-Католицької Церкви України Заступник Голови Конференції Римсько-Католицьких Єпископів України, єпископ Маркіян Трофим’як

Голова Всеукраїнського союзу церков християн віри євангельської-п’ятидесятників Михайло Степанович Паночко

Голова Ради єпископів Української Християнської Євангельської Церкви Леонід Миколайович Падун

Президент Братства незалежних церков та місій євангельських християн-баптистів України Олексій Іванович Мельничук

Від Церкви адвентистів сьомого дня Директор відділу суспільних зв’язків та релігійної свободи Церкви АСД Петро Володимирович Гануліч

Опубліковано у Без категорії. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі закриті.