Фільм Мела Гібсона «Страсті Христові»виходить на європейські кіноекрани:міжрелігійні дискусії розгорілися з новою силою

Попільна середа, перший день Великого Посту в католицькій Церкві, яка цього року випадає на 25 лютого, стане днем всесвітньої прем’єри нового фільму відомого американського режисера і актора Мела Гібсона — фільму, що викликав шквал дискусій і різких звинувачень на свою адресу задовго до виходу на екрани і навіть задовго до завершення роботи над ним: факт, що не має прецедентів в історії кіномистецтва. Йдеться, звісно ж, про фільм «Страсті Христові» — розповідь про останні 24 години земного життя Ісуса Христа.

Критика фільму відбувається у двох площинах: по-перше, автора звинувачують в антисемітизмі — тобто, трактуванні євреїв як прямих винуватців смерті Ісуса; по-друге, в «брутальному натуралізмі» тих сцен, де показано катування Спаса.

Сам Мел Гібсон завжди рішуче відкидав будь-які звинувачення в антисемітизмі на свою адресу і підкреслював, що керувався під час роботи над фільмом виключно міркуваннями біблійного реалізму, а також бажанням допомогти людям наблизитись до Христа. Виконавиця ролі Марії, римська актриса Майя Моргенштерн, чиї батьки пережили голокост, рівно ж не вважає фільм антисемітським. Так, в інтерв’ю агентству «Асошіейтед Прес» вона зазначила, що тут «йдеться радше про маніпулювання народом зі сторони його релігійних лідерів».

Стосовно звинувачень у надмірній жорстокості деяких сцен фільму, Мел Гібсон пояснив це наступними словами: «Я вважаю, що мука Христова перевищила будь-яку міру терпіння, і що таким чином можна усвідомити всю неймовірну велич жертви Ісуса».

Своє слово в дискусії щодо фільму сказала і Апостольська Столиця, представники якої виступили із підтвердженням історичної достовірності фільму. Папа Римський Іван Павло II сказав після перегляду стрічки: «Саме так все і було». Патрік Фолле, президент Папської ради у зв’язках з громадськістю зазначив, що фільм «Страсті Христові» справив на нього дуже глибоке враження і що він не побачив там жодного натяку на антисемітизм. Ще раніше єпископ Даріо Кастріллон Ойос, префект ватиканської конгрегації у справах духовенства, назвав фільм Мела Гібсона «тріумфом мистецтва і віри».


У рамках європейської прем’єри, 5 березня відбудеться показ фільму «Страсті Христові» і в сусідній Польщі.

Незавдовго перед цим релігійно-інформаційне агентство KAI (Katolicka agencja informacyjna) опублікувала висловлювання на цю тему деяких авторитетних експертів у галузі біблістики та представників різних релігійних деномінацій країни. Слід зауважити, що у Польщі, як і в США та в тих європейських країнах, де кінострічка широко обговорювалася у пресі, існують розбіжності у поглядах щодо історичної і мистецької цінності твору: якщо професор Вальдемар Хростовський, відомий бібліст і католицький священик, називає фільм «Страсті Христові» шедевром кіномистецтва, майстерним з теологічної і релігійної точки зору», то представник єврейської спільноти країни Пьотр Кадлчик, хоч і не вважає фільм антисемітським, однак зазначає, що із занепокоєнням очікує наслідків, які він може викликати.

За словами о. Хростовського, який є автором польського тексту діалогів фільму, твір Гібсона назавжди увійде в історію кіно. «Страсті Христові» постали із глибокої віри і для того, щоб будувати віру. Це — фільм специфічно християнський і глибоко католицький, а водночас універсальний», — продовжує свою думку експерт.

Під час прес-конференції у Варшаві професор зізнався, що не любить оглядати «біблійні фільми», бо вони зазвичай є досить «поверхневими та нудними». Тимчасом Мел Гібсон створює глибокі і психологічно достовірні портрети, як Ісуса та Марії, так і решти персонажів. Великою цінністю фільму є показ того, що межа добра і зла пролягає не поміж окремим середовищами: юдеями чи язичниками, але через людське сумління. О. Хростовський особливо відзначив роботу Майї Моргенштерн, яка відтворила образ Матері Божої, за показ того, що «в Марії відбувся перехід від юдейської надії до надії християнської».

Професор підкреслив, що фільм знято з великим трепетом перед лицем таємниці терпіння. Водночас він піддав критиці тих, хто звинувачує фільм у брутальному натуралізмі. За його словами, такі звинувачення — лицемірні хоча б тому, що ті самі люди і не думають протестувати проти величезної кількості насилля і брутальності в інших фільмах. Зважуючись на перегляд «Страстей», глядач повинен усвідомлювати, що на нього чекає: розповідь про муку Христа, підкреслив професор.

«Цей фільм майстерний з теологічної і релігійної точки зору», — продовжив бібліст. За його словами у фільмі, що розповідає про останні години життя Ісуса, крім використання євангельських текстів, чітко видно не лише вплив християнських містиків, але й глибоке знання юдейської традиції. Зворушливим для глядачів може бути також і можливість почути, як Ісус, своєю рідною мовою, розмовляє зі Своєю Матір’ю чи встановлює Євхаристію. (Слід нагадати, що всі діалоги в оригінальній версії фільму звучать виключно арамійською мовою)

Стосовно суперечки щодо так званого антисемітизму «Страстей», що розгорілася в мас-медіа, професор пояснив, що потрібно розрізняти теологію та історію: у теологічній площині всі люди є відповідальними за смерть Ісуса, в той час як в історичній площині страту Христа здійснили конкретні люди — однак це були «не євреї, а деякі з-поміж євреїв і не римляни, а деякі з-поміж римлян».

Лідер єврейської спільноти Пьотр Кадлчик у свою чергу зазначив, що хоча, на його думку, фільм Мела Гібсона не є антисемітським, однак повз нього не можна пройти байдуже. Він досить негативно висловився про «натуралізм фільму», особливо в сценах бичування Христа, які назвав «потворно брутальними і жахливими», і сказав, що сподівається ніколи більше не оглядати в кіно подібних сцен.

Речник єврейської спільноти Польщі зазначив, що із з занепокоєнням очікує наслідків, які може мати фільм і має сумніви щодо відповідності євангельським текстам деяких сцен, наприклад, вкинення Ісуса до льоху чи звернення Марії до римлян з проханням про допомогу.

Представник лютеранської Церкви Польщі Марцін Брошка підкреслив, що «Страсті Христові» є фільмом католицьким для католиків і лютеранським для лютеран, бо мука Христова є спільним елементом релігійності для всіх християнських конфесій. Водночас він відзначив, що мистецтво привчило нас до надто адораційного погляду на хрест. Натомість фільм Гібсона є цілком іншим: сповненим крові, болю, терпіння, таким що ламає звичку, до якої нас привчено протягом двадцяти століть, саме тому він і пробуджує контраверсії. Звертаючись до сцени, в якій Пілат говорить про Ісуса: «Ecce homo» («Ось людина»), звертаючись до юрби і римських вояків, речник лютеранської Церкви окреслив ідею фільму словами: «Такою є людина. Здатною до того, щоб розбудити в собі стільки ненависті».

Справді, Мел Гібсон не щадить глядача, він цілий час балансує на межі — задля усвідомлення того, якою страшною була справжня ціна нашого відкуплення. Він змушує глядача до засадничої рефлексії над істинністю трансцендентності.

На прес-конференції у Варшаві прозвучало і застереження проти того, щоби «представлене в «Страстях» спотворене від катувань обличчя Христа не стало здобутком поп-культури, бо це не є повною правдою про Воскреслого».

Після перегляду «Страстей» на розп’ятті у церкві бачимо не скульптуру, а живу людину», — говорить Адам Тишкевич, представник фірми «Моноліт Фільмз», яка є дистриб’ютором фільму в Польщі. За словами її керівника Маріуша Лукомського, «Страсті» — це справа усього життя Мела Гібсона, адже, без огляду на віровизнання, кожен глядач, після перегляду фільму, вийде з кінотеатру іншою людиною.

Отже, 5 березня фільм у 80 копіях виходить на кіноекрани сусідньої Польщі. Попередній показ, у Великому Театрі Варшави, заплановано на 1 березня. Серед запрошених — політична еліта країни, представники світу культури. Одночасно у продаж надходить компакт-диск із записом звукової доріжки фільму. Невдовзі ж передбачено поширення кінострічки на відеокасетах та DVD.

Коли відбудеться прем’єра «Страстей Христових» на Україні — на разі невідомо.

За матеріалами закордонних агентств

підготувала Зоряна Курдина

Опубліковано у Uncategorized. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.