День народження Патріарха Йосифа

17 лютого наша Церква відзначала 112-ту річницю з дня народження Ісповідника віри Патріарха Йосифа Сліпого. З цієї нагоди в Архікатедральному соборі Святого Юра у Львові була відслужена Архієрейська Божественна Літургія. Її очолив Преосвященний Владика Ігор Возьняк, Єпископ-помічник Львівський, у співслужінні з Преосвященним Владикою Михаїлом Сабригою, Єпархом Тернопільсько-Зборівським.

Проповідь на Літургії виголосив о. д-р Михайло Квятковський, віце-ректор Українського католицького університету, який особисто знав Патріарха Йосифа. У своєму слові о. Михайло виділив три моменти у житті патріарха: вибір на єпископа у складних обставинах Другої світової війни; служіння Церкві і народові після звільнення із заслання; витривале, незважаючи на слабке здоров’я, керування УГКЦ до останніх днів земного життя. „Сьогодні, – сказав на завершення о. Михайло, – відбудеться презентація і концерт. Ми почуємо цікаві факти із життя Патріарха Йосифа. Нехай вони будуть для нас не тільки цікавими, але дадуть нам натхнення іти в суспільство, та незважаючи на вік, стан здоров’я, моральний стан нашого середовища, робити свій внесок для добра Церкви, для добра ближнього. Це буде приємно Богові, це буде честю Патріархові Йосифові і це буде для нашого добра”. Наприкінці Літургії Владика Ігор закликав усіх присутніх молитися за прославу Ісповідника віри Патріарха Йосифа, а також і в майбутньому брати активну участь в такого роду урочистостях.

У рамках цього свята у храмі Пресвятої Євхаристії о 17.00 розпочалася урочиста академія „І пізнаєте правду…”. Академія розпочалася – її ведучим був п. Михайло Перун – прослуховуванням голосу Патріарха Йосифа і переглядом фотографій. Відтак із вітальним словом до святкової громади звернувся Преосвященний Владика Ігор Возьняк. Згодом про Патріарха Йосифа говорили о. митр. Микола Пристай, трьохлітній співпрацівник Патріарха Йосифа, п. Олег Турій, директор Інституту історії Церкви УКУ, с. Герарда Крупа, ЗСМ св. Вінкентія, упорядник видання „І пізнаєте правду…”, п. Петро Франко, голова Львівського обласного товариства політв’язнів та репресованих, який тричі зустрічався із ув’язненим патріархом у сибірських таборах. Академію своїм співом прикрасили Сестри Милосердя св. Вінкентія, хор храму Пресвятої Євхаристії „Soli Deo” та хор Львівської духовної семінарії Святого Духа „Надія Церкви”.

Головним пунктом програми урочистої академії була презентація однойменної збірки послань, листів, заяв-протестів, життєписів, які Патріарх Йосиф писав із заслання протягом 1953-1963 років (їх у 2002 році знайшли у тайнику будинку, який колись належав Згромадженню Сестер Милосердя св. Вінкентія).

У своєму благословенні опублікування архівних документів Ісповідника віри Патріарха Йосифа Блаженніший Любомир Кардинал Гузар, Глава УГКЦ, зокрема написав: ”Ці документи, які зберігалися в потаємному архіві підпільного монастиря Сестер Милосердя св. Вінкентія, дійшли до наших днів, щоб через багато років з новою силою засвідчити славне недалеке минуле нашої Церкви і відкрити прийдешнім поколінням правду про роки сибірської каторги її нескореного Глави”.

Урочиста академія завершилася спільною молитвою за прославу Ісповідника віри Патріарха Йосифа Сліпого.

о. Ігор Яців

прес-секретар Глави УГКЦ

Біографічна довідка

Патріарх Йосиф Сліпий, Верховний Архієпископ, Кардинал і Митрополит (1944-1984) Народився 17 лютого 1892 р. в селі Заздрість у сім’ї Івана Коберницького-Сліпого й Анастасії Дичковської на Тернопільщині. Закінчив народну школу в рідному селі та гімназію в Тернополі. Вивчав богослов’я у Львові, відтак закінчив філософські і богословські студії в Інсбруку (Австрія).

30 вересня 1917 року Митрополит Андрей Шептицький висвятив його на священика. Після цього він знову поїхав на навчання до Інсбрука, де дістав ступінь доктора теології. З Інсбрука переїхав на навчання до Рима, де дістав ступінь „Магістер Ареатус”.

З 1922 року викладав догматику у Львівській духовній семінарії. Наприкінці 1925 року призначений ректором цього закладу, а в 1929 році – новоствореної Богословської академії. У 1939 році Митрополит Андрей висвятив о.Йосифа на єпископа з правом наступництва. 1 листопада 1944 року, після смерті Митрополита Андрея, перейняв провід Української Греко-Католицької Церкви.

11 квітня 1945 року був заарештований більшовиками і засуджений на 8 років каторги і примусової праці в Сибіру. Після закінчення цього терміну, без жодної причини засуджений вдруге на невизначений термін. У 1957 році засуджений втретє – на сім років каторжний робіт. Завдяки втручанням Папи Івана XXIII та президента США Кенеді його було звільнено у 1963 році для участі у Другому Ватиканському Соборі.

Упродовж наступних двадцяти років Патріарх Йосиф намагався активізувати життя Української Греко-Католицької Церкви на Заході. Він заснував Український Католицький університет і збудував Церкву Святої Софії в Римі. Написав багато наукових праць, декотрі маєть двадцять томів.

Помер 1984 року. У 1992 році його останки перевезли до Львова, де вони, за участю понад мільйона вірних, були поховані в Архикатедральному соборі Святого Юра.

Опубліковано у Uncategorized. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.