Журналісти «France catholique» зустрілисяз Главою УГКЦ

У 1946 році у Львові відбувся псевдособор, який проголосив возз’єднання «Уніатської» Церкви з Російської Православною Церквою. З цього часу до 1989 року Українська Греко-Католицька Церква формально не існувала. Та наперекір офіційній інформації, яку поширювала радянська система, ще в сімдесятих роках минулого століття французький журнал «France catho-lique» («Франція католицька») на своїх сторінках писав про УГКЦ та інші греко-католицькі Церкви Європи. Редакторський колектив журналу, який очолював тоді Робер Массон, отримуючи інформацію від тих, хто знав правду, твердив про незнищенність Укра-їнської Греко-Католицької Церкви.

7 червня 2003 року п. Робер та члени тодішнього редакторського колективу журналу перебували у Львові і зустрілися із Главою УГКЦ Блажен-нішим Любомиром Кардиналом Гузаром. Після привітань французькі журналісти поставили Блаженнішому Любомирові свої запитання, щоб якомога більше дізнатися про УГКЦ. Перше запитання стосувалося хрис-тиянської єдності з часу пересліду-вання на теренах СРСР. Глава УГКЦ констатував, що переслідування не сприяло єдності, а після проголошення релігійної свободи її відсутність стала ще більш разючою.

Верховний Архіпастир також пояснив термін «Українська Греко-Католицька Церква», розповів про новітню історію УГКЦ, про час переслідуван-ня і мучеництва та про сучасний стан міжконфесійних відносин в Україні. Французькі журналісти запитували про причини перенесення осідку Глави українських греко-католиків до Києва. Блаженніший Любомир від-повів, що цей процес слід називати поверненням, а не перенесенням, адже Берестейську унію підписав зокрема Митрополит Київський Михайло Рогоза. Отже, греко-католики були в Києві від часу унії, і тепер у столицю України повертається їхній центр.

Присутні журналісти із захопленням сприйняли відповідь Глави УГКЦ на запитання про роль греко-като-лицької Церкви у міжконфесійному діалозі. Один із них запитав: «Папа Римський, характеризуючи Східну і Західну Церкву, використав образ двох легенів. Чи греко-католицька Церква може бути тією трахеєю, яка їх з’єд-нає?» За словами Блаженнішого Любомира, в ХVIIІ столітті східні католицькі Церкви вважали зразком, моделлю майбутнього об’єднання. Після Другого Ватиканського Собору в нас вбачають міст між Сходом і Заходом. Та, незважаючи на те, що міст об’єднує два береги, він є неживим. Тому ми вважаємо себе посередниками, які є живими учасниками об’єд-навчого процесу. «Так, Європа дихає двома легенями, але у її грудях б’ється одне серце», – цими словами завершив свою відповідь Глава УГКЦ.

Зустріч завершилася взаємними подяками за цю чудову нагоду спіл-кування і обміну думками, а також запевненням моральної підтримки.

Опубліковано у Uncategorized. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.