БЛАЖЕННІШИЙ ЛЮБОМИР ЗУСТРІВСЯЗ ПРЕДСТАВНИКАМИ МИРЯНСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

6 березня 2003 року в Митрополичих палатах Святоюрської гори Блаженніший Любомир Кардинал Гузар зустрівся з представниками мирянських організацій Української Греко-Католицької Церкви. Це робоче засідання стало своєрідним продовженням зустрічі групи мирян Римо- та Греко-Католицької Церков з Головою Папської ради з питань мирян Преосвященним Владикою Станіславом Рилком, яка відбулася у січні цього року.

Владика Станіслав оголосив, що 1-5 жовтня в Києві проходитиме Конгрес мирян Східної Європи під гаслом: «Бути свідком Христа сьогодні». «Миряни у Церкві — це великий велетень, який ще спить. Його треба розбудити», — такими словами визначив Владика Рилко мету Конгресу.

Подібну мету мала вчорашня зустріч Блаженнішого Любомира з мирянами. У своєму вступному слові Глава УГКЦ назвав два основних завдання щодо мирян: задовольнити, створити умови для реалізації покликання мирянина і використати потенціал мирян для поширення Царства Божого, адже їх у Церкві 98%.

Для реалізації цих завдань, на думку Блаженнішого Любомира, спочатку потрібно консолідувати вже існуючі мирянські організації, а їх є багато, в загальний мирянський рух. Безпосередню участь у цьому процесі має взяти кожна єпархія, де потрібно створити координаційні осередки, які б збирали інформацію про мирянські організації, а також використовувати різні доступні засоби для того, щоб навчати, проповідувати про роль і завдання мирян у Церкві.

Адже віруюча людина, парафіянин певного храму не усвідомлює, що, разом із священиком, має обов’язок працювати для розбудови Царства Божого на землі. «Якщо мирянин почне усвідомлювати, що повинен щось робити у Церкві, — продовжив свою думку Блаженніший Любомир, — тоді почне шукати, в якій церковній організації він може найкраще виконати своє завдання».

Учасники зустрічі наголошували на потребі духівників у кожній організації, вказували на різні позитивні моменти, які виникають, коли мирянські організації мають духовний провід. Наголошувалося, що тоді значно зростає ефективність та успішність роботи, збільшується кількість членів.

Присутній на зустрічі директор Інституту родини та подружнього життя п. Юрій Підлісний поділився недавнім досвідом, який почерпнув на одній із зустрічей. Він побачив, що важливою проблемою, яку переживає мирянський рух сьогодні – переривання традиції мирянської діяльності і внаслідок чого бракує розуміння, що робити і як робити.

На завершення засідання Блаженніший Любомир повідомив, що він запланував провести лекції, на яких дасть відповідь на питання: «Хто є мирянин?» Вони відбудуться п’ять разів протягом Великого Посту в аудиторії № 217 головного корпусу Національного університету «Львівська політехніка».

БЛАЖЕННІШИЙ ЛЮБОМИР

ЗУСТРІВСЯ З ПОСЛОМ ФРАНЦІЇ В УКРАЇНІ

8-10 березня 2003 року у Львові перебував новопризначений посол Французької Республіки в України п. Філіп де Сюремен. З цієї нагоди посол зустрівся з Главою Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішим Любомиром Кардиналом Гузаром. Ця зустріч відбулася сьогодні, 10 березня, об 11.00.

У своєму вступному слові п. Філіп розповів Блаженнішому Любомирові про те, що він перебував у Львові в день інавґурації Українського католицького університету і з приємністю пересвідчився у високому освітньому рівні цього навчального закладу.

Тоді він мав нагоду познайомитися з багатьма цікавими, високоінтелектуальними людьми.

Відтак посол Франції в Україні пояснив причину свого перебування у Львові. За його словами, йому важко зрозуміти ситуацію в нашій державі. Окремі регіони мають певні відмінності, і то не тільки в ментальністі людей, а й у кліматичних умовах. Тому для доброго виконання обов’язків посла, йому потрібно більше дізнатися про нас. З цією метою він вже відвідав Дніпропетровськ, Одесу, а тепер Львів.

На зустрічі піднімалось питання французького і колишнього радянського комунізму, його особливостей, впливу на історію. Блаженніший Любомир сказав, що, на жаль, сьогодні ми мало аналізуємо уроки минулого і, відповідно, повторюємо старі помилки.

Пан Філіп де Сюремен поцікавився майбутнім переїздом управління УГКЦ до Києва і запитував про підставу для такого рішення. Глава нашої Церкви зокрема представив історичні причини того, що на сході України, за певними підрахунками, сьогодні проживає приблизно шістсот тисяч греко-католиків (виселення українців, міграція у пошуках роботи, заборона після заслання повертатися додому). У Києві, за даними державних органів влади, проживає понад тридцять тисяч виходців із Західної України. Всі вони потребують духовної опіки духовенства своєї Церкви.

Учасники зустрічі не обминули питання іміджу України на світовій арені. Репутація нашої держави, за словами посла, не є позитивна. Тому він вбачає своїє завдання не в тому, щоб представляти Францію в Україні, а щоб поширювати позитивну інформацію про нас у своїй державі.

На думку Блаженнішого Любомира, причина негативного бачення України полягає в тому, що ми ще переживаємо багато проблем, які успадкували з минулого. Але нам сьогодні потрібно не тільки долати недоліки минулого, але й будувати майбутнє.

Пан Філіп почув також думки Блаженнішого Любомира стосовно конфесійного поділу в Україні та перспектив екуменічного діалогу.

НОМІНОВАНО НОВОГО 

ЄПИСКОПА УГКЦ

У вівторок, 25 березня 2003 року, Святіший Отець Іван Павло ІІ номінував єпископом Української Католицької єпархії Святого Миколая в Чикаго (США) преосв. Річарда Семінака.

До номінації о. Річард належав до духовенства Української Католицької єпархії Святого Йосафата в Пармі (США) і виконував обов’язки пароха церкви Пресвятої Трійці в Карнеґі, (Пенсильванія, США).

Преосвященний Владика Річард Стефан Семінар народився 3 березня 1942 року у Філадельфії (Пенсильванія). Після закінчення початкової школи продовжував навчання у гімназії, де вирішив стати священиком.

У 1958 році зарахований до Стемфордської малої духовної семінарії Святого Василія (Конектікут). Богословську освіту здобув у Вищій духовній семінарії Святого Йосафата у Вашингтоні, одержавши ступінь магістра богослов’я.

25 травня 1967 року висвячений на священика. У 1968-69 роках навчався у Римі, де здобув ступінь бакалавра Східного канонічного права. У 1969 році повернувся до Сполучених Штатів Америки для душпастирської праці. Упродовж наступних років і дотепер здійснював служіння у різних парафіях.

1967-1969 — сотрудник Катедрального собору Непорочного Зачаття, Філадельфія; 1969-1971 — сотрудник церкви Святого Духа, Честер (Пенсильванія); 1971-1972 — сотрудник церкви Пресвятої Трійці, Янґстаун (Огайо); 1972-1973 — парох церкви Стрітення, Ленсдейл, Пенсильванія; 1973-1977 — парох церкви Святої Анни, Ворринґтон (Пенсильванія). 1978-1982 — капелан Провінційного дому Сестер Василіянок, Філадельфія; капелан академії Святого Василія, Філадельфія, і Манор Колегії, Дженкінтаун (Пенсильванія); 1982-1984 — парох церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці, Маямі (Флорида); з 1984 року парох церкви Пресвятої Трійці, Карнеґі (Пенсильванія).

Виконував також інші додаткові обов’язки на єпархіальному рівні: був єпархіальним директором Катехитичної комісії та Комісії екзаменаторів для молодшого духовенства, членом Ради комітету пенсійного фонду для священиків, єпархіальний консультор, протопресвітер Південного деканату, регіональний духівник Союзу українських католиків тощо.

4 жовтня 1984 року отримав титул папського капелана.

Тепер є парохом церкви Пресвятої Трійці в Карнеґі (Пенсильванія).

У СОБОРІ СВЯТОГО ЮРА 

МОЛИЛИСЯ ЗА МИР

У суботу, 29 березня 2003 року, о 10.00 в Архікатедральному соборі Святого Юра у Львові була відслужена Божественна Літургія за мир у світі та припинення воєнних дій в Іраку. Ініціатором такої молитви стали громадська організація Фонд «Глобус», центр «Молода дипломатія», громадська організація «Християнсько-демократична молодь України», громадська організація «Арабський культурний центр», «Організація студентів правників». Літургію відслужив Адміністратор собору Святого Юра о. мітрат Роман Кравчик.

У своїй проповіді о. Роман сердечно подякував численно присутнім членам молодіжних організацій за їх ініціативу, а також побажав їм і надалі не залишатися байдужими до трагічних подій у світі. Відтак було зачитано Звернення Блаженнішого Любомира Кардинала Гузара щодо початку воєнних дій в Іраку.

Час спільної молитви промайнув швидко, але хочеться вірити, що наповнені надією на врегулювання військового протистояння людські серця зазнають радості життя у світі без воєн і насильства.

Прес-секретар Глави УГКЦ

о. Ігор Яців

Опубліковано у Uncategorized. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.