Повернення «Тайної Вечері»

Відродження до життя всесвітньовідомих творів мистецтва прирівнюється до подій першорядного значення. Бо ці твори, навіть якщо ми знаємо їх лише за репродукціями, давно вже є частиною нашої особистості, живуть в нас, впливають на наше сприйняття краси і добра. Особливо, якщо йдеться про «Тайну Вечерю» Леонардо да Вінчі — монументальну фрескову ілюстрацію до євангельського сюжету, створену понад 500 років тому, яка прикрашає стіну монастирської трапезної у Мілані.

Леонардо отримав замовлення на розпис стіни в трапезній міланського монастиря Санта-Марія-делла-Граціє у 1496 р. Чотири роки художник працював над створенням фрески із зображенням того моменту Євангелія, коли Ісус Христос, під час останньої Вечері з учнями напередодні свого розп’яття, сказав: «Один з вас зрадить мене».

У компо-зиції фрески розміщення постатей дванадцяти апостолів, як і всіх предметів, вивірене з математичною точністю, характерною для Леонардо, а всі жести і вираз облич є точним відбитком порухів людської душі у драматичну, наповнену особливого змісту хвилину життя. У 1517 р., ще за життя художника, фреска почала обсипатися. На думку експертів, причиною обсипання стали експерименти, що їх проводив Леонардо. Він застосував новий склад для фарби і тиньку, який не витримав випробування часом. Подальшому погрішенню стану шедевра сприяли недбало здійснювані реставраційні роботи.

Постраждала фреска і в 1943 р. під час бомбардування Мілана авіацією созників: хоча сама будівля трапезної вціліла, фарби «Тайної Вечері», прикритої захисними чохлами, потемніли. Пізніше згубно відбилася на стані фрески екологічна ситуація Мілану, де частим явищем є смоги. Вчені розпочали підготовку до реставрації у 1977 р. В 82 р. потужна італійська компанія «Оліветті» склала кошторис реставраційних робіт на суму близько 4 мільйонів доларів.

Реставраційні роботи тривали понад 2 десятиліття, оскільки «кожна ділянка фрески має свої власні характеристики». «Потрібно було проаналізувати і задокументувати кожну тріщинку…», — розповідає художник-реставратор Крістіана Туніолі.

Заповільнювала хід реставрації і та обставина, що трапезна залишалася відчиненою для публіки. Відвідувачі часто розхитували риштування, до того ж за їхньої присутності різко зростала вологість повітря.

Окрім художників та архітекторів у реставрації «Тайної Вечері» взяли участь історики, вчені-хіміки і представники ряду інших напрямів науки.

Опубліковано у Uncategorized. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.