Релігія у державних школах Франції: підготовка триває

Питання про необхідність введення релігії до освітньої програми середніх шкіл у Франції вийшло на широкий рівень обговорення приблизно рік тому. Незадовго до виборів до французького парламенту, які відбулися минулого літа, уряд соціаліста Ліоннеля Жоспена після тривалого опору все-таки дав згоду на введення до шкільних програм предмету «релігієзнавство». Перед теперішнім право-центристським урядом Рафаррена стоїть нелегке завдання втілення цієї ідеї у життя.

Процес створення системи світської освіти у Франції від часів великої французької революції носив антиклерикальний характер, хоча, з іншої сторони, був далеким від позицій атеїзму. Наприкінці 19 ст. викладання релігії у французьких школах замінили уроками так званого «морального і громадянського навчання».

На даний час французька світська школа керується засадою релігійної нейтральності, за якої акцент робиться на загальнолюдських цінностях. Крім державних, у Франції існують і приватні католицькі школи, в яких зараз навчаються 17% дітей.

Втім, на даний час розбіжності між світською і католицькою школою у Франції стосуються головним чином соціальної сфери, оскільки релігійні школи не вимагають обов’язкового сповідування католицтва від учнів, а програма цих шкіл багато в чому збігається з програмою державних шкіл.

З іншої сторони, наслідком більш, ніж столітньої відсутності християнської освіти у середніх школах стало, як зазначають експерти, майже тотальне релігійне неуцтво французьких школярів, які не мають уявлення про найелементарніші факти історії релігії, а також цілковитий брак кваліфікованих кадрів для викладання цього предмету.

Тому з ініціативи попереднього міністерства освіти була створена спеціальна комісія для вивчення проблеми і підготовки освітньої реформи. Комісію очолив філософ Режі Дебре, який став відомим наприкінці 60-их років завдяки дружбі з кубинським революціонером Че Геварою. Коментуючи висновки своєї комісії, Дебре цілий час підкреслював, що не йдеться про те, щоб «нав’язати учням релігійний дух, а про те, щоб показати їм, що змінив цей дух у людській культурі».

Що стосується дефіциту кадрів викладачів, то їхню їх перекваліфікацію Режі Дебре пропонував провести у спеціальному Європейському інституті релігієзнавства.

Як і його попередник, теперішній міністр освіти Франції говорить про необхідність «секуляризованого християнства у школі». Але якщо раніше наголошувалось на «філософії світського підходу до історії релігії», то, на думку теперішнього міністра освіти Франції, акцентувати слід на розвитку «глибокого зв’язку між знанням і любов’ю».

Зокрема, в одному з останніх номерів газети «Ля Круа» французький міністр освіти Люк Феррі зазначив, що «не можна навчитися розуміти інтелектуальне, мистецьке чи політичне життя суспільства, якщо закривати очі на п’ятнадцять століть християнського впливу на це життя». Люк Феррі погоджується, що неприпустимим є змушувати мирян отримувати релігійну освіту у конфесійний спосіб, але й відкидання релігійної історії, на його думку, було б невиправною помилкою.

До речі, виступаючи нещодавно у Москві з доповіддю про проблеми викладання релігії відомий французький соціолог професор Франсуа Дюбе, зокрема, зазначив, звертаючись до своєї російської аудиторії: «У вас є цілковите право бути православними, але є й інший обов’язок — нікому не нав’язувати вашу релігію».

Відомий вчений, який прочитав доповідь на запрошення Французького культурного центру у Москві, підкреслив: неможливо уявити, щоб у школах Франції вивчалась тільки історія католицтва — основної релігії країни, «така ситуація привела б до війни і до гільйотини», адже для кожної демократичної країни першочерговими вартостями залишаються фундаментальні права і свободи людини.

Зоряна Курдина

Опубліковано у Uncategorized. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.