Святіший Отець Іван Павло II призначив свого нового представника у Російській Федерації…

Святіший Отець Іван Павло II призначив свого нового представника у Російській Федерації — апостольського нунція Антоніо Менніні, титулярного архієпископа Ферентського.

Антоніо Менніні народився 2 листопада 1947 року у Римі. Рукоположений у священичий сан в грудні 1974 року, отримав ступінь доктора богослов’я, вступив на дипломатичну службу Ватикану у квітні 1981 року.

Антоніо Менніні служив в апостольських нунціатурах в Уганді і Туреччині, а згодом — у держсекретаріаті Ватикану. 1 липня 2000 року Папа призначив його апостольським нунцієм у Болгарії. У вересні 2000 року був хіротонізований у єпископський сан держсекретарем Ватикану кардиналом Анджело Содано і піднесений в архієпископську гідність.

Окрім італійської, володіє англійською, французькою, іспанською та російською мовами.

Попередниками Антоніо Менніні на посаді представника Папи у РФ були архієпископи Франческо Колансуонно, Джон Буковський та Георг Цур.


Святіший Отець Іван Павло II офіційно призначив Челестино Мільоре постійним спостерігачем від Ватикану про ООН. Одночасно з новим призначенням 50-річний Мільоре, працівник держсекретаріату Ватикану, отримав сан архієпископа. Він народився у італійському місті Кунео, став священиком в 1977 році. Отримав вчену ступінь у галузі канонічного права, на дипломатичну службу Ватикану вступив у 1980 р., після чого працював у США, Польщі, Єгипті та Анголі. У 1992 році Мільоре був призначений офіційний спостерігачем Ватикану при Раді Європи у Страсбурзі, а ще через 3 роки зайняв посаду заступника керівника віділу держсекретаріату Ватикану у відносинах з державами.

Останнім часом Челестино Мільоре виконував важливі дипломатичні доручення, в тому числі проводив переговори з керівництвом країн, у яких немає офіційних відносин з Ватиканом, — зокрема, В’єтнаму і Північної Кореї. Наприкінці жовтня прелат відвідав Москву, де проводив консультації з МЗС РФ з приводу відмови зі сторони цього відомства у видачі в’їзних віз ряду західних священнослужителів.

Архієпископ Мільоре змінив на посаді ватиканського представника при ООН архієпископа Ренато Мартіно, який указом Івана Павла II був призначений головою Папської ради «Справедливість і мир».


У січні 2003 р. Ватикан відкриє доступ до частини своїх секретних архівів, а до 2005 р. планує повністю відкрити архіви часів II світової війни. З такою заявою виступив головний архіваріус Ватикану кардинал Хорхе Марія Мехія. Серед документів, доступ до яких планується відкрити, переписка офіційних осіб Ватикану з 1922 по 1939 рік. Ці документи будуть опубліковані раніше, аніж дозволяють правила Ватикану, згідно з якими публікація будь-яких архівних матеріалів може відбуватися тільки після смерті всіх, хто міг бути задіяний у подіях, про які йдеться в документах.

Кардинал також заявив, що планується публікація всіх наявних у ватиканських архівах документів, які стосуються в’язнів нацистських концтаборів, зібраних держсекретаріатом Ватикану з 1940 по 1946 рік. Ці бази даних що займають близько 3,5 млн. сторінок, будуть випущені на 6 компакт-дисках.

За словами головного ватиканського архіваріуса, Ватикан пішов на передчасну публікацію архівів на особисте бажання Папи Івана Павла II. Досі історики мали доступ до архівів Ватикану, датованих до 1922 року — року смерті Папи Бенедикта XV.


Папа Іван Павло II має намір поновити практику відвідання римських парафій, але у новий спосіб. Відтепер парафіяни з різних церков Рима відвідуватимуть Папу у Ватикані. За 24 роки свого понтифікату Іван Павло II відвідав 301 з 328 діючих парафій своєї єпархії. Навесні ц.р. було оголошено, що у зв’язку з погіршенням стану здоров’я Папа не зможе більше відвідувати церкви Рима.

Як заявив заступник директора ватиканської прес-служби о. Чиро Бенедіттіні, першими відвідають Папу парафіяни церков, візити в які були призначені на березень 2002 року, але досі не відбулися через хворобу Папи. «Якщо ці зустрічі пройдуть успішно, то надалі можливими будуть аналогічні візити тих парафій, які Іван Павло II ще не відвідав», — пояснив працівник прес-служби.

Перший такий візит відбудеться у неділю 1 грудня, коли Іван Павло II прийме парафіян церкви святої Пуденціани, яка є центром душпастирства емігрантів-виходців з Філіппін. Папа відслужить Літургію і звернеться з вітальним словом до різних груп парафіян, зокрема, до молоді. Зустріч пройде у ватиканській залі Павла VI, де вміщаються до 8 тисяч осіб. Останньою парафією, яку Іван Павло II відвідав особисто, була церква Сант-Енріко (св. Генріха) на північній околиці Рима, — це відбулося 17 лютого. За два місяці до цього, під час свого трьохсотого візиту у римські парафії, перший за більш, ніж 450 років папа-неіталієць заявив, що зустрічі з парафіянами римських церков дозволяють йому, «Папі з далекої країни, відчути себе справжнім римлянином».


Право релігій мати доступ до мас-медіа і законодавча заборона порнографії та «безкоштоного насилля» в Інтернеті» — на цих тезах наголосив архієпископ Джон Фоулі, президент Папської ради соціальних комунікацій, під час виступу «Етика в соціальних комунікаціях» на конференції, організованій під егідою профільного міністерства Італії.

Архієпископ просив журналістів і політиків звернути особливу увагу на два пункти. Перший з них стосується «права релігій на доступ до мас-медіа», адже «органи преси повинні відображати весь загал людського досвіду, в якому релігія представляє значну частку, зокрема, коли йдеться про питання, пов’язані з призначенням людини і способом, у який воно реалізовується».

Другий пункт стосується «права родини на збереження і повагу»: «Вони повинні мати гарантію, що електронні ЗМІ, до яких зараз є вільний доступ, не транслюватимуть ні порнографії, ні насилля, ні заклику до них».

Ці дві тези пов’язані між собою, підкреслив Джон Фоулі, і підреслив, що «інші Церкви і релігії поділяють нашу занепокоєність у сфері моралі». «Переконаний, що вони рівно ж зацікавлені в тому, щоб мас-медіа були промоторами людських, моральних і релігійних цінностей», — зазначив голова Папської ради соціальних комунікацій.


Ватикан і Латвія ратифікували угоду про співпрацю, підписану у Ризі ще в листопаді 2000 року. Ватикан під час процедури ратифікації представляв держсекретар кардинал Анджело Содано. Зі сторони Латвії акт про ратифікацію угоди підписав прем’єр-міністр цієї країни Андріс Берзиньш.

Угода визначає юридичний статус католицької Церкви у Латвії і регулює діяльність Церкви у сферах освіти та охорони здоров’я. В документі також визначено статус католицьких полкових і тюремних капеланів. За статистикою, серед майже 2,5 млн. мешканців Латвії католицтво сповідують майже 17%.


Командир ватиканської швейцарської гвардії полковник Піус Зегмюллер вийшов у відставку. 50-річний Зегмюллер залишив Ватикан і повернувся у Швейцарію, де він був призначений керівником поліції у Люцерні. В день свого від’їзду полковник відвідав прощальну Літургію у гвардійській каплиці, яку очолив президент Папської ради з громадських зв’язкі архієпископ Джон Фоулі.

Виступаючи з проповіддю, архієпископ подякував Зегмюллеру за вірну службу Римському Апостольському Престолу, а також за те, що полковник «очолив швейцарську гвардію у момент глибокої кризи і привів її до оновленя». Прелат відзначив відмінну роботу швейцарських гвардійців під керівництом Зегмюллера під час численних масових церемоній, пов’язаних зі святкуванням Великого Ювілею, а також нещодавньої канонізації засновника руху «Опус Деї» іспанського подвижника Хосе-Марії Екріви де Балагера, на яку до Рима з’їхалось близько 500 тисяч паломників.

Полковник Земгмюллер був запрошений до Рима після вбивства у травні 1998 року попереднього керівника швейцарської гвардії. За офіційною версією, полковника Алоїса Естермана і його дружину застрелив, після чого вчинив самогубство, один із його підлеглих — гвардієць Седрик Торней.

За чотири роки керівництва Зегмюллер провів реформу гвардії; з його ініціативи були прийняті нові правила навчання для гвардійців, зміцнено зв’язки з армією Швейцарії, проведено нові кампанії з набору добровольців, введено нові критерії відбору кандидатів на службу у гвардії. Також за участю Зегмюллера у Швецарії було створено спеціальний фонд підтримки швейцарських гвардійців. Швейцарська гвардія Ватикану складається зі 100 добровольців-католиків, які відслужили належний термін в армії Швейцарії.

Підготувала Зоряна Курдина

Опубліковано у Uncategorized. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.