На виставці у московському храмі Христа Спасителя представлені секретні документи про підготовку до підриву цієї церкви в 1931 році.

Польща:

«Радіо Марія» чи «Радіо Йосиф»?

Примас Церкви Польщі варшавський кардинал Юзеф Глемп розпорядився закрити найбільшу в країні церковну радіостанцію «Радіо Марія» за систематичну критику ієрархії. Поновлення роботи каналу стане можливим лише зі згоди кардинала. Водночас примас Польщі повідомив, що він планує створити при Варшавській архієпархії новий медіа-центр і закликав віруючих підтримати іншу церковну радіостанцію — варшавське «Радіо Йосиф».

«Радіо Марія», створене в 1991 році монахами-редемптористами, стоїть на п’ятому місці у загальнонаціональному рейтингу радіоканалів. Серед його аудиторії, згідно зі статитикою, переважають люди похилого віку, мешканці сільської місцевості та громадяни без вищої освіти.

Дирекцію радіостанції нерідко звинувачували в тому, що вона використовує християнський канал у політичних цілях і в поглибленні розшарування суспільства. Так, в 1995 році комісія у справах ЗМІ Польської єпископської конференції назвала радіостанцію «засобом поширення недостовірної інформації», а ще через два роки кардинал Глемп звинуватив керівництво каналу у «методичній неповазі до ієрархії». Аналогічну точку зору висловив і ряд інших відомих прелатів. На їхню думку, керівництво каналу «проявляє відвертий непослух, воно виступає з позиції сили, вважаючи, що за ним — підтримка громадськості». Однак, «громадська думка не може відігравати керуючої ролі у Церкві, якщо єпископат дотримується іншої точки зору».

Зі своєї сторони, дирекція радіостанції заявляє, що канал ніколи не підтримував «окремих політиків», а завжди прагнув і продовжує прагнути «служити усьому народу».

Італія:

мощі апостола Луки з базиліки св. Юстина у Падуї — автентичні

До такого висновку дійшли преставники різних галузей науки, які протягом двох років працювали над даним питанням на замовлення єпископа Падуї.

Результати своїх досліджень представили генетики, історики, біологи та антропологи. Їхні висновки були оголошені на конгресі «Святий євангелист Лука: свідчення об’єднуючої віри», що пройшов у Падуї.

Апостол Лука, лікар за фахом і, вірогідно, грек за походженням, є автором третього Євангелія — одного з чотирьох канонічних. Йому не довелося побачити Христа особисто, але він чимало подорожував з апостолом Павлом, проповідуючи християнство. Своє Євангеліє він написав приблизно у 63 році від Різдва Христового. Традиційно вважається, що саме пензлю апостола Луки належить перша ікона Діви Марії. Помер апостол у віці 84 років у Греції і був похований у місті Фіви. У четвертому столітті, в часи імператора Констянтина, тіло апостола Луки було перевезено до Царгорода, а під час хрестових походів, згідно з легендою, воно опинилося в Падуї.

Історія перебування мощей апостола Луки в цьому місті прослідковується з 1177 року, коли їх було знайдено у базиліці св. Юстина. В 1354 році череп апостола Луки на прохання імператора Карла IV перенесено до Праги, у собор св. Вітта. Близько 1460 року у Венецію з Боснії перевезено інші останки, які також вважалися мощами апостола Луки. Відтоді не існувало однозначної думки з питання про автентичність мощей апостола. В 1980 році у Празькому архіві були знайдені документи, які підтверджують перенесення черепа апостола Луки з Падуї до Праги в 14 столітті.

Радіовуглецеве дослідження підтвердило, що останки, які зберігаються в Падуї, датуються першим століттям. Ці та інші дані дали змогу остаточно ідентифікувати мощі апостола та євангелиста Луки, який вважається також небесним патроном медиків та працівників нотаріальних контор.

Шотландія:

молитва за лікарським рецептом

Не виключено, що незабаром шотландські лікарі будуть прописувати своїм пацієнтам молитву в якості ліків. У лекціях, які читаютья зараз на медичному факультеті Едінбурзького університету, д-р Скотт Муррей активно закликає студентів враховувати під час спілкування з хворими не лише медичний, але й «духовний аспект» тієї чи іншої недуги. Лікарі можуть навіть «прописати молитву», скеровуючи своїх пацієнтів до храму, вважає Муррей.

В інтерв’ю газеті «Edinburgh Evening News» Муррей заявив, що хворі шидше одужують, якщо поряд з традиційним лікуванням отримують духовну допомогу. «Більшість людей мають потребу в духовному, хоча вони можуть прямо і не звертатися до релігії. Пацієнтам і лікарям буває непросто говорити на цю тему. Звичайно, лікар не розмовлятиме про релігію з пацієнтом, хворим на ангіну. Однак коли йдеться про розмову з важкохворим, все змінюється, і лікареві слід розуміти, як правильно поводити себе в такій ситуації. Особисто мені неодноразово доводилось підштовхувати важкохворих на думку про розмову зі священнослужителем», — розповідає д-р Муррей.

У ході досліджень вчений, зокрема, мав розмову з невиліковно хворими пацієнтами, чимало з яких проявляли підвищений інтерес до духовних проблем. Результати цих досліджень переконали шотландський парламент виділити йому грант розміром 31 тисяча доларів на подальше вивчення зв’язку духовних феноменів із соматичними.

США:

молитва як «альтернативна терапія»

Про вплив релігії і віри на морально-психологічний стан людини відомо давно. По суті професія психотерапевта, поширена саме в тих країнах, де секуляризація і атеїзація суспільства досягли значного розвитку, є покликаною заступити чи замінити невіруючій людині те психічне розвантаження, яке віруючі отримують у молитві та інших релігійних практиках. Менш дослідженим залишається вплив, який ці практики виявляють на фізичний стан людини, до того ж не лише тієї, яка молиться, але й тієї, за яку моляться інші. Так, зовсім нещодавно американські вчені висловили припущення, що пацієнти з серцево-судинними хворобами отримують полегшення від молитов за їхнє здоров’я.

Американські вчені з медичного центру Дюкського університету (штат Північна Кароліна) обстежили хворих, яким було зроблено складну медичну операцію, яка полягає в штучному розширенні кровоносних судин за допомогою спеціальних надувних кульок). Серед пацієнтів, які отримали також і так звану «альтернативну терапію», ускладнення траплялися на 25-30% рідше, аніж серед тих, хто обмежився самою операцією у чистому вигляді. До поняття «альтеративної терапії» вчені включили кілька видів психотерапії, стресову релаксацію і молитву про здоров’я, яку читали сім молитовних груп різних деномінацій у різних країнах світу. Показовим стало те, що найменше ускладнень було у пацієнтів, за здоров’я яких читалися молитви. При цьому ані дослідники, ані пацієнти не знали, за кого саме підносяться молитви, однак результати показали, що саме цей вид альтернативної терапії наділений найвищим «медичним ефектом».

«Чимало великих наукових відкриттів спочатку здавалися чимось цілком абсурдним, — заявив, коментуючи результати дослідження, професор Дюкського університету Гарольд Кеніг. — Гадаю, в даному випадку йдеться саме про таке відкриття…»

Росія:

на виставці у московському храмі Христа Спасителя представлені секретні документи про підготовку до підриву цієї церкви в 1931 році

Серед експонатів виставки, розташованої в залах самого храму, представлені секретні документи, які свідчать про маловідомі обставини підриву. Експозиція розділу «Руйнування» відкривається фрагментом промови Кірова на 1-ому з’їзді рад СРСР: «Про нас кажуть, що ми з блискавичною швидкістю стираємо з лиця землі палаци бандитів, поміщиків, царів. Це вірно. Збудуємо ж замість них новий палац робітників і трудового селянства…» На виставці представлено також постанову президіуму ЦВК (центрального виконавчого комітету) СРСР «Про закриття і знесення храму Христа Спасителя у місті Москва» від 13 червня 1931 року.

«Беручи до уваги, що ділянка, на якій розташована будівля храму Христа Спасителя, підлягає забудові будинком з’їздів, керуючись поставновою ВЦВК (всесоюзного центрального виконавчого комітету) і РНК (ради народних комісарів) від 8 квітня 1929 року (про релігійні об’єднання), вищезгадану церкву слід закрити, а будівлю знести…»

Згідно з представленими матеріалами, технічна підготовка до вибуху проводилась потай від населення. З метою збереження конфіденційності підготовчих заходів у працівників тресту «Дворецстрой» брали письмові зобов’язання «не розголошувати змісту робіт», у випадку порушення цього зобов’язання винний притягався до «суворої відповідальності у позасудовому порядку, згідно з секретною постановою президіуму ЦВК СРСР».

На виставці представлено оригінал «Оперативного зведення №27» від 5 грудня 1931 року (день вибуху), згідно з яким цього дня з 9 години 10 хвилин до 10 години 50 хвилин ранку на території храму Христа Спасителя проведено перевірку еклектромережі, телефонних ліній, а рештки вибухових речовин вивезено з ділянки. Після цього прогримів вибух.

Опубліковано у Без категорії. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі закриті.