Глава УГКЦ: «Статевість – це не те, чим можна торгувати, як булочкою на перехресті». 06.03.2012

Відповідаючи про запитання щодо статевого виховання молоді, Блаженніший Святослав (Шевчук) на зустрічі з молоддю Тернополя зауважив, що він був одним із тих, хто розробляв програму статевого виховання, яку має УГКЦ і яка називається «Тіло – храм Святого Духа».

«Причиною, чому ми це почали робити, – поділився Глава УГКЦ, – було те, що в українських школах почали насаджувати різні програми статевого виховання, які нам пхає ЄС. Згідно з цими програмами статеве виховання полягало, в принципі, у тому, щоб навчити дітей, як отримати максимум задоволення з мінімумом відповідальності. Там навіть були практичні заняття».

Предстоятель зазначив, що Церкві закидали, що вона лише критикує і нарікає. Після опрацювання різноманітних програм статевого виховання, що існують у світі, стало зрозуміло, що жодна з них не підходить для української культури, до нашого середовища. «Ми щось своє мусили створити. І створили програму «Тіло – храм Святого Духа».

Розповідаючи про цю програму, Блаженніший Святослав наголосив, що це програма виховання до любові. Необхідно виховати, навчити людину, молоду особу любити. А тоді інтегрувати все питання статевості в контекст міжособових стосунків любові. Бо всі проблеми статевості починаються з того, що статевість виймають з цього міжособового стосунку любові, вона стає не кимось, а чимсь, чим можна торгувати, як булочкою на перехресті. І це завдає великої шкоди.

Відповідно до програми, що вже впроваджується у храмах, статеве виховання починається з дошкільного віку. «Відтоді треба виховувати людину, щоб вона вміла любити… Ми говоримо про так звану «сексуальну інтеграцію», в позитивному сенсі того слова. Треба інтегрувати цей вимір життя особи. Один мій професор говорив, що не можна закохатися в мушку на носі дівчини: треба закохуватися в особу, а не в частинку її тіла».

Також Глава УГКЦ наголосив на тому, що дуже важливу роль у статевому вихованні молоді відіграють батьки: «Згідно з вченням Церкви, ми не можемо цілковито забрати питання виховання, зокрема статевого, з родини. Бо є певні теми, на які не повинні говорити ні катехит, ні вчитель, ні священик, але повинні говорити тато і мама. Чому? Бо за природним правом батьки мають право виховувати своїх дітей».

Радянська система виховання, зауважив Блаженніший, усувала батьків від виховання. І сьогодні батьки, “самоусунуті”, кажуть: «Ну, про це нехай тобі у церкві скажуть» або «Ну, про це нехай тебе школа навчить». Тому ця програма статевого виховання залучає також батьків, як дуже важливих учасників виховання, які повинні в дуже кваліфікований спосіб виконати цей батьківський і материнський обов’язок. А Церква повинна їм у цьому допомогти.

http://catholicnews.org.ua/glava-ugkts-%C2%ABstatevist-%E2%80%93-tse-ne-te-chim-mozhna-torguvati-yak#point

Опубліковано у Uncategorized. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.