Українці і світова спільнота досі очікують на всю правду про Голодомор, – Глава УГКЦ. 20.11.2011

Український народ і весь цивілізований світ досі очікують на достеменне вивчення геноциду українців у 1932-1933 роках ХХ ст. і розвінчання міфів про нього. Про це заявив Предстоятель Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав (Шевчук) у Нью-Йорку, де перебуває з душпастирським візитом.

Блаженніший Святослав наголосив, що події 1932-1933 років є ще досить маловідомими. На його думку, ще не всі в Україні мають відвагу говорити про них правду. Часто ці події замовчуються з ідеологічних чи навіть опортуністичних причин.

Він вважає великим позитивом те, що сьогодні принаймні ніхто не може заперечити того, що Україна – житниця Європи, пережила не один голод. «Це лихо з різних причин пронеслося землями України в 1921-1923, 1932-1933 та 1945-1946 роках. Однак найбільш жахливим і штучно викликаним голодом, якого, на щастя, ніколи не зазнали інші народи колишнього Радянського Союзу, був великий голод 1932-1933 років. Навіть сьогодні нам досить важко назвати точну цифру жертв цього злочину. Останні дослідження кажуть, що за один рік померло щонайменше чотири мільйони людей», – наголошує Блаженніший Святослав.

Глава УГКЦ нагадав, що цей штучний голод, викликаний в один із найбільш урожайних років на українських чорноземах, був ретельно спланований урядом Радянського Союзу. На думку Предстоятеля Церкви, це було випробовування «найдешевшої в світі зброї масового знищення».

Він нагадує, посилаючись на документи, що ця акція геноциду українського народу, була здійснена в три етапи: перший – відокремлення української етнічної території від решти території Союзу та створення військової, ідеологічної та інформаційної її ізоляції; другий – насильне вилучення в кілька етапів усіх без винятку продуктів харчування, які мало населення і які того року дала земля; третій – позбавлення можливості надати українцям допомогу чи дозволити шукати харчування в інших місцях, внаслідок чого мільйони людей поступово вмирали у страшних муках голоду.

Блаженніший Святослав посилаючись на досвід очевидців, вважає, що голод ще гірший за концтабори. «Одна жінка, яка пережила цей голод у дитинстві, а потім була в’язнем Аушвіцу, порівнюючи ці дві тортури, стверджувала: голод є чимось набагато страшнішим від концентраційного табору, бо навіть у концтаборі давали щось їсти. Усі ті, що дивом вижили під час Голодомору одноголосно стверджують, що голод є чимось страшнішим навіть за війну, оскільки на війні хтось усе-таки може врятуватися, а від такого штучного винищення спасіння практично не було», – каже Глава Церкви.

Подібно як трагічні події геноциду євреїв (Шоах) та вірмен, недавні події геноциду в Руанді, український Голодомор декому хотілося приховати на незнаних сторінках історії, однак цей біль, який пережив український народ, зачепив такі глибокі підвалини всього людства, що його рани вийшли далеко на межі лише однієї нації.

Блаженніший Святослав дотримується думки, що голод не лише нищить тіло, а й «глибоко вражає людську душу, зароджує в ній страх, що паралізує волю для спротиву тій ідеології, яка забирає свободу, і цей страх передається із покоління в покоління. Ці рани можна зцілити лише за допомогою пам’яті». Ось чому, на його переконання, пам’ятати про ці події є важливим не лише для того, аби зцілити рани минулого, а й щоб запобігти повторенню подібних злочинів у майбутньому.

Сам тому, як вважає він, сьогоднішній акт пам’яті українського Голодомору дуже важливий не лише для українців у Сполучених Штатах та в Україні, а й для всіх людей доброї волі світу: «Пам’ятаючи українську трагедію штучного голоду, ми насамперед хочемо зцілити нашу пам’ять, загоїти рани, котрі нам ще досі завдають болю і кровоточать».

Водночас Блаженніший Святослав наголосив, що пам’ятаючи про український геноцид, «ми не шукаємо собі ворогів, на котрих би хотіли вилити наш біль і з ними поквитатися. Ми є християнським народом. До цієї пам’яті нас закликає християнське сумління, яке цим хоче проголосити всьому світові правду про ці події і саме через правду запобігти новим злочином проти людства будь-якої ідеології: чи то комуністичної, чи то ідеології гендеру і секуляризму, чи будь-якої іншої», – завершив Глава Церкви.

Панахида за жертв Голодомору 1932-1933 років відбулася у суботу, 19 листопада, о 13.30, у катедральному соборі Святого Патрика. У Богослужінні брали участь: Архиєпископ Стефан (Сорока), Митрополит Філадельфійський, Владика Павло (Хомницький), Єпарх Стемфордський, Владика Василь (Лостен), єпископ-емерит Стемфордської єпархії, Архиєпископ Антоній та Владика Даниїл, єпископи УПЦ в Америці, численне духовенство Української Греко-Католицької та Православної Церков. Вшанувати пам’ять жертв Голодомору та помолитися разом із Блаженнішим Святославом прибули понад дві тисячі вірних.

Департамент інформації УГКЦ

Опубліковано у Uncategorized. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.