Італійська влада вважає, що за нещодавньою серією нападів на католицькі церкви у Палермо стоїть мафія.

Литва

Цілком завершено реставрацію славнозвісної вільнюської Хресної Дороги, зруйнованої у роки радянської влади. Нещодавно архієпископ литовської столиці кардинал Аудріс Бачкіс освятив останні п’ять з тридцяти п’яти станцій Хресної Дороги, які були знищені за розпорядженням комуністичного режиму і відновлені в останні роки. На церемонії освячення була присутня велика кількість віруючих.

Ця Хресна дорога була створена у середині XVIII століття в передмісті тогочасного Вільна. Вона являла собою 35 каплиць у стилі барокко, збудованих у сосновому лісі вздовж дороги до церкви Воздвиження Чесного Хреста. А перші, ще дерев’яні, каплиці з’явилися на цій ділянці, що належала Віленській архієпархії, на сто років раніше — в середині XVII століття, коли Воздвиженська Церква була передана під опіку ченців домініканського чину. У XVIII ст. за розпорядженням єпископа Олександра Сапєги були перебудовані і церква, і каплиці, а урочисте освячення Голгофського комплексу відбулося на П’ятдесятницю 1770 року.

Іспанія

Прихильники беатифікації іспанської королеви Ізабелли з нагоди 500-річчя від дня її смерті відкрили спеціальний веб-сайт. У 1991 р. Ватикан призупинив процес беатифікації «католицької королеви» після того, як ця ідея була поставлена під сумнів католицькими і єврейськими інтелектуалами. Королева Ізабелла — дружина короля Фердинанда (14 ст.) — як відомо, сприяла висланню з Іспанії євреїв і мусульман, які відмовлялися прийняти хрещення. Єпископська конференція Іспанії зверталася до Папи у 1993 та 2001 рр. з проханням поновити беатифікаційний процес королеви. 25 червня ц. р. прес-служба Святого Престолу повідомила про відсутність нових обставин у цій справі.

Польща

В останній місяць весни у польському місті Ченстохова пройшов XII Міжнародний фестиваль духовної музики «Gaude Mater». У ньому взяли участь музичні колективи з 11 країн: Аргентини, Бразилії, Франції, Словенії, Італії, Німеччини, Швейцарії, Польщі, України, Білорусі, Замбії. Цього року на фестивалі «Gaude Mater» була представлена широка палітра духовної музики — від старовинних українських духовних піснеспівів XVII ст. до пісень середньовічних іспанських паломників. До фестивалю «Gaude Mater» були приурочені виставки фотографії і сучасного живопису, а також вистава про св. Франциска Ассізького.

У рамках фестивалю окрім концертів організовувались наукові семінари і дискусії про сучасну духовну музику, яка, на думку експертів, в даний час переживає кризу. Зокрема, в Польщі, вважають учасники форуму, старовинна традиція духовних піснеспівів поступово відмирає, при цьому на зміну їй приходять часто твори, виконані на доволі низькому рівні. За словами музикознавців, доволі часто у храмах не дотримуються приписів документів Церкви щодо канонів духовної музики. Як можливий ключ до розв’язку проблеми називали розвиток викладання музики в семінаріях, а також сприяння зі сторони духовенства тому, аби органісти і дяки, які служать в парафіях, мали відповідну освіту. Це допоможе відсіяти «музичні одноденки» від гарних авторських пісень і створити пласт сучасної церковної пісенної культури.

Міжнародний фестиваль духовної музики «Gaude Mater» проводиться щорічно, починаючи з 1991 року під патронатом Міністерства культури і мистецтва та Конференції єпископів Польщі. В даний час він являє собою одну з найяскравіших подій культурного життя країни. Цього року національне радіо Польщі транслювало всі концерти, організовані в рамках «Gaude Mater».

Грузія

Близько 9 тисяч доларів США виділило міністерство Грузії на підготовчу роботу, що передує реставрації Кабенського собору IX ст. Собор сильно постраждав у результаті двох квітневих землетрусів: у нього обвалився купол і північний фасад. Як заявив керівник департаменту з охорони пам’ятників Грузії Каха Трапаїдзе, виділені кошти будуть скеровані на розчищення прилеглої до храму території і проведення робіт з метою призупинення подальшої руйнації собору.

Для здійснення розпрацьованого у попередні роки проекту повної реставрації собору необхідні були 60 тисяч доларів, а після землетрусу ця цифра значно зросла. За словами відповідального чиновника, «в даний час триває робота з міжнародними фондами щодо пошуку засобів для відновлення храму».


Керівництво Грузії визнало обгрунтованим протест американських сенаторів проти порушення прав релігійних меншин у Грузії. У листі за підписом 15 впливових американських сенаторів підкреслювалося, що порушення прав релігійних меншин «не викликає належної реакції зі сторони відповідних структур влади». Автори листа вимагали від грузинського керівництва «покласти край цій антидемократичній тенденції в Грузії».

У відповідь на послання американських сенаторів президент Едуард Шеварднадзе негайно видав розпорядження «Про заходи щодо зміцнення прав людини в Грузії». У першому ж пункті цієї постанови президент вимагає від прокуратури, міністерств юстиції і внутрішніх справ вжити заходи «із забезпечення свободи слова, совісті і віросповідання». У документі відзначається необхідність піддати розслідуванню і передати в суд всі факти насилля стосовно релігійних меншин з метою покарання винних. Відлучений від Грузинської Православної Церкви протопресвітер Василій Мкалашвілі, відомий як найпалкіший борець з неправославними конфесіями в Грузії, публічно заявив про свій намір виступити у Європарламенті і пояснити, «чому на території Грузії є неможливим поширення тоталітарних сект».

Відомий грузинський правозахисник Єлена Тевдорадзе заявила про необхідність прийняття парламентом Грузії закону про релігію, відзначивши при цьому, що в Грузії не може бути визнана законною діяльність «сект, що закликають до самогубства, жертвоприношення і відмови від медичної допомоги».


Грузинська Православна Церква виступила із спеціальною заявою стосовно намірів спільноти Свідків Єгови провести своє зібрання у Тбіліському палаці спорту. «Зібрання сектантів у центрі столиці має явно цілеспрямований, провокаційний характер, оскільки агресивний прозелітизм цієї секти викликає активне протистояння громадськості. На цьому тлі таке зібрання може перерости у значний і серйозний конфлікт, який сприятиме неадекватній оцінці штучно створеної в Грузії проблеми на релігійному грунті», — йдеться в документі. Грузинська Православна Церква закликала владу перешкодити спробі «створення сектантами дестабілізації». «Потрібно також Законом про релігії заборонити агресивний прозелітизм, тобто переманювання у секту обманним шляхом, насильно чи підкупом, образу релігійних почуттів інших людей і поширення таким чином свого вчення», — йдеться далі у заяві. Грузинська патріархія вважає, що характерна для демократичного способу життя свобода совісті і віроповідання зовсім не означає легалізацію і заохочення «агресивного прозелітизму», оскільки саме він слугує «підставою для розпалювання релігійних конфліктів».

Канада

Як сенсаційні були сприйняті багатьма канадцями результати нещодавнього соціологічного опитування, яке показало, що в цій країні намітився період «духовного відродження». Опитавши 350 мешканців Канади, соціологи дійшли висновку, що в країні зросло щотижневе відвідування храмів, стабілізувалась чисельність конгрегацій, як раніше різко скорочувалась, а чимало канадців, які відвідують церкви нерегулярно, однаково вважають себе членами відповідних релігійних спільнот. Цікаво, що особливо випукло дана тенденція проявляється серед традиційних конфесій Канади: англіканців, лютеран, пресвітеріан, католиків і членів Об’єднаної Церкви Канади.

«Використовуючи суху мову ринку, можна сказати, що в країні зріс попит на релігію», — заявив працівник кафедри соціології Летбріджського університету Реджинальд Біббі, під керівництвом якого такі опитування проводяться кожні п’ять років, починаючи з 1970-х років.

Виходячи з даних останнього опитування, Біббі і його колеги дійшли висновку, що тенденція до зниження відвідуваності церков, яка прослідковувалась протягом останніх 30 років, припинилась. а молодь стала частіше ходити у храми. Біббі зізнається, що сам був здивований результатами досліджень, адже попередні опитування показували, що релігійність канадців знижується.

Понад 80% опитаних заявили, що вони вірять у Бога, 75% моляться хоча б час від часу, 73% сказали, що відчувають потребу в духовному, 68% вірять у загробне життя, а 65% — в рай.

Що стосується конфесійного складу 30-мільйонного населення Канади, то, за оцінками Біббі, 19% відносять себе до традиційних протестантів, 8% — до євангеликів, 23% за межами штату Квебек і 19% у ньому зараховують себе до католиків, і ще 6% канадців — це іудеї, мусульмани чи буддисти. 20% населення вважають себе нерелігійними людьми. За останні 30 років в країні значно зросла кількість мусульман і сикхів — головним чином за рахунок імміграції. Однак, відзначає соціолог, далеко не всі діти, що виховались в ісламських, індуських чи буддійських сім’ях, зберігають віру батьків: до 15-19 років близько 10% таких дітей вже ідентифікують себе як християни.


Більшість канадських католиків не погоджуються з рядом пунктів морального богослов’я Католицької Церкви. Такі висновки містяться у нещодавно опублікованих результатах опитування громадської думки. 74% опитаних католиків заявили, що вони вважають «застарілим і таким, що не відповідає духові сучасності» вчення Церкви про «аборти, контрацепцію і безшлюбність духовенства».

Коментуючи результати опитування, представник канадського єпископату Пітер Шоненбах висловив сумніви у коректності поставлених в анкеті запитань. «Об’єднуючи в одному запитанні три настільки відмінні пункти як аборти, контрацепція і целібат, соціологи поставили респондентів у вкрай важке становище», — вважає прелат.

Зі своєї сторони організатори Всесвітнього дня молоді, який відбудеться цього літа у Торонто, висловили надію, що цей масовий захід «сприятиме пожвавленню віри у Канаді». Всесвітні Дні Молоді проходять раз на два роки з ініціативи Римо-Католицької Церкви. У них беруть участь тисячі молодих християн різних конфесій з усього світу, зустрічатися з якими приїжджає особисто Папа.

Куба

Абсолютна більшість кубинців вірять у Бога, причому справжнє «духовне відродження» почалося у цій карибській державі після візиту Івана Павла II у січні 1998 році. Про це заявив архієпископ Гаванський кардинал Хайме Лукас Ортега Аламіно. В інтерв’ю іспанському телевізійному каналу TMT — органу Мадридської архієпархії — кубинський прелат підкреслив, що ключову роль у релігійному відродженні в його країні відіграють миряни. «Сьогодні у самій лише Гавані діють 250 місій і молитовних домів, — повідомив кардинал Ортега. — 83% кубинців — віруючі». Стосовно внутрішньополітичної ситуації на Кубі кардинал додав: «Католицька Церква ніколи не встане на войовничі позиції. Ми повинні боротися за право виражати свою віру, прислухатися до інших — навіть якщо їх думка відрізняється від нашої». Кардинал не уточнив, яку саме релігію сповідують кубинські «вірні». Поза тим, за даними експертів, хоча більшість віруючих Куби — католики, доволі поширені на острові і синкретичні афро-християнські вірування.

Німеччина

Дедалі більше число християн розвинутих індустріальних країн відчуває труднощі з розумінням текстів Святого Письма. Про це повідомило німецьке інформаційне агентство IDEA.

Агентство наводить слова декана євангелічного центру ім. Альбрехта Бенгеля в Тюбінгені Фольклера Гекле, який, після ознайомлення з результатами ряду нещодавніх соціологічних опитувань дійшов висновку, що у «Церков є всі підстави для занепокоєння».

За словами Гекле, «біблійна безграмотність» поширена навіть серед практикуючих християн. Багатьом людям, які вважають себе віруючими, буває іноді дуже важко читати і розуміти біблійні тексти. Водночас, вважає Гекле, проповідники приділяють недостатньо уваги тлумаченню Письма, а саме читання Біблії у ході богослужінь нерідко перетворюється «просто на ритуал».

Білорусь

Копію Туринської плащаниці передано в дар католицькій Церкві Білорусі з церкви св. Лаврентія у Турині, де справжня Плащаниця перебувала певний час відразу після перенесення її з французького міста Шамбері в 1578 році.

Після урочистої Літургії, на якій були присутні представники місцевих православних і протестантських громад, всі бажаючі могли влонитися Плащаниці.

Копія плащаниці, яку чимало людей вважають поховальним покровом Спаса, зберігатиметься відтепер у мінському соборі святих Симона і Єлени, а протягом літа її возитимуть по всіх областях Білорусі.

Росія

Відомий правозахисник Валерія Новодворська вважає, що у Росії почалися релігійні переслідування, які можна розцінити як анулювання принципу свободи совісті, закріпленого у конституції.

Безпосереднім приводом для цієї заяви стало вигнання з Росії двох католицьких священиків, в тому числі і єпископа. «Навіщо Кремлю потрібні релігійні війни у XXI столітті, навіщо йому нацьковувати православних на католиків у такій, на жаль, далекій від ідеалів християнства країні?» — запитує Валерія Новодворська. Водночас вона закликає «не дивуватися» несподіваному «релігійному фанатизму атеїстів з Кремля», які «в силу свого чекістського минулого не вірять ні у що, крім насилля і брехні».

«Католицизм — одна з домінуючих релігій Заходу, — відзначає правозахисник, — а Кремль прагне опустити залізну завісу над країною, щоб без перешкод повернутися до тоталітарного укладу». Православ’я, самодержав’я, мракобісся, імперіалізм, реставрація, лицемірство, — це, як вважає Новодворська, «ті орієнтири, якими користується президент Росії, який бажає не просвітлення країни, але тільки осліплення Заходу, від якого розраховує отримати пільги і гроші на боротьбу з тим самим Заходом». За словами Валерії Новодворської, «путінський режим недалекий від введення ідеологічної інквізиції у Росії».


«Антикатолицька пропаганда у Росії, на щастя, заспокоїлась, розум переміг емоції», — заявив в своєму інтерв’ю для інформаційного агентства ординарій католицької єпархії святого Климента з центром у Саратові єпископ Клеменс Піккель. «Православна Церква, — підкреслив єпископ, що керує католицькими парафіями півдня європейської частини Росії, — є Церквою-сестрою для католицької Церкви». Ієрарх відзначив, що коли він має таку можливість, то під час своїх поїздок по єпархії обов’язково зустрічається з православними єпископами.

Клеменс Піккель, зокрема, сказав: «Я не зустрічаю деструктивного ставлення світської влади до католицької Церкви як меншини». За словами єпископа, найкращі відносини у його єпархії склалися з владою Саратова, яка, як розповів Клеменс Піккель, «з однією сторони, знає релігійні потреби громадян, а з іншої — розуміє необхідність міжнаціональної і міжконфесійної згоди в регіоні», — повідомив ієрарх.

Інший приклад конструктивних взаємовідносин католиків з властями, — це, за словами єпископа, місто Оренбург. Там «взаєморозуміння було досягнуто в результаті активної участі католицької парафії у доброчинних програмах».

І навпаки, особливе занепокоєння викликає у єпископа становище новочеркаської парафії (Ростовська область), яка налічує більше сотні активних парафіян. «Як душпастир, — розповідає єпископ Клеменс Піккель, — я стикаюся з дивовижними випадками: охрещені католики, які живуть окремо і групами за сотні кілометрів від великих міст, лише зараз дізнаються що в Росії діє католицька Церква, — такими є реальності сучасної Росії».

За даними єпископа, 57 католицьких парафій півдня європейської частини Росії, що входять до складу єпархії св. Климента, обслуговують 39 священиків, з яких 70% — ченці.

Зараз католицька Церква в Росії, продовжує ієрарх, переживає етап становлення і особливо потребує допомоги вселенської Церкви, в тому числі — священиків-іноземців.

Таке становище католицької Церкви в сучасній Росії пов’язане, на думку Клеменса Піккеля, з тим, що її структури були цілком розгромлені у радянський час.

За оцінкою єпископа, етап становлення католицької Церкви в Росії триватиме ще 15-20 років і весь цей час вона потребуватиме священиків-іноземців. Великі надії поза тим Церква пов’язує з молоддю, яка зараз навчається в Санкт-Петербурзькій католицькій семінарії.

Східний Тімор

Острівна держава Східний Тімор, яка офіційно проголосила свою незалежність опівночі 20 травня цього року, стала другою після Філіппін країною в Азії, більшість населення якої сповідує католицтво: з 843 (восьмисот сорока трьох) тисяч мешканців країни 750 тисяч (тобто 91%) є охрещеними католиками. Навіть одним з пунктів святкової програми, присвяченої незалежності Східного Тімору, стала католицька меса, яку очолив відомий борець за права свого народу єпископ Карлуш Філіпі Шименіш Белу, лауреат Нобелівської премії 1996 року. У своєму слові тіморський прелат підкреслив, що католицька Церква і надалі використовуватиме свій авторитет для захисту прав усіх мешканців Східного Тімору. Протягом 25-річного індонезійського панування, підкреслив єпископ Белу, Церква залишалась «єдиними незалежним інститутом, що піднімав свій голос від імені народу, в той час як всі інші голоси змушені були мовчати». «Якщо щось буде зроблено погано, ми відкрито скажемо, що це погано, — додав єпископ-салезіанин. — Якщо щось буде зроблено добре, ми привітаємо з цим». Відразу ж після проголошення незалежності Східний Тімор — колишня португальська колонія, яка довгі роки перебувала під індонезійською окупацією, — встановила дипломатичні відносини з Ватиканом. З проголошенням незалежності громадян молодої республіки привітав Папа Іван Павло II.

Ліван

Громадянин Канади, який вже кілька років мешкає у Лівані, виступив з ініціативою посадити в цій країні 10 тисяч кедрів. Брюс Балфур, родом з провінції Британська Колумбія, розповідає: «Я багато років молився про те, щоб повернутися до Лівану і послужити мешканцям цієї країни — зокрема, переслідуваним християнам, та я не знав з чого почати. І тут я згадав, що ще в роки війни у мене з’явилася одна ідея, — продовжує Балфур. — Я милувався гірськими вершинами та схилами, які колись давно були вкриті славнозвісними ліванськими кедрами. І я подумав, що, можливо, коли-небудь зможу знову посадити тут ці дерева, які використовувались під час будівництва першого і другого єрусалимських храмів, а також палаців Давида і Соломона. Під час війни це було абсолютно нереально, але, можливо, зараз вдасться здійснити цю мрію».

За словами канадського християнина, його ідея зацікавила багатьох ліванців — в тому числі деяких представників влади. У результаті самі ліванці запропонували Балфуру залишитися на тривалий час в їх країні, щоби реалізувати проект. На даний час канадець дав обітницю висадити 10 тисяч кедрів — символів Лівану. Скільки всього дерев вдасться посадити, каже він, «відомо лише Господу».

Італія

Італійська влада вважає, що за нещодавньою серією нападів на католицькі церкви у Палермо стоїть мафія. Всього за один тиждень невідомі здійснили напади на шість церков св. Трійці, парафіянами якої були свого часу судді Джованні Фальконе і Паоло Борселіно, вбиті мафією. Настоятель Троїцької Церкви о. Джакомо Рібаудо широко відомий на Сицилії як рішучий критик «мафіозної культури».

Вчинено також напад і на церкву, в якій служив священик Піно Пулізі, вбитий в 1993 році мафією. В даний час церковна влада збирає матеріали для його прослави у лику блаженних.

Узбекистан

У Ташкенті відбулася презентація виданого в Парижі тритомника, присвяченого мусульманському світу середньовіччя. Ця подія мала місце в Академії наук Узбекистану у рамках однойменної міжнародної конференції За словами дослідника Франсуа Ено, наукова трилогія про розвиток ісламу у X-XV століттях — це результат плідної праці цілої групи спеціалістів Французького інституту досліджень Центральної Азії. Організаторами конференції виступили Національне товариство молодих вчених та Інститут історії національної Академії Наук.

Підготувала З. Курдина

Опубліковано у Uncategorized. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.