Третя сесія Патріаршого Собору Української Греко-Католицької Церкви

Шановним Делегатам

Третьої сесії Патріаршого Собору

Української Греко-Католицької Церкви:

Всесвітлішому і Преподобному Духовенству,

Преподобному Чернецтву,

Дорогим у Христі Мирянам

Христос Воскрес!

Шановний Делегате,

нещодавно я звернувся до цілої нашої Церкви із закликом-проханням молитися за успіх заключної Третьої сесії Патріаршого Собору Української Греко-Католицької Церкви, яка відбудеться у червні-липні цього року. Сьогодні, у цьому посланні, скеровую свої думки безпосередньо до Тебе, дорогий Сину і дорога Донько нашої Церкви, з наміром викласти те, що Церква очікує від Твоєї участі у Соборі, а також щоби допомогти Тобі належно підготуватися до цієї місії. Звертаюся до Тебе у приятельській формі, підкреслюючи цим, що готуємося до діла, яке торкається особисто кожного з нас, і в якому всі ми будемо діяти разом.

Для того, щоби належно підготуватися до Собору, потрібно чітко усвідомлювати і завжди пам’ятати, що його метою є відродження українського народу через сумлінне сповнювання Божої волі. Стоячи спільно перед Христом і черпаючи силу, яку Він щедро дарує у Святих Таїнствах, ми прагнемо здійснити самоаналіз і віднайти християнські відповіді на конкретні соціальні проблеми.

Відразу наголошу на тому, що проведення Собору не передбачає детального наукового, соціологічного аналізу ситуації в Україні та світі. Гасло Третьої сесії — «Ісус Христос — джерело відродження українського народу» — вказує на необхідність релігійного підходу у вирішенні наших проблем. Ми повинні увійти в зв’язок з Ісусом Христом і дивитися на реалії сучасності та самих себе очима нашого Господа. Таким чином, Третя сесія повинна допомогти цілій нашій Церкві якнайсумлінніше виконувати Божу волю.

Чого очікує Церква від Тебе як від учасника Собору? Передусім того, щоб Ти разом з іншими замислився над станом нашої Церкви, а також у міру своїх сил, здібностей, відваги подав конкретні пропозиції, важливі для майбутнього життя як цілої нашої Церкви, так і кожного її члена.

Для того, щоб гідно виконати свою місію, Ти повинен підготуватися у двох напрямках: інтелектуальному та релігійному. Щодо інтелектуальної підготовки Тобі треба ознайомитися з результатами попередніх сесій Патріаршого Собору, а також з проблематикою Собору Твоєї єпархії чи екзархії. Важливо зрозуміти духовну атмосферу, в якій живуть, працюють вірні нашої Церкви, а також знати думку тих, хто делегував Тебе на Собор. Безумовно, Ти маєш бути обізнаним із матеріалами, які невдовзі надішле Секретаріат Собору. Отже, необхідно набути певні знання, щоб об’єктивно представляти потреби і думки церковного середовища, з якого Ти прийшов.

Не менш важливою є підготовка релігійна. Ти повинен з християнської перспективи побачити те, що потрібно для осягнення високих цілей Собору. Для цього необхідно зробити іспит сумління, запитати самого себе: «Як я виконував Божу волю стосовно себе і ближнього? Яка моя вина в тому, що у світі діється зло? Що в моїй громаді, родині, чи навіть в моєму власному житті є не так, як повинно бути?» Кожен делегат повинен очистити свою душу, причаститися Божественної благодаті, беручи участь у Святих Таїнствах Сповіді та Євхаристії, щоб прийти на Собор із чистим серцем, відкритим на Боже слово, на дію Святого Духа, з почуттям відповідальності за загальне добро кількамільйонної Церкви.

Підсумки Третьої сесії Патріаршого Собору УГКЦ, на мою думку, можуть бути розділені на такі дві групи. Першу (основну) групу становитиме невелика кількість коротких за формою висловів, так званих заповідей, в яких буде узагальнено і викристалізувано головні напрямки нашого життя і соціального служіння. Вони повинні стати конкретним застосуванням Божих Заповідей в обставинах сьогодення. Ці так звані заповіді плануємо передати Синодові Єпископів нашої Церкви на опрацювання і якнайшвидше затвердження. До другої групи будуть віднесені пропозиції, які вимагатимуть подальшого опрацювання різними церковними структурами. Тому їх остаточна редакція зможе бути представлена широкому загалові тільки через певний час після завершення Собору. Як результат праці Собору вони також будуть дуже цінними, але їхнє застосування матиме чи то територіальне, чи часове обмеження або ж стосуватиметься окремих категорій людей. Обидві групи пропозицій повинні бути конкретними, здійснимими і побудованими на Божому об’явленні та науці Святої Церкви.

Дорогий Делегате! Після завершення Собору Ти повернешся додому. Заздалегіть прошу Тебе: перекажи все сказане на Соборі людям, яких Ти представляв. Йдеться не про формальне звітування, а про те, щоб передати іншим бажання бути кращими християнами, передати той запал, енергію, які, сподіваюся, ми набудемо під час Собору.

Щиро надіюся, що зможу 30 червня 2002 року зустрітися з Тобою особисто, потиснути Твою правицю, поглянути Тобі у вічі й побачити в них бажання взяти на себе відповідальні обов’язки. До цього часу, дорогий Брате і дорога Сестро, «один одного і все життя наше Христу Богові віддаймо».

Ваш у Христі Господі

  • ЛЮБОМИР
Опубліковано у Uncategorized. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.