Блаженніший Святослав у Вербну неділю: «Спитаймо себе, хто є нашим царем» . 17.04.2011

Пізнати Господа серед щоденного життя, коли інші будуть Його зневажати, заміняти світськими ідолами і можновладцями, закликав Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у Вербну неділю.

Під час Архиєрейської Божественної Літургії в один з дванадцяти найбільших празників літургійного року у Патріаршому соборі Воскресіння Христового у Києві за участю багатолюдної спільноти вірних Церкви з Главою УГКЦ співслужили Владика Богдан (Дзюрах), Секретар Синоду Єпископів, Владика Йосиф (Мілян), Єпископ-помічник Київської Архиєпархії, та духовенство Київської архиєпархії УГКЦ.

«Церква сьогодні закликає визнати Бога єдиним господарем свого життя, своїм царем. Бо від Нього походить моє життя. Він єдиний може дати мені життя – теперішнє і майбутнє. Тільки в Ньому є моє спасіння», – наголосив у проповіді Блаженніший Святослав.

Звертаючись до вірних, Першоієрарх Церкви пояснив, у чому полягає зміст свята і чому Церква так акцентує увагу на тій події, яка сталася безпосередньо перед смертю і воскресінням Ісуса Христа. Зупинившись на почутому в Євангелії від Івана, Блаженніший Святослав зауважив, що Іван підкреслює одну дуже важливу складову цієї події – розповідає про помазання Сина Божого, яке відбулося шість днів перед Його смертю у Витанії, в домі Лазаря, якого він за день до того воскресив із мертвих: «Це помазання виявляє царський уряд Ісуса Христа, а з іншого боку – готує його до смерті», – підкреслив Глава УГКЦ.

«Христос входить до Єрусалима як Цар. Те, що сьогодні ми святкуємо – це тріумфальний вхід Ісуса Христа до його столиці – стольного града Єрусалима. Він входить як переможець. Це є справжній тріумф царя», – стверджує Блаженніший Святослав і акцентує увагу на тому, що виведення Христом «із неволі цього чотириденного свого друга Лазаря» є перемогою над смертю. «І тому єврейські юнаки і діти зустрічають його пальмовими гіллями як визволителя, як спасителя Ізраїлю», – зауважив Глава УГКЦ.

Роз’яснюючи історичний контекст біблійної події, Блаженніший Святослав пригадав, що у той час цар, земний володар, вважався спасителем народу: «Від сили і влади царя залежало життя, добробут, певність жителів того чи іншого краю. Якщо не було царя або цар був слабким, то люди всього краю були рабами інших народів, а цар був їхнім запевненням, – запевненням їхньої свободи, їхнього життя», – сказав Глава Церкви.

«Хто є насправді царем Ізраїля?», – запитує Першоієрарх і пригадує зі Старого Заповіту, що єдиним царем Ізраїля був його Бог, який його сотворив, вивів з єгипетської неволі, дав йому землю, на якій це царство могло існувати. «Але в певний момент історії Ізраїля царем Ізраїля стала людина», – зазначає Блаженніший Святослав і пригадує, першого царя-людину помазав пророк Самуїл.

«Сьогодні Бог Ізраїля, Ісус Христос, Син Божий, воплочений Бог приходить до свого народу, щоби самому зацарювати серед нього. Народ тішиться, вітає його. Але що станеться згодом?.. Станеться те саме, що в часи пророка Самуїла: люди відкинуть Бога-царя і захочуть мати царя, як в інших народів (пор. 1 Сам. 8,7). Буквально за чотири дні ті самі люди, які сьогодні вітають Христа як свого царя, відречуться від Бога Ізраїля і скажуть перед Пилатом: «У нас немає царя, окрім кесаря»… Своїм царем вони проголосять римського імператора, цього поганського ідола, а Ісуса, якого сьогодні приймають, віддадуть на розп’яття», – зазначив Блаженніший Святослав.

«Ми сьогодні, християни нового часу, які святкуємо це свято, спитаймо себе: а хто є моїм царем? Від кого, на мою думку, залежить моє життя, теперішнє і майбутнє? Хто може запевнити мені певний соціальний, суспільний і культурний розвиток? Хто може бути єдиним царем власного, особистого життя? Навіть більше: кому сьогодні я можу довірити порятунок від усіх тих непевностей і тривог сучасності, в яких живу? Кому сьогодні співати “Осанна!” – що означає «спаси мене»? Над такими питаннями порадив задуматися Блаженніший Святослав і закликав піти за єрусалимською молоддю часів Христа – «тими чужинцями і дітьми, які сьогодні спонтанно знімають свій одяг перед Христом, що є символом світського життя, нашого суспільного образу, нашого місця в суспільстві, яке посідаємо», – наголосив Глава Церкви.

«Коли під ноги цьому цареві, який тріумфально входить сьогодні до нашого життя, ми кладемо галузки, що є плодом нашого великопосного подвигу, нашої боротьби з гріхом, пробудження нашої душі під променями божественної благодаті, ми ознаменуємо перемогу. Перемогу нашого переможця-Христа над гріхом і смертю», – резюмував Блаженніший Святослав.

На завершення урочистої Архиєрейської Літургії з нагоди Квітної неділі у Патріаршому соборі Воскресіння Христового у Києві Глава УГКЦ Блаженніший Святослав звершив чин освячення вербних галузок.

Департамент інформації УГКЦ

Опубліковано у Без категорії. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі закриті.