Святіший Отець Іван Павло II відзначив 18 травня своє 82-ліття.


Святіший Отець Іван Павло II відзначив 18 травня своє 82-ліття. Привітати Папу з днем народження прийшли у залу аудієнцій Ватикану 7 тисяч молодих італійців — студентів навчальних закладів організації «Християнські брати». Папа мав вигляд втомлений, але радісний, констатували оглядачі. За пропозицією помічників він прочитав лише найважливіші фрагменти підготовленого тексту — решта частини звернення до молоді була виголошена одним з присутніх. Як відзначають деякі оглядачі, Іван Павло II і раніше вдавався до допомоги інших осіб для виголошення своїй промов, але лише в тих випадках, коли мова йшла про читання тексту на незнайомій для Папи мові (наприклад, в ході минулорічного візиту до Вірменії чи цьогорічного — до Азербайджану, який відбувся невдовзі після дня народження Святішого Отця— З. К.) Після закінчення офіційної частини зустрічі Папа провів ще близько десяти хвилин у залі, особисто вітаючи молодих людей.

Того ж дня Іван Павло II влаштував святковий бенкет для своїх найближчих співробітників, наприкінці якого був поданий традиційний торт зі свічками, спечений польською черницею сестрою Германою — особистим кухарем Папи. Серед подарунків, отриманих Папою, особливу увагу журналістів привернув метровий дерев’яний лось, переданий Івану Павлу II мером Торонто — столиці майбутнього Всесвітнього дня молоді — Мелом Ластманом. За словами керівника торонтського муніципалітету, цей подарунок символізує «силу і енергію» Папи.


Католицькі єпископи Європи висловили солідарність із ординарієм єпархії св. Йосифа у Східному Сибіру єпископом Єжи Мазуром і католиками Росії на симпозіумі католицьких єпископів Європи, що пройшов у Римі. У заяві, прийнятій симпозіумом, йдеться про серйозне занепокоєння європейського єпископату у зв’язку з ситуацією з Католицькою Церквою у Росії.

Голова Ради єпископських конференцій Європи Амедей Граб запевнив керівника російського єпископату митрополита Тадеуша Кондрусевича у «глибокій солідарності» і підкреслив, що європейська громадськість знає про труднощі, з якими дедалі частіше стикаються священики-іноземці у своєму служінні в Росії.

X симпозіум католицьки єпископів Європи, який відбувся 24-28 квітня, був присвячений молодіжним проблемам. Його тему — «Молодь Європи у період змін Лабораторія віри» — обговорювали понад 100 делегатів, які представляють 34 єпископські конференції континенту.


Перед Європою стоїть завдання зустрітися з Богом, Який з любові до людини побажав разом з нею пройти через всі випробування історії. Завдяки християнству склалась самобутність Старого Світу, який протягом багатьох століть був світочем світової цивілізації, а сьогодні у прагненні до єдності нерідко відмовляється від своєї історичної пам’яті. До цієї проблеми Святіший Отець повернувся під час аудієнції, даної учасникам X симпозіуму єпископів Європи, які збирались у Римі на нараду з теми «Молодь Європи у період змін. Лабораторія віри». Роботою форуму керував голова Ради єпископських конференцій Європи архієпископ Амадей Граб.

На аудієнцію прибули 150 учасників, в тому числі — єпископи країн Європи, делегації з Африки, Азії та Америки, представники різних конфесій і група молоді. Саме заради молодих християн, підкреслив у своєму зверненні Папа, необхідно відкрити заново і зберегти християнську спадщину європейського континенту. «Адже молодь сьогодні прагне віднайти єангельське зерно у своєму серці. Молоді люди наполегливо нагадують нам про свій пошук Благої Вісті», — відзначив Папа, звертаючись до єпископів.

Перед лицем духовної пустки і пошуку відповіді на життєво важливі запитання, що стоять сьогодні перед світом, продовжив Святіший Отець, необхідно свідчити про те, що в Ісусі Христі втілені не лише всі сподівання, але й трагедії, пережиті людством. У Ньому реалізована жага до життя і вічності, що живе в серці кожної людини і, в першу чергу, молодої.

«Дорога молоде, сміливо йди за Ісусом Христом, сповнена натхнення і наполегливості. Євангеліє є вкрай необхідним для оновлення культури, для побудови майбутнього справжнього миру у Європі і на всій землі. Саме ти повинна зробити цей внесок. Іди сміливо і відгукнися на голос Господа, що кличе тебе», — завершив своє звернення Папа.

В останні десятиліття Європа переживає глибокі зміни, що зачіпають загальнолюдські цінності і культурні та релігійні традиції, заявив архієпископ Амадей Граб після закінчення X симпозіуму єпископів Європи. Молоді люди активно беруть участь у цьому процесі, чутливо реагують на зміни, що відбуваються.

Тому ми, продовжив преосв. Граб, вирішили розглянути складні проблеми сучасності, подивитись на них з позитивної точки зору, як на запитання, що відкривають перспективи для молоді, починаючи із завдання, що стоїть перед Церкою, проблем християнської віри і суспільства, у якому ми всі живемо. Ці слова голови Ради єпископських конференцій Європи безпосередньо передували Заключній декларації учасників симпозіуму «Молодь Європи у період змін. Лабораторія віри».

У заключному документі єпископи Старого Світу не приховували труднощів, що лежать на шляху до серця молоді. На жаль, нерідко буває, як сказано у Посланні, що Церква, місце зустрічі з Ісусом Христом, сприймається багатьма людьми як щось далеке, чуже, неспроможне відгукнутися на потреби людини нашого часу. Ось коли невідкладною стає потреба в християнських спільнотах, у лоні яких відчуваються глибокі і справжні людські відносини, сповнені спілкування і дружби, здатні явити найвищі зразки віри і свідчення духовності».

Цієї мети можливо досягти, відзначається у документі, якщо молоді люди не перетворяться на простих «користувачів» послання Христового, але відчують у собі покликання бути головними дійовими особами місії, зверненої до всіх людей загалом. Із цим закликом єпископи звертаються до Церков Європи, які покликані ставитись до молодих християн не лише як до об’єктів пастирської опіки, але визнавати і сприймати їх як дар Христовий Своїй Церкві на шляху сповнення її місії.


Ватикан не заперечує проти будівництва православного храму на території посольства Російської Федерації у Римі. Про це повідомив президент Папської ради сприяння християнській єдності кардинал Вальтер Каспер в інтерв’ю Радіо Ватикан.

Ієрарх назвав «абсолютно хибними» чутки про те, що Ватикан начебто чинить перепони будівництву церкви. Президент Папської Ради сприяння християнській єдності особисто був присутній під час освячення наріжного каменя цього храму. Кардинал відзначив, що ставлення до віруючих РПЦ у Римі дуже добре.

Відповідаючи на запитання про можливість зустрічі Папи Івана Павла II і Патріарха Алексія II, ієрарх відзначив: «Якщо проблеми існують, то цілком природним є їх обговорювати». Такий діалог Католицька Церква провадить з іншими Православними Церквами, заторкуючи і питання про перехід віруючих з однієї конфесії в іншу. Однак якщо одна зі сторін ухиляється від діалогу, то досягнення згоди стає неможливим, додав кардинал.

Президент Папської Ради сприяння християнській єдності підкреслив, що Ватикан відкритий до діалогу, готовий до переговорів і в будь-який момент може розпочати підготовку зустрічі Папи і Патріарха.


Святіший Отець Іван Павло II мав телефонну розмову з францисканськими ченцями, які протягом тривалого часу залишалися заблокованими всередиці базиліки Різдва Христового у Вифлеємі. Папа зустрічався також у Ватикані з латинським патріархом Єрусалима Мішелем Саббахом, від якого дізнався останні новини про ситуацію у Святій Землі, зокрема, у Вифлеємі.

Після закінчення розмови з Папою патріарх Саббах дав інтерв’ю католицькому агентству «Фідес», у якому відзначив, що сьогодні у Святій Землі «проявляється занадто мало волі до миру», внаслідок чого «війна триває». Стосовно ситуації навколо храму Різдва Христового, яка мала тоді місце, палестинський прелат заявив: «Це неординарна ситуація. Її не можна розв’язати за допомогою війського втручання чи якихось інших насильницьких дій. Рішення повинно бути унікальним, як унікальним є це місце, що переживає зараз свою Голгофу».

Як відомо, 200 палестинських бойовиків 2 квітня забарикадувались у базиліці Різдва Христового. Разом з ними у храмі виявились заблокованими кілька десятків францисканських, православних і вірменських монахів — охоронців цієї виняткової святині християнства.


Папа Іван Павло II прийняв відставку кардинала Вірджиліо Ное, який займав посади Папського вікарія для міста Ватикан і Протопресвітера Ватиканської базиліки св. Петра.

Хоча італійський прелат вже давно перетнув 75-річний рубіж, коли за канонами католицької Церкви єпископи повинні подавати у відставку з усіх офіційних постів, це прохання було прийнято лише зараз, коли кардинал відзначив своє 80-річчя. Вірджиліо Ное займав обидві ці посади з 91 року, а раніше очолював Літургічну службу Верховного Первосвященика.

Наступником кардинала Ное Папа призначив італійського архієпископа Франческо Маркізано, який в даний час є президентом Папських комісій з культурної спадщини Церкви і з священної археології. Преосвященному Франческо Маркізано 72 роки. Він народився в 1929 році у північній Італії, на священика рукоположений у 1952 році, на єпископа — у 1988. Як правило, прелатів, що настоятелями собору св. Петра і Папськими вікаріями для міста Ватикан, підносять у кардинальський сан.


У Римі 29 квітня-1 травня відбулася XV пленарна асамблея Папської ради душпастирства мігрантів та подорожуючих. На зустрічі обговорювались питання, пов’язані з проблемами міграції і туризму на морі. Тема охоплює три сфери душпастирства: моряків і працівників моря, праця серед мігрантів та служіння в галузі туризму.

Учасники пленарної асамблеї розглянули перпективи пастирської праці, приділяючи особливу увагу трактуванню моря у Святому Письмі. Аналізуючи спосіб життя і умови праці людей, що пов’язали себе з морем, учасники зустрічі зробили спробу дати відповідь з точки зору віровчення. Надто ж їх увагу привернула проблема доставки мігрантів на морських суднах, а також торгівля нелегальними мігрантами.

На форумі також йшлося про душпастирство туристів. На пленарній асамблеї було зроблено акцент на різних аспектах сучасного туризму, впливі кругосвітніх морських круїзів на життя населення прибережних міст, місії Церкви у цій сфері. Праця пленарної асамблеї закінчилася аудієнцією Святішого Отця, який у своєму зверненні відзначив складність завдань, що стоять перед Радою душпастирства мігрантів та подорожуючих. Папа підкреслив, що члени і радники цього відомства Римської курії покликані бути «новою кузнею місіонерства».


Переговори ієрархії Римо-Католицької Церкви з послідовниками архієпископа-традиціоналіста Марселя Лефевра тривають, однак говорити про швидке возз’єднання лефевристів з Ватиканом поки що рано. Про це повідомив префект Конгрегації богослужіння і таїнств кардинал Хорхе Медина Естевес, який курує діалог з лефевристами.

Виступаючи на прес-конференції, присвяченій презентації нового римського міссалу — латинського літургічного збірника, кардинал Медина підкреслив, що ця богослужбова книга «створить всі умови для збереження латини і григоріанських піснеспівів», йдучи, таким чином назустріч багатьом побажанням традиціоналістів. Водночас, продовжив кардинал, «просто смішно, що деякі з традиціоналістів не визнають міссал, яким користується сьогодні більшість католиків у всьому світі».

Кардинал Медина також нагадав, що Апостольський Престол ще раніше дозволив правити так звану «стару месу», відому також під назвами обряд Пія V або Тридентська меса, тим традиціоналістським спільнотам, які перебувають з ним в повному сопричасті: Братству св. Петра, ряду бенедиктинських абатств у Франції, Товариству Христа-Царя у Гричільяно (Італія). Окрім цього ватиканський прелат повідомив про новий обмін листами між керівником лефевристського Братства св. Пія X єпископом Бернаром Фелле і префектом Конгрегації віровчення кардиналом Йозефом Рацінгером. Мета цих контактів, пояснив кардинал Медина, у «поновленні діалогу з богословських питань», які продовжують розділяти обидві сторони.

«Рішення ще не доспіло, і найближчим часом нам не доводиться чекати результатів, — сказав на завершення кардинал Медина. — Однак у нас є надія».


Ватикан і бюро у справах релігії при уряді Туреччини підписали угоду про розвиток міжрелігійного діалогу. Документ, що офіційно іменується «декларацією про наміри», був підписаний президентом Папської ради з міжрелігійного діалогу кардиналом Френсісом Арінзе і керівником турецького бюро у справах релігій Мехметом Нурі Илмазом. У декларації «підтверджується намір обидвох сторін зміцнювати міжрелігійний діалог», повідомив журналістам секретар очолюваної кардиналом Арінзе ради преосв. Майкл Фіцджеральд. Дана угода стала «кроком вперед» у стосунках між Святим Престолом та Туреччиною, продовжив Фіцджеральд. Зокрема, відзначив він, угода зміцнила статус католицької Церкви у цій країні, 98% населення якої сповідує іслам.

За матерілами закордонних видань підготувала З. Курдина

Опубліковано у Без категорії. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі закриті.