У Церкві готуються беатифікувати подвижників початку минулого століття і жертв комуністичних переслідувань. 28.09.2010

Минулого року Місія «Постуляційний центр беатифікації й канонізації святих УГКЦ» розпочала два нових процеси – о. Єремії Ломницького та о. Кирила Селецького. Окрім цього, Місія займається процесом 45 новомучеників , які постраждали за часів комуністичних переслідувань Української Греко-Католицької Церкви. Про це в інтерв’ю Релігійно-інформаційній службі України повідомив постулятор Місії о. Роман Тереховський.

Як розповів отець Роман, від 2001 року, коли Папа Іван Павло ІІ проголосив двадцятьох сімох українських мучеників за віру блаженними, Місія наростила потенціал, має більше технічних можливостей, освіченого персоналу. Однак, «складніше стало у тому плані, що відходять свідки, роки беруть своє. А у тих, котрі пам’ятають, свідчення дуже уривчасті», – сказав о. Роман Тереховський.

Однією з відмінностей попереднього і теперішнього процесу беатифікації, за словами отця Романа, є те, що на цей раз ініціатива йде не від церковної влади. Так, з проханням розпочати справу про проголошення блаженним о. Єремії Ломницького звернулися Сестри Служебниці, оскільки він був одним із співзасновників цього згромадження, а дуже важливий процес – о. Кирила Селецького, ініціювали сестри св. Йосифа.

Як зазначив постулятор Місії, чернець ЧСВВ отець Єремія Ломницький свого часу був дуже знаменитий у середовищі російських греко-католиків. «Є навіть думка, що Митрополит Андрей (Шептицький) висвятив його у 1914 р. на єпископа під час ув’язнення, яке разом із ним відбував. Просто не задекларував цього свячення, оскільки священик невдовзі помер на засланні. Тому його готують до беатифікації як мученика за віру», – пояснив отець Роман.

Задум розпочати беатифікаційний процес о. Селецького виношував ще Патріарх Йосиф (Сліпий). «Процес цей складніший, триваліший, комплексніший по документах. Слуга Божий йде як праведник. Але це така постать, яку неможливо не відзначити», – зауважив отець Роман. Отець Кирило Селецький, простий парафіяльний священик з теперішньої Сокальсько-Жовківської єпархії, був чуйним до потреб часу. Він був живим свідком того, як наприкінці ХІХ століття у Римі працювала педагогічна система дона Боско. Український священик спробував впровадити ідею ненасильницької, неавторитарної педагогіки у своєму душпастирстві. Великою мірою саме завдяки отцю Кирилу й постали згромадження св. Йосифа, Сестер Служебниць, що з’явилися через потребу в катехизації дітей, праці у сиротинцях.

У відповідь на запитання РІСУ, чи простіше працювати зі справами, які стосуються кандидатів на новомученики, що загинули у 80-ті роки, отець Роман відповів, що у таких випадках зібрати докази складніше: «У ті часи комуністична влада вже не поводила себе так агресивно, як на початку – тоді йшли на фізичне знищення, бо було на що списати – колаборанти, вороги народу і т.п. Пізніше стає нелогічно акцентувати увагу на УГКЦ, яка «самоліквідувалась». Перейшли до інших методів – штрафи, тимчасові ув’язнення. Але були люди, які переростали умовини підпілля, і чия діяльність починала набирати масового характеру», – пояснив отець Роман. Серед кандидатів на беатифікацію з цього періоду історії є підпільний священик Анатолій Гургула, якого разом з дружиною підпалили у їхньому будинку, а також юна Марія Шведа. Дівчину жорстоко убили у Львові в 1982 році, коли вона поверталася з таємної Служби Божої та намагалася врятувати при затриманні речі священика.

Коментуючи присутність у списку кандидатів до беатифікації ім’я о. Андрія Бандери, постулятор Місії відкинув політичну вмотивованість можливого визнання новомучеником УГКЦ батька Степана Бандери: «Уся політика тут у тому, що він, власне як батько Степана Бандери, міг втекти з парафії, з території, яка потрапляла у зону окупації. Оунівці ціною власного життя забезпечили б йому перехід через кордон. Але він сказав: ні, я залишаюсь із парафією. Він був героїчною людиною: сам після смерті дружини виховував сімох дітей і виховав їх достойними патріотами. І ще: отець Бандера є для мене яскравим свідченням того, що УГКЦ є Церква цього народу, цієї землі. Жодна інша Церква не має для мене таких прикладів», – підкреслив отець Роман.

Департамент інформації УГКЦ

Список пропонованих до беатифікації новомучеників УГКЦ

  1. о. Андрій Бандера

  2. о. Йосиф Бучинський

  3. о. Степан Венгринович

  4. о. Михайло Вовчик

  5. о. Августин Волошин

  6. бр. Мар’ян Галан ЧНІ

  7. о. Микола Галянт

  8. о. Михайло Горечко

  9. о. Омелян Горчинський

    1. о. Йосиф Грицай

    2. о. Анатолій Гургула з дружиною

    3. о. Мартин Мартинюк

    4. o. Рафаїл Хомин

    5. о. Йосиф Завадяк ЧСВВ

    6. о. Антоній Казновський

    7. о. Маріян Кашуба

    8. о. Даниїл-Василь Кисілевський

    9. о. Григорій Кметь

    10. о. Степан Книш

    11. о. Петро Кордуба

    12. о. Порфирій-Петро Луцик ЧСВВ

    13. о. Петро Мекелита

    14. о. Теодор Німилович з дружиною

    15. о. Павло-Петро Оленський ЧСВВ

    16. о. Петро Орос

    17. о. Михайло Осадца

    18. о. Йосиф Осташевський

    19. о. Петро Пастух

    20. о. Антон Ричаківський

    21. о. Іван Розумний

    22. о. Володимир Слюзар

    23. п. Стефанія Тарантюк

    24. о. Іван Татаринський

    25. мати Моніка Теодорович-Полянська ЧСВВ

    26. о. Григорій Хамчук

    27. о. Ярослав Чемеринський

    28. о. Степан Чеховський

    29. о. Володимир Чубатий

    30. п. Марія Шведа

    31. о. Йосиф Яримович

    32. о. Микола Косович

    33. єп. Дмитро Яремко

    34. о. Василь Лончина

    35. о. Микола Щепанюк

    36. о. Йосиф Яримович

Опубліковано у Uncategorized. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.