НОВИНИ З-ЗА КОРДОНУ

Білорусь

Священнослужителі Білоруської Автокефальної Православної Церкви (БАПЦ) безкоштовно навчатимуться на Україні. Близько 20 юнаків з Білорусі здобуватимуть освіту в духовних навчальних закладах Києва, Рівного і Чернігова. Такої домовленості досягли глава УПЦ КП Патріарх Філарет і управляючий справами Білоруської Автокефальної Православної Церкви митрофорний протоієрей Йоан Спасюк.

Керівник незалежної від Московського патріархату православної Церкви в Білорусі перебуває під юрисдикцією митрополита Торонтського Миколая. Рішення Білоруського екзархату РПЦ про позбавлення його духовного сану, протоієрей Йоан пояснює винятково прагненням утвердити монополію РПЦ в Білорусі і викликати недовір’я пастви до відродження самостійної православної Церкви на території країни. Питання про реєстрацію спільноти досі не вирішене. За словами протоієрея Йоана, якщо влада в черговий раз відповість відмовою спільноті БАПЦ щодо реєстрації, вона звернеться до міжнародного суду. На даний час в Білорусі налічується близько 100 незареєстрованих парафій Білоруської Автокефальної Православної Церкви.

Італія

4 жовтня — день св. Франциска Ассізького — може знову стати державним святом в Італії. В 1939 році св. Франциск був проголошений патроном Італії, і 4 жовтня вважалося державним святом, яке згодом було скасоване у зв’язку з обмеженням кількості вихідних днів у році.

Повернути празник св. Франциска запропонував голова урядової комісії в справах культури Франко Ашуті. Його підтримали кілька десятків сенаторів з різних політичних груп і фракцій. Обгрунтовуючи проект, Франко Ашуті підкреслив, що особистість св. Франциска приваблює не лише католиків, але й представників інших конфесій. «Св. Франциск — символ миру, — каже він. — Не випадково саме Ассізі Папа обрав місцем молитви про мир, участь в якому взяли представники різних релігій».


Триденний семінар, присвячений історії інквізиції і ролі, яку відіграв у ній домініканський чин, пройшов у римському університеті св. Томи Аквінського. У ньому взяли участь 50 теологів та істориків — як осіб духовного звання, так і мирян. Головував на семінарі відомий історик канонічного права Артуро Берналь Палаціос. У ході семінару розглядалися особистості відомих інквізиторів, які стали прототипами персонажів літературних творів, в тому числі роману Умберто Еко «Ім’я троянди».

На майбутнє заплановано провести ще три аналогічні зустрічі: в 2004 році обговорюватиметься діяльність Іспанської і Португальської інквізиції, а також колоній цих королівств у Новому Світі, в 2006 р. — Римської інквізиції, в 2008 р. — дрібніших інституцій, які існували в решті країн Європи і займалися, головним чином, боротьбою з відьмами.

В 1998 р. у Ватикані вже проходив симпозіум, присвячений цьому суперечливому періоду в історії Церкви. Невдовзі очікується публікація його документів. У 800-сторінковій праці, імовірно, будуть не лише визнані певні помилки, яких допустилися в той час католики, але й розвіяні численні легенди, які з’явилися пізніше.

Афганістан

Після дев’ятирічної перерви в Кабулі була відслужена перша католицька Служба Божа. На Літургії, яку правили італійський і англійський капелани, були присутні близько ста солдатів та кілька офіцерів збройних сил тих країн, які входять до контингенту ООН з підтримки миру в Афганістані, а також ряд співробітників міжнародних гуманітарних організацій.

Останнє публічне католицьке богослужіння в афганській столиці відбулося в 1993 році. Невдовзі після цього священик Джузеппе Моретті, який відслужив цю месу, був важко поранений і змушений повернутися на батьківщину, а трохи згодом італійське посольство в Кабулі взагалі закрилося.

Протягом цих років посольську каплицю підтримували в належному стані три черниці-місіонерки, які залишались в Афганістані, незважаючи на небезпеку, що виходила від режиму талібів. Щоб приступати до Причастя, їм доводилось здійснювати важкі і небезпечні поїздки в Таджикистан чи Пакистан. Незважаючи на зусилля черниць, за роки запустіння каплицю, збудовану в 1950-тих роках, було неодноразово пограбовано, а з її первісного оздоблення практично нічого не залишилось.

Італія є єдиною країною, якій, за угодою 1933 року, було дозволено мати католицького священика в штаті свого дипломатичного представництва в Афганістан

Франція

Комітет французьких католицьких єпископів опублікував документ, присвячений пастирському підходу щодо запобігання такому страшному явищу, як суїцид серед молоді. У документі, виданому Соціальною комісією Французькою єпископською конференцією, з тривогою відзначається, що у Франції самогубство є другою за кількістю причиною смерті серед молодих людей у віці від 15 до 20 років: щороку близько тисячі юнаків і дівчат зводять порахунки з життям.

Визнаючи, що «певна міра занепокоєння притаманна кожній людині», особливо у підлітковому віці, єпископи підкреслюють, що причини такого страшного явища, як самогубство, потребують ретельного вивчення. «На віруючих лежить обов’язок допомагати молодим людям у пошуках вірного духовного підходу до життя, підтримувати їх, не прагнучи в хвилину гострої надавати їм фальшивої втіху з тим, щоб юнаки і дівчата поступово навчилися розуміти сенс цієї тривоги», — йдеться у заяві.

Автори документу також закликали осіб, відповідальних за пастирську працю, глибоко замислитися про слова і обряд, що звучать під час поховання людини, яка здійснила самогубство. Зокрема, пишуть члени комітету, слід приділити особливу увагу «рідним, близьким і друзям» загиблого. Далі єпископи підкреслюють, що пастирі повинні приділяти особливу увагу тому, аби «смерть, якою так часто захоплюється молодь, не стала для них причиною захоплення під час поховання». На закінчення члени єпископської комісії нагадують віруючим, що «Церква, як і раніше, засуджує самогубство, проголошуючи при цьому безмежну милість Божу стосовно всіх людей».

Німеччина

У роки холодної війни одним з об’єктів підвищеного інтересу «Штазі» — спецслужби Східної Німеччини — була Міжцерковна мирна рада, голландська неурядова організація з центром в Гаазі. При цьому контакти між окремими протестанськими конгрегаціями Нідерландів і НДР вислизнули від уваги «Штазі», оскільки вони здійснювалися децентралізовано.

До такого висновку дійшла голландська дослідниця Беатріс Янсен-Де-Грааф, яка підготувала виступ про це для конференції, присвяченій історії Європи в період «холодної війни», що пройшла в Мюнстері.

У ході дворічної праці в архівах «Штазі» дослідниця виявила кілька сотень сторінок зі звітами про контакти протестантських спільнот НДР з Міжцерковною мирною радою. Східнонімецька розвідка навіть прагнула ввести своїх штатних агентів у цю миротворчу організацію. І хоча великих успіхів у цьому «Штазі» досягти не вдалося, спецслужба НДР ретельно відслідковувала діяльність керівництва цієї організації. «Штазі» також зробила спробу завербувати одного з членів секретаріату Міжцерковної мирної ради.

Інтерес східнонімецької розвідки до голландської міжцерковної ради пояснюється тим що ця організація розцінювалася в Берліні як ворожа і така, що прагне до контактів з незалежними дисидентськими групами всередині НДР.

Ця організація була заснована в 1966 році дев’ятьма голландським конфесіями. У 1977 році з її ініціативи розпочалася кампанія за перетворення Нідерландів в неядерну зону, а в 80-их роках рада, що стала на той час доволі впливовою, спробувала встановити контакти з незалежними миротворчими групами в НДР.

На той час значно активізувалося партнерство між протестантами НДР та Нідерландів. Ці зв’язки, вважає голландська дослідниця, можна вважати справді унікальними, оскільки «не було жодної іншої країни в Західній і Східній Європі, яка б підтримувала так багато міжнародних контактів». Для східнонімецьких протестантів, істотно обмежених в можливості виїзду за кордон, зв’язки з одновірцями в Голландії були справжнім «вікном у світ».

Контактам між протестантськими спільнотами в обох країнах сприяв цілий ряд факторів. Це і мовна та культурна близькість, і спільний для обидвох країн досвід секуляризації.

Втім, зв’язки між парафіями обидвох країн стали можливим лише після офіційного визнання Нідерландами НДР в 1973 році, після чого влада Східної Німеччини скасувала ряд обмежень на контакти з Голландією.

Хоча переважна більшість контактів була встановлена між протестантськими конгрегаціями, католики теж не залишилися осторонь процесу: ряд парафій НДР встановив наприкінці 80-их партнерські стосунки з одновірцями в Нідерландах.

Показово, що якщо протестантські групи проявляли особливий інтерес до соціальних аспектів, то католицькі акцентували на духовних проблемах, прагнучи максимально «утримуватися від політики», відзначає голландська дослідниця.

Відсутність достатнього інтересу «Штазі» до побратимських контактів між окремими конгрегаціями вона пояснює тим, що ці контакти не були ієрархічно організованими і з цієї причини «вислизнули з тенет» східнонімецької розвідки.

«Штазі» виявилася не в стані відстежити всі ці контакти, оскільки сама вона була надто централізованою організацією, вважає Беатріс Янсен-Де-Грааф.

В цілому, каже вона, міжпарафіяльне партнерство, яке існувало між НДР і Нідерландами, «сприяло встановленню клімату розрядки і зробило Берлінську стіну прозорішою». Після падіння цієї стіни в 1989 році і наступного возз’єднання Німеччини деякі побратимські зв’язки, встановлені в 80-их роках, припинилися, однак виникли і нові контакти.

Тему стеження «Штазі» за контактами між християнами НДР та Нідерландів заторкнув ще один учасник конференції в Мюнстері — колишній підполковник східньонімецької розвідки Вольфганг Шмідт, який загалом погодився з тезами, висунутими в доповіді голландської дослідниці.

США

Президент США Джордж Буш закликав громадян своєї країни — прибічників різних релігій — звернутися до молитви «у цей час випробувань», який наступив після терактів 11 вересня. У виступі під час Національного молитовного сніданку в Білому домі Буш відзначив, що найважливішою складовою частиною віри є заклик до терпимості, смирення і служіння суспільству — тобто до того, чого так гостро потребує сьогодні Америка.

«В нашій країні є місце для всіх релігій, — сказав Буш. — Але чимало наших співгромадян не сповідують жодної. Однак за ті тижні, які минули після терактів, ми всі стали свідками того, якою силою наділена віра, здатна провести нас через біль і страждання, що впали на нашу країну».

Національні молитовні сніданки проводяться в Білому домі протягом останніх 50 років і збирають провідних американських політиків, керівників держав, відомих релігійних діячів.

Цього року учасники сніданку молитовно пом’янули жертв терактів 11 вересня і тих, хто проявив героїзм того страшного дня.

Канада

Апеляційний суд канадської провінції Онтаріо постановив, що батьки і вчителі мають право вдаватися до тілесних покарань для дітей, застосовуючи «розумну силу», повідомив канадський християнський тижневик. При цьому зазначено, що не можна бити дітей, які мають менше аніж два роки і підлітків, використовувати ремінь чи лінійку, а також бити дітей по голові.

Рішення суду було з радістю сприйнято рядом сімейних і релігійних груп і, зокрема, пастором протестанської деномінації «Церква Бога», парафіяни якої, власне, і подали цей судовий позов. Минулого року в одного подружжя — членів цієї спільноти — влада забрала сімох дітей, щодо яких батьки регулярно застосовували тілесні покарання, посилаючись на авторитет Святого Письма.

Раніше нижча судова інстанція постановила, що батьки не мають права бити своїх дітей, однак подружжя подало апеляцію і в результаті домоглося визнання за ними права на застосування тілесних покарань. Рішення апеляційного суду викликало рішучий протест ряду правозахисних організацій Канади, які мають намір вимагати його перегляду шляхом апеляції до Верховного суду цієї країни.

Росія

21 лютого з ініціативи так званого «Союза православных граждан» було проведено пікетування будівлі апостольської нунціатури у Москві. «Не проти Ватикану, а проти католицьких громадян Росії був головним чином напрямлений цей пікет», — так прокоментував подію секретар нунціатури о. Томас Гриса.

Ватиканський дипломат відзначив, що учасники акції не обмежилися молитвами, а фактично провели мітинг, на якому виступили їхні лідери. «Висловлений ними агресивний протест проти нормальних форм життя віруючих іншої конфесії — католиків Росії — означає неприйняття норм діючого російського законодавства, — продовжив о. Томаш. — Вимоги скасувати католицькі єпархії в країні очевидним чином містять заклик до дискримінації одних громадян держави іншими громадянами за релігійною ознакою».

Учасники акції тримали в руках плакати з написами «Католиків — єретиків і агресорів — треба гнати з Росії!», «Непрохані гості — забирайтесь геть!», «Заберіть свої єпархії — у нас є свої!», а також хоругви, ікони і хрести. Наприкінці мітингу керівник «Союза православных граждан» Лєбєдєв висловив жаль, що ватиканські дипломати не вступили в діалог з учасники «молитовного стояння».

Коментуючи цю заяву, секретар представництва о. Томаш Гриса відзначив: «Саме сьогодні, 21 лютого, до Москви для діалога з православними ієрархами повинен був прилетіти президент Папської ради сприяння християнській єдності кардинал Вальтер Каспер, однак голова Відділу зовнішніх церковних відносин МП митрополит Кирил (Гундяєв) повідомив кардинала, що «візит не є можливим».


Папа Римський Іван Павло II, який в силу ряду причин поки що не може відвідати католиків Росії особисто, здійснив віртуальний візит у московський кафедральний собор 2 березня 2002 року. Пряме спілкування віруючих з Папою стало можливим завдяки телемосту Ватикан-Москва.

Спільній молитві з Папою передувала урочиста Служба Божа про єдність християн Європи, яку відправив митрополит Тадеуш Кондрусевич. Телеміст з’єднав московських католиків з католиками Афін, Будапешта, Страсбурга, Відня і Валенсії. Наприкінці богослужіння Папа вділив усім учасникам телемосту пастирське благословення.

Підготувала Зоряна Курдина

Опубліковано у Uncategorized. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.