«БУТИ ПАСТИРЕМ — ЦЕ ВЕЛИКИЙ БОЖИЙ ДАР»:ЄПИСКОПСЬКА ХІРОТОНІЯ ЄПИСКОПА-ПОМІЧНИКА ЛЬВІВСЬКОЇ АРХІЄПАРХІЇ ПРЕОСВЯЩЕННОГО ГЛІБА ЛОНЧИНИ

У середу, 27 лютого, в одне із найвизначніших свят для усіх слов’янських Церков — день рівноапостольного Кирила, вчителя слов’янського, відбулася архієрейська хіротонія нового єпископа УГКЦ — Преосвященного Гліба Лончини. Його Преосвященство Гліб став вже третім ієрархом УГКЦ, якого протягом місяця лютого рукоположив Блаженніший Любомир Кардинал Гузар спільно із співсвятителями: Преосвященнішим Степаном Сорокою, Митрополитом Філадельфійським (США) та Правлячим Архієреєм Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ Кир Юліаном Вороновським.

Його Преосвященство Гліб Лончина народився 23 лютого 1954 року в українській родині у містечку Стюбінвіл, штат Огайо (США). Богословську освіту здобував у Римі, де захистив докторат з літургіки у Папському Східному інституті.

Постригся у ченці у монастирі святого Теодора Студита в Ґроттаферата (Італія), у якому й прийняв схиму 19 грудня 1976 року. Священиче рукоположення отримав 3 липня 1977 року. Кілька років душпастирював у парохії святого Миколая у Пассейку, штат Нью-Джерсі (США).

В Україні з 1994 року був духівником у Львівській Духовній семінарії Святого Духа і викладав у Львівській Богословській академії. Від 2000 року працював як аташе при Апостольській Нунціатурі в Києві.

Крім рідної, володіє англійською, італійською, та французькими мовами.

Після архієрейського рукоположення Преосвященний Гліб Лончина виконуватиме обов’язки єпископа-помічника Львівської Архієпархії УГКЦ.

Ще у вівторок ввечері, під час Вечірні, відбувся Чин Архієрейського найменування, яким розпочалися літургічні відправи, пов’язані з хіротонією ієромонаха Гліба Лончини. А у середу вранці до Архікатедрального собору святого Юра зійшлася чимала святочна громада людей, котрі бажали стати свідками знаменної церковної події — поставлення нового ієрарха.

В Архієрейській Літургії, окрім Глави УГКЦ Блаженнішого Любомира Кардинала Гузара, Апостольського Нунція Архієпископа Миколи Етеровича, Митрополитів та єпископів УГКЦ та РКЦ, взяли також участь численні настоятелі монаших чинів та згромаджень, ієромонахи, протоієреї та ієреї, диякони, монашество, семінаристи, представники обласної та міської влади, керівники церковних та громадських організацій, родина Владики Гліба, парохіяни Святоюрської катедри та гості.

Рукоположення відбувалося у першій частині Божественної Літургії, під час якої новопоставлюваний архієрей прочитав детальне визнання віри і присягнув на вірність церковній владі. Величне літургічне дійство, котре включало потрійний обхід навколо престолу, коліноприклоніння з покладанням рук, глибокі за змістом молитви та благоговійний спів, завершилося тим, що вже перед читанням Євангелія нововисвячений владика Гліб зайняв своє законне місце поміж новими співбратами — єпископами.

Після Євангелія, до усіх присутніх звернувся Глава УГКЦ Блаженніший Любомир Кардинал Гузар. Він, зокрема, сказав: «Дорогі в Христі! У сьогоднішній урочистий день хочу подякувати усім вам тут присутнім за участь у святій Літургії, під час якої ви були учасниками архієрейського рукоположення нашого нового владики Гліба. Ось вже втретє цього місяця ми переживаємо таку радісну хвилину, що на наших очах і у нашій присутності народжується для нашої Церкви новий єпископ. Це справді радість для нас, бо єпископська хіротонія — це знак живучості Церкви, бо будемо мати провідників, будемо мати ріст, надію на майбутнє.

Знаменно, що відбувається ця наша торжественна Літургія сьогодні саме отут, у цьому храмі, де спочивають тлінні останки великих наших Митрополитів: Андрея Шептицького, Йосифа Сліпого, Мирослава Івана Любачівського, Володимира Стернюка… Це ті наші владики, які прославили Церкву, які становлять її традицію, в яку ми сьогодні включаємо і нового нашого владику Гліба.

Що було такого, що об’єднувало оцю визначну групу наших владик? Дуже різні вони були люди, різного походження, різної освіти, але усі вони були пастирями: пастирями свого стада, пастирями, які справді служили свому народові, повіреним їм душам, багато із яких завершили своє життя, віддавши його за свою паству.

Бути пастирем — це великий Божий дар. Провадити нарід до Бога — це справді особливе покликання. Пастир навчає народ, освячує його, бажає йому добра і до цього добра його провадить. Це покликання почесне, але нелегке.

У сьогоднішній Євангелії ми чули слова Христові, у яких він порівнює пастиря і наймита. На жаль, у нашій історії, і навіть у цьому храмі відбувались події, у яких ті, хто мали бути пастирями, виявлялися наймитами. Оцей зловісний псевдо-синод що відбувся у мурах нашого храму, бачив людей, які їм повірені душі провадили на манівці, заганяли не у свою загороду, а в чужу, розсівали своє стадо.

Але перед нами також і ця світла група справді великих пастирів, які свою любов довели вірністю Церкві і готовістю прийняти найвищу жертву. Це прикраса нашої Церкви, це радість від того, що ми можемо сказати, що наш єпископат витримав у святій вірі як один. Всі ті наші пастирі показалися справжніми пастирями, які, за словом Ісуса Христа, прийняли найвищу жертву. У таку традицію ми включаємо сьогодні нашого нового владику.

З однієї сторони, це традиція слави, — слави справжньої, не підробленої. Але з іншого боку — не можемо примкнути очей і не попередити нашого нового єпископа, що цю славу куплено великою жертвою, жертвою терпіння. Важливо, дорогий брате, щоб ти запам’ятав, що до уряду пастиря належить не тільки вчити, освячувати і провадити, але також і терпіти за свою паству».

Під кінець Архієрейської Літургії новопоставленого єпископа-помічника Львівського від імені Святішого Отця Івана Павла II Папи Римського привітав Апостольський Нунцій в Україні Архієпископ Микола Етерович. Від себе особисто він подякував Владиці Глібові за кілька років плідної співпраці в Апостольській Нунціатурі у Києві і побажав Божого благословення у його нелегкому служінні. Новопоставленого Владику також привітали учасники спільноти «Віра і Світло», в якій новопоставлений єпископ протягом п’яти років був капеланом.

На завершення, зі словами подяки, до усіх присутніх звернувся новий ієрарх УГКЦ Преосвященний Гліб Лончина. Його слова були сповнені спрявжнього Божого духу, любові і духовної зрілості. Особливо зворушливим для усіх присутніх стало його подячне слово до присутньої на Літургії мами, сестер і братів, котрі прибули із далекої Америки, щоб розділити радість із своїм сином і братом.

Після закінчення літургічних урочистостей, Глава УГКЦ передав новопоставленому владиці чотки, мантію і єпископський жезл — символ влади. Усі присутні змогли отримати від нового єпископа Львівського його перше архієрейське благословення.

Опубліковано у Без категорії. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі закриті.