Церква відіграє важливу роль у справі соціальної адаптації мігрантів. 11.03.2009

10 березня у Києві відбувся Міжрелігійний круглий стіл “Відчуваючи серцебиття мігранта: Хто і що чекає на повернення українських трудових мігрантів”, організований Комісією УГКЦ у справах мігрантів спільно із Фондом OpenUkraine. “Ми ставимо перед собою подвійну мету. По-перше, привернути увагу суспільства до проблем українців, котрі повертаються. По-друге, розширити діалог релігійних, політичних та громадських лідерів щодо розв’язання проблем, які супроводжують феномен міграції. Поширювана думка про масове повернення українських мігрантів наразі безпідставна. Ми повинні продемонструвати, що вони тут потрібні, бо за кожним стоять долі конкретних людей, дітей та родин, підтримання та збереження яких є одним із основних пріоритетів. Важливо, щоб в умовах фінансової кризи зв’язок з рідними та Батьківщиною не пропадав”, – для Департаменту інформації сказав Григорій Селещук, голова Комісії УГКЦ у справах мігрантів.

У дискусії взяли участь Блаженніший Любомир, Глава УГКЦ, Яків Дов Блайх, головний рабин м. Києва та України, Владика Євстратій (Зоря), УПЦ КП, Владика Станіслав Широкорадюк, РКЦ в Україні, Михайло Паночко, старший єпископ ХВЄУ, Арсеній Яценюк, народний депутат України, засновник фонду Open Ukraine, та керівники державних структур та громадських організацій.

Круглий стіл розпочали прямою мовою самих мігрантів у короткому ролику “Обличчя мігранта”, який покликаний спростовувати найпоширеніші стереотипи про новітню трудову міграцію з України, які дуже часто суперечать один одному. Наприклад, що “за кордоном можна легко і швидко заробити” і “мігрант абсолютно безправний і постійно гноблений”, або “пропрацювавши за кордоном 3-4 роки мігрант врятує свою сім’ю” і “праця за кордоном автоматично руйнує сім’ю і споруджує незламні стіни між батьками і дітьми” і т.д. Кожен із таких стереотипів є не більше ніж спробою спростити дуже складний феномен трудової міграції у глобальному світі. Однак такі спроби приречені на невдачу і нерозуміння з боку безпосередніх учасників: мігрантів та членів їхніх родин. Цей феномен слід показувати у всій його багатоликості. “З допомогою ролику ми хотіли показати мужність і витривалість тих мігрантів, котрі змогли не загубитися за кордоном, зберегти сім’ю, повернутися додому і знову віднайти себе в Україні”, – сказав Григорій Селещук.

Арсеній Яценюк назвав трудову міграцію соціальною недугою, що має не тільки економічні, але й духовні аспекти. Тому важко переоцінити значення Церкви, яка разом зі світською владою вирішує цю проблему. “Ми повинні запропонувати, перше: програму працевлаштування, тобто так званої трудової адаптації, і друге – набагато важливіше – програму духовної і соціально-культурної адаптації”, – відзначив засновник фонду Open Ukraine.

Нові обставини життя емігрантів “спричиняють певне психічне потрясіння, інколи не відразу помітне, але завжди дуже важливе для саме цієї конкретної людини. Душпастир, який зустрічає таку людину, повинен бути дуже свідомий отого нового стану, що його переживає ця людська душа, адже саме їй він має послужити під оглядом духовним, релігійним. І добрий пастир звертає на це увагу, бо хоче справді допомогти”, – підкреслив Блаженніший Любомир.

Під час круглого столу було презентовано книжку “Відчуваючи серцебиття мігранта”, присвячену питанням психологічно-емоційного стану та викликам мігрантів та членів їхніх родин, яку написав д-р психології Андрю Лі Суліван на замовлення Комісії УГКЦ у справах мігрантів. Книга містить практичні поради для священників, котрі у пасторальній праці зустрічаються з цією категорією осіб.

Практичним результатом круглого столу стало рішення про створення робочої групи по розробці законодавчих ініціатив щодо вирішення нагальних проблем мігрантів, яка включатиме представників державних, церковних та громадських організацій.

Електронна адреса комісії: migration@ugcc.org.ua

Департамент інформації УГКЦ

Опубліковано у Uncategorized. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.