«ЗАКОН — ЦЕ ШКОЛА ЖИТТЯ»:УРОЧИСТЕ ВІДЗНАЧЕННЯ ДНЯ БОГОПОСВЯЧЕНИХ ОСІБ У ЛЬВОВІ

Постійний Синод єпископів УГКЦ, котрий проходив у Митрополичих палатах Святоюрської гори 13-14 лютого, завершився Великою Вечірнею, котру напередодні величного свята Стрітення Господнього єпископи відслужили у Архікатедральному Соборі святого Юра.

Цього разу Вечірнє Богослуження у центральному храмі Української Греко-Католицької Церкви стало кульмінаційним моментом аж трьох важливих подій загальноцерковної ваги. Окрім завершення Синоду, УГКЦ урочисто розпочала літургічні відправи пов’язані з хіротонією нового єпископа — Степана Менька, а також в особливий спосіб віддала шану усьому греко-католицькому монашеству, котре у цей день відзначало День богопосвячених осіб.

Ідея щорічного святкування Дня богопосвячених осіб належить Святішому Отцеві Іванові Павлові II Папі Римському. Не випадково цей День співпадає з одним із найбільших свят церковного літургічного року — Стрітенням Господнім, адже саме у цей день, згідно Нового Завіту, Йосиф та Марія принесли маленького Ісуса до храму, щоб посвятити його на службу Богові. Ця глибока за змістом євангельська подія для монахів та монахинь усього католицького світу стала символом повного самозречення і віддання у руки Божі. З благословення Блаженнішого Мирослава Івана Кардинала Любачівського та його наступника — Блаженнішого Любомира Кардинала Гузара, ось вже протягом кількох років цей День відзначають і в Українській Греко-Католицькій Церкві.

Ввечері 14 лютого до Архікатедрального собору святого Юра, спільно зі своїми настоятелями, зійшлися монахи та монахині практично усіх чинів та згромаджень УГКЦ, щоб зустрітися і знести до Бога спільну подячну молитву. Одухотворені обличчя монахів та монахинь, горіння у їхніх очах, тихий побожний спів сестер Василіанок, — все це творило якусь особливу атмосферу, але й одночасно було яскравим і виразним свідченням глибокого духовного досвіду нашого монашества, свідченням духовної зрілості і готовності до самопожертви і служіння.

Окрім Глави УГКЦ Блаженнішого Любомира Кардинала Гузара на богослужінні також були присутні Митрополит Вінніпезький Михайло Бздель, екс-Митрополит Філадельфійський єпископ-емерит Степан Сулик, Правлячий Архієрей Сокальської єпархії Михаїл Колтун, Правлячий Архієрей Самбірсько-Дрогобицької єпархії Юліан Вороновський, Екзарх Франції, країн Бенілюксу та Швейцарії єпископ Михайло Гринчишин, Екзарх Києво-Вишгородський єпископ Василь Медвіт. У співслужінні Архієреям взяли участь ієромонахи Степан Меньок, Ігор Возняк та Гліб Лончина, котрих 11 січня 2001 року було номіновано новими єпископами УГКЦ, а також адміністратор Архікатедри святого Юра Митрофорний Протоієрей Роман Кравчик, настоятелі монаших згромаджень та чинів, численне духовенство Архієпархії.

У своєму привітальному слові з нагоди Дня богопосвячених осіб Блаженніший Любомир Кардинал Гузар сказав зокрема: «З ініціативи Святішого Отця оцей празник Стрітення Господа нашого Ісуса Христа у цілій Католицькій Церкві ми застановляємося і молимося за наших монашествующих. Ще перед тим як ми розпочнемо наше розважання з нагоди цього дня, я хотів би вас дуже сердечно попросити, щоб у цих важливих для нашої Церкви днях ви молилися за наших нових єпископів, які усі будуть хіротонізовані під час цього місяця лютого. Для нашої Церкви — це знак життя, що маємо нових провідників, тож саме тому ми вже з самого початку повинні їх підтримати своєю молитвою.

Здається, що якраз сьогодні дуже влучно обрано день і празник, в якому маємо глибше застановитися над монашим «законним життям», бо власне сьогодні літургічно пригадуємо подію, коли Ісуса Христа принесено до святині і зроблено це було, згідно із законом. Христос не мусів сповняти цей закон, однак він це робив. Так само і ми повинні виконувати закон. Закон — це школа життя, це те що допомагає нам наближуватися до Бога.

Святий Бенедикт, патріарх західного монашества, котрий уклав головні принципи монашого співжиття на Заході, писав: «Я уклав це правило для початкуючих, для тих, хто щойно робить перші кроки, бо досвідчений монах вже не потребує писаного закону. Для нього приписи є вже глибоко у серці».

Так само ми повинні не лише зовнішньо виконувати закон, але в нього вживатися. Коли ми збагнемо зміст і сенс закону, коли він стане частиною нашого життя, тоді нам вже не буде потрібен писаний закон. Але це не означає, що зможемо робити, що захочемо, але те, що ми вже самі робитимемо тільки те, що добре.

Дай Боже, щоб сьогоднішній день був для нас хвилиною оновлення і повного віддання себе Богові, згідно із Божою волею, яку він нам об’явив у своєму законі. Нехай сьогоднішній день буде для нас зустріччю. Христос прийшов до святині і Симеона, а ми сьогодні прийдімо до Ісуса, віддаймо себе у його руки, бо він хоче нас усіх зробити своїми братами і сестрами, дітьми Божими».

Богослужиння завершилося особливим Чином Архієрейського найменування, під час якого було зачитано Грамоту Глави УГКЦ Блаженнішого Любомира Кардинала Гузара, а ієромонах Степан Меньок, котрого наступного ранку мали поставляти у єпископство, у присутності єпископату та численного духовенства та монашества зробив визнання віри та, на святому Євангелії, присягнув на вірність церковній ієрархії.

Опубліковано у Uncategorized. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.