До 60-ї річниці ухвалення Загальної декларації прав людини УГКЦ видала книгу “Права людини щодо в’язнів”

“Злочинність є фактом, якого неможливо обійти, але не завжди нам так дуже ясно, що і як з ним робити, як нам поводитись супроти злочинців, як самі злочинці мають розглядати стан своєї душі”, – написав Блаженніший Любомир у вступному слові до книги “Права людини щодо в’язнів”. При цьому Глава УГКЦ ставить такі запитання: “Чи вміємо ми належно зрозуміти ситуацію людини у в’язниці і після виходу з неї? Чи знаємо, що думати і як поводитися супроти в’язнів, а ще більше – супроти колишніх в’язнів?” Відповідь на ці запитання в опублікованій книзі, яка містить у собі важливі богословські, психологічні та правові засади щодо злочину та покути, фрагменти соціальної доктрини Церкви, що стосуються ув’язнення тощо.

Переклад українською мовою “Прав людини щодо в’язнів” видано з нагоди 60-ї річниці ухвалення Загальної декларації прав людини, прийнятої й проголошеної 10 грудня 1948 року Генеральною Асамблеєю ООН. Англійською мовою книга була видана 2006 року у Римі, під егідою Папської Ради “Справедливість і мир” та Міжнародної католицької комісії душпастирства у тюрмах (ICCPPC). Переклад був здійснений коштом доброчинців за активного сприяння пенітенціарного душпастирства Івано-Франківської єпархії УГКЦ й особистих старань о. Івана Жука.

Актуальність цієї праці зрозуміла, коли застановимося над дійсністю. Число утримуваних за _ратами в Україні, більше, як у три рази перевищує відповідні показники у багатьох європейських державах. Щороку в нашій країні десятки тисяч людей входять через брами слідчих ізоляторів і десятки тисяч засуджених виходять поза в’язничні мури після звільнення.

Автор перекладу Олена Ромазан сказала у зверненні до читачів: “У нас реально існує фобія в’язнів, як, зрештою, й інших зубожілих, маргінальних прошарків населення… проте неможливо боротися зі злом, сіючи у відповідь ворожість, гнів, осуд і недоброзичливе ставлення”.

Департамент інформації УГКЦ

Довідка

УГКЦ стала дійсним членом Міжнародної католицької комісії душпастирства у тюрмах на ХІІ Конгресі ICCPPC у Римі, що відбувся у вересні 2007 року. Тоді Церква висловила серйозну стурбованість потребами ув’язнених, що замкнені у тюрмах через скоєні злочини, й особливо тих людей, що лише знаходяться під слідством, а їх провину ще не було доведено. За молитвами Святішого Отця, цей Конгрес справді подарував його учасникам нагоду “поділитися досвідом споглядання таємничого виразу лику Христа, який сяє через обличчя ув’язнених”. Папа Венедикт XVI підбадьорив пенітенціарних капеланів у їх служінні, “щоб показати це обличчя світові…”.

Опубліковано у Uncategorized. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.