Закордонна преса про приїзд Святішого Отця в Україну

Італійська преса:

раз і назавжди зруйновано злісну брехню

про переслідування православних у Західній Україні

Італійська преса від 28 червня наголошувала на успіху паломництва Папи на Україну, передусім останнього її етапу — беатифікаційної Літургії у Львові, коли кардинал Гузар просив пробачення за провини греко-католицької Церкви.

Газета італійських єпископів «Аввеніре» зробила спробу підвести підсумки цього «нелегкого візиту», а також визначити складові, що спричинилося до його успіху.

Коментатор «Аввеніре», зокрема, підкреслив різницю між колишніми різко антикомуністичними поглядами Папи та сучасними нагадуваннями про злочини комуністів.

«Не можна дивитися в майбутнє, не замислюючись над минулим апокаліпсисом», — пише італійський публіцист, після чого додає: «Тут ми стикаємось з діаметральною різницею між Римом і Москвою, між католицтвом, який завдяки Папі став на позиції «меа кульпа» («моя провина») і православ’ям Алексія II, який по-суті займає оборонну позицію і зайнятий лише собою».

Італійські газети погоджуються між собою, зазначаючи, що подорож на Україну принесла принаймні одну річ — раз і назавжди зруйновано злісну брехню, начебто у Львові і його околицях католики переслідують православних, і відзначаючи, що Глава УГКЦ кардинал Гузар першим вдався до методу, запропонованого Іваном Павлом II відразу ж після прибуття до Києва: пробачити самим і попрохати пробачення.

«Ми переконані, що цей метод досягне також і православної Церкви, бо, як сказав один з київських митрополитів: хмари, які нас розділяють, не сягають самого неба», — написав італійський публіцист.

Британська преса:

суперечка між православною і католицькою Церквами на Україні

є виразом глибокої боротьби за душу поділеного краю

Душпастирський візит Папи на Україну відкрив розірвану душу України: католицької на Заході і православної на Сході, писала 27 червня у редакційному коментарі лондонська газета «Таймс».

За словами журналістів «Таймс», подорож Папи на Україну, з однієї сторони, підтримала відродження католицизму на Західній Україні, а з другої викликала роздратування духовенства православної Церкви, що визнає зверхність Москви.

З нагоди папського візиту газета писала також про нестабільну політичну ситуацію на Україні, яка «після століть віднайшла справді вимріяну незалежність», але «це ще не забезпечує їй золотого майбуття».

«Папа мусив собі здавати справу з того, що значно важче залікувати духовні рани минулого, аніж зрушити старі порядки», — пише «Індепендент». І далі висловлює припущення, що «їдучи на Україну, Святіший Отець здійснив свою особисту мрію, але ризикує збільшенням дистанції поміж християнським Церквами».

Католики східного обряду на Західній Україні, які довго чекали на незалежність України, трактуються православною ієрархією як «троянський кінь Ватикану». Суперечка між православною і католицькою Церквами на Україні є виразом глибокої боротьби за душу поділеного краю, читаємо в «Індепендент».

Далі газета запитує, до яких сфер впливу належить Україна. На її думку, з непримиренної реакції РПЦ на візит Папи в Україну — державу, надзвичайно важливу для стабілізації політичної ситуації в Європі, можна зробити висновок, що Україна лежить у сфері впливів Москви.

Росія, «Независимая газета»:

Папа здобув Україну

«Папа здобув Україну», — під таким заголовком 28 червня помістила матеріал газета «НГ-религии» (додаток «Независимой газеты»).

«Папа досягнув перелому у ситуації, що панувала перед паломництвом, коли всі мас-медіа звертали увагу передусім на протести патріарха Алексія II і митрополита Володимира, — пише з України кореспондент російської газети. — Завдяки Івану Павлу II католицько-православні відносини не стали головною темою візиту».

За словами кореспондента, на перше місце вийшла справа перемоги над тоталітарною спадщиною і мирне урегулювання триваючих протягом десятиліть міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів. «Серця багатьох українців здобув той дивний Паломник, із зовнішнього вигляду якого легко насміхатися, але ясність думки і сила волі якого не може не дивувати», — пише далі газета.

Опитувані кореспондентом на вулицях численні мешканці Києва визнали, що позиція і слова Папи змінили їх ставлення до життя і підкреслили, що попри протести частини православних, його приїзд є безперечним подарунком для української держави.

«Всі опитані вважали, що Папа запалив зелене світло на дорозі до вступу України до Європейської спільноти», — написав з України кореспондент «НГ-религии», який висвітлював візит Святішого Отця.

Словацька преса:

зацікавленість і прихильність українців зростала

в міру продовження перебування Папи на їхній землі

Словацька преса, описуючи паломництво Папи на Україну, від початкової холодної стриманості поступово перейшла до захоплення успіхом Івана Павла II.

Ще перед візитом газета «Праца» дивувалася відвазі Святого Отця, який готувався у чергову подорож, підкреслюючи, що таке рішення є передусім перемогою Папи над слабким тілом і хворобою Паркінсона. Одночасно газета не без сарказму вказувала на непослух Папи стосовно ним же ж втановлених правил, які наказують єпископові йти на спочинок після досягнення 75-річного віку. «Народна оброда», розмірковуючи стосовно політично-релігійної проблеми, пов’язаної з папським візитом, називала поїздку на Україну «ходінням по мінному полю».

Першого дня паломництва словацька преса була підкреслено стриманою. У всіх газетах говорилося про низький інтерес вірних України до папських Богослужінь у Києві. Пояснювалося це дощовою погодою і тим фактом, що понеділок був звичайним робочим днем. Газета «Правда» зауважила, однак, тепле прийняття Папи українцями і опублікувала дані опитування, з яких випливало, що «противниками папського візиту є лише 7% українського суспільства».

Наступного дня словацькі газети вивели на перший план драматургію подій: застереження московського патріархату , що «візит може погіршити відносини між православними і католиками», як рівно ж відповіді президента України Леоніда Кучми, який протестував проти вилучення України із західних кордонів Європи. На цьому тлі робився акцент на відповіді Святішого Отця, який закликав до поєднання.

Словацькі журналісти підкреслювали сильний контраст між «холодним» Києвом і «палким» Львовом, констатували, що багато поляків прибуло на зустріч з Папою, цитували Івана Павла II, який закликав до поєднання між польським і українським народами, згадували про суспільне повчання Папи, який говорив про важку економічну ситуацію в Україні, але одночасно критикував еміграцію молодих і здібних людей в погоні за міражами легкої фортуни.

Протиставлялася відкритість Святішого Отця неприязній позиції Алексія II, голови РПЦ. Газета «Праца» назвала позицію московського Патріарха проявом браку доброї волі і підкреслила, що «зацікавленість і прихильність українців зростала в міру продовження перебування Папи на їхній землі».

Чеська преса:

Папа повторює, що не приїхав, щоб навертати православних на католицизм, а задля єдності християн

Протести московського Патріарха, перепросини Папи за кривди зі сторони католиків і молитва за вбитих у Бабиному Яру євреїв — ці теми найчастіше розглядалися у чеських друкованих матеріалах, пов’язаних з візитом Папи. «Лідове Новини» підкреслили небувалі засоби перестороги, які вжила українська міліція і спеціальні антитерористичні групи. Газета також відзначила політичний контекст тих подій, головною метою яких є унеможливлення використання візиту Папи українською опозицією.

«Право», що є наступником комуністичної газети «Руде Право,» у дуже зрівноваженому тоні предствила незадоволення Патріарха московського перебуванням Папи на Україні, підкреслюючи при цьому: Папа повторює, що не приїхав, щоб навертати православних на католицизм, але задля єдності християн. Увагу газети також привернула молитва Папи за убитих в Бабиному Яру євреїв. Цій темі було присвячено принаймні один матеріал у кожній чеській газеті.

Загалом матеріали про візит Папи на україну у чеських медіа були короткими і найчастіше поміщалися на задніх сторінках газет. Найбільше зацікавлення до паломництва на Україну виявили чеські єпископи: кардинал Мілослав Влк та голова конференції єпископів архієпископ Ян Граубнер. Вони відвідали на Україні, де 25 і 26 червня брали участь у зустрічах зі Святішим Отцем.

Німецька преса (25.06):

учасникам папських Літургій протести московського Патріарха були цілком байдужі

Німецька преса 25 червня підкреслювала екуменічну місію Папи на Україні, відзначаючи одночасно «неохочу позицію» РПЦ. Ліберальна «Зюддойче Цайтунг» підкреслила, що причини, через які православні не приймають простягнутої Папою руки (який у Києві ще раз перепросив за кривди, вчинені дітьми його Церкви), є не лише події віддаленого минулого. РПЦ в даний час є радше нездатною до діалогу, обороняючись темними картами власного минулого, продовжує газета. Йдеться тут як про участь в утисках неросійських народів, в тому числі українців, так і про небезпечно поширений антисемітизм. До того ж російське православ’я грішить «пристосуванням до умов комуністичного режиму і інфільтрацією Церкви при КГБ».

Але, продовжує «Зюддойче Цайтунг», не зацікавлений представляти рахунок власному сумлінню перш за все Кремль, з якого у щораз більшій мірі вилітають великоросійські нотки. Так, російський посол Черномирдін дозволив собі сказати, що «Папа не повинен падати як бомба в релігійні справи України».

Консервативна газета «Франкфуртер Цайтунг» відзначає, що внутрішні поділи християнства прибрали на Україні таких гострих форм, як у жодній іншій країні. Як і під час багатьох інших зустрічей, що їх відбув Святіший Отець у минулі роки, так і остання його подорож протікає під знаком надії на краще співжиття християн, продовжує «Франкфуртер Цайтунг».

Бульварна газета «Біль-Цайтунг» вважає, що папська подорож на Україну є великою політикою. Колишні комуністи не забули, що Іван Павло II разом з президентом США Рональдом Рейганом розвалив імперію зла. Керівники православної Церкви бояться харизми католицького конкурента. Подорож Папи є місією миру для всіх, хто прагне миру, знаком надії для всіх, хто у стані його розпізнати. Не вдалося завоювати світ марксистам, троцькістам, маоїстам, неофашистами атеїстам, — може, це вдасться з Божою допомогою, християнинові, робить припущення німецька газета.

Натомість «Боннер Рундшау» у кореспонденції з Києва стверджує, що, їдучи на Україну Іван Павло II, можливо, реалізував мрію свого життя. Коментуючи зустрічі Папи на Україні, що відбулися на той час, газета пригадує послання, яке він приніс цій країні. Країні, яка за десять років від здобуття незалежності не знайшла свого місця поміж Сходом і Заходом. Папа вказав українцям, куди провадить дорога, а саме — до Європи, написала газета. Щодо суперечок і протестів РПЦ проти візиту Папи, «Боннер Рундшау» зауважила, що учасникам папської Літургії ці протести були цілком байдужі.

Німецька преса (27.06):

важкий шлях до єдності

Для німецьких медіа папський візит на Україну став нагодою для критичного погляду на внутрішню ситуацію в українському православ’ї, а також на роль у цьому конфлікті російської православної Церкви, яку ці медіа назвали «обмеженою і тоталітарною».

Пригадуючи внутрішні конфлікти в українському православ’ї, «Зюддойче Цайтунг» звертає увагу, що до старого конфлікту між росіянами і українцями додався черговий драматичний розділ. Патріарх Філарет ні за що не погодиться на поєднання трьох народів: росіян, білорусів та українців, як до цього закликають Алексій II і президент Білорусі, бо це означало б кінець існування Київського патріархату. З політичної точки зору папський візит є черговим виразом підтримки для президента Кучми, продовжує газета. Кілька днів перед тим президент США Буш заявив, що Україна може розраховувати на підтримку його країни. Зараз Папа пригадав, що Україна належить до Європи, що завжди намагався підкреслити Кучма, пише «Зюддойче Цайтунг».

«Вестфаліше Нахріхтен» назвала свій коментар на тему візиту Святішого Отця заголовком «Важка дорога до єдності». За її словами, діалог, який Папа провадив за кілька тижнів перед тим із керівництвом Елладської Православної Церкви доводить, що Івану Павлу II вдалося зламати закостенілі форми упереджень.

Також і подорож на Україну розпочалася від прохання про пробачення. Невідомо поки що, чи це прохання досягло «відкритих вух» і чи розпочнеться після нього процес відлиги, замислюється коментатор вестфальської газети, пригадуючи, що багаторічний, тривалий теологічний діалог після II Ватиканського собору вказав: різниця між католицтвом і православ’ям має не лише догматичний характер, а радше її підгрунтям є напруження у політичній сфері.

РПЦ самоізолюється немов секта, вважає коментатор газети «Ді Тагесцайтунг». У критичній статті на тему позиції цієї Церкви і її керівника Алексія II публіцист зазначила, що «замість того, щоб конкуренційним способом сприяти теологічній креативності свого духовенства, московський Патріарх діє спрощено і грубо, вказуючи, наприклад, Папі, що якщо він зустрінеться зі «схизматичними керівниками інших Церков православно традиції, це означатиме крах усяких стосунків між нашими Церквами».

Політика московського патріархату щодо Папи погоджується також з інтересами президента Росії Путіна, який рік тому склав візит Папі у Ватикані, вважає німецька кореспондентка у Києві. За її словами, істерія російських ієрархів щодо візиту Папи на Україну свідчить про глибоку кризу інтересів, а також великий успіх, яким, попри численні перешкоди, користуються католики, протестанти чи баптисти у Росії та свідчить про великі релігійні потреби у тому суспільстві. РПЦ була і є багатою на особистості з глибокою вірою і громадською відвагою, однак вона не заслуговує на таких керівників, яких має в даний час, стверджує коментатор газети «Ді Тагесцайтунг».

Французька преса (26.06):

паломництво екуменізму і поєднання

З плином днів паломництва Папи на Україну преса Франції звертала на цю подію щораз більше уваги. «Невтомний паломник екуменізму» («Ля Круа»), «Папа проголошує поєднання на Україні» («Ле Монд»), — під такими заголовками французькі видавці писали того дня про візит.

Газети дружно підкреслювали не лише важливість події і дух поєднання, але і прихильну атмосферу, в якій відбувається паломництво, як і присутність на папських Богослужіннях прибічників інших віровизнань і релігій.

Позиція Московського патріархату, який ще за кілька днів до візиту в очах французьких журналістів представляв українське православ’я і його вірних, трактується вже як маргінальна і така, що не має великого впливу на православний загал України, в тому числі і Східної («Фігаро»). «Ле Монд», натомість, висловила занепокоєність, що «сердечна зустріч єпископа Рима з керівниками двох православних Церков на Україні наразиться на дуже погане сприйняття у Москві».

Багато уваги французька преса вділяла поїздці Папи у Бабин Яр, нагадуючи при цьому, що єврейська спільнота на Україні — четверта за розмірами на світі, після США, Ізраїлю і Росії («Фігаро»).

«Ле Монд» звертає увагу на велику кількість порожніх місць під час відправ у спорткомплексі «Чайка» і пише, що «паломництво на Україну є сповненням мрій Папи-поляка і слов’янина, а також пошуком розв’язання локальних конфліктів». Всі французькі газети відзначили бездоганну українську мову папських виступів і гомілій.

Католицька газета «Ля Круа», яка у двох чергових номерах присвятила відносно обширні матеріали перебуванню Папи на Україні, підкреслювала надзвичайну роль цього візиту у побудові нових відносин між християнськими віровизнаннями не лише на Україні, але і у вимірі Вселенської Церкви.

Французька преса (27.06):

тріумф Папи у Львові можна порівняти лише з його візитами у Польщу

27 червня французькі газети передусім згадали прохання Івана Павла II про поєднання між католиками різних обрядів та українцями і поляками, називаючи його найважливішим акцентом попереднього дня папського візиту на Україну. Щоб дати змогу своїм читачам краще зрозуміти сенс папського заклику до припинення національної ненависті і релігійних упереджень, «Фігаро» пригадала болісне українсько-польське минуле на Подолі і Волині. Папський заклик вписується, пише релігійний коментатор газети Елі Марешаль, у «голлістське бачення національної Європи». «Фігаро» згадала також про відкинення московським Патріархом заклику до взаємного пробачення.

Тимчасом «Ле Монд» у статті «Чи не віримо ми в того самого Бога?» пише про питання Київського патріархату у контексті релігійної ситуації на Україні. Пером Анрі Тенка газета повертається до понеділкової візантійської Літургії у Києві, де ентузіазм її учасників «мав би пригадати Папі рідну Польщу». Газета підкреслила радісне привітання, з яким Святіший Отець зустрівся у католицькому Львові і пригадала, що греко-католицька Церква нещодавно вийшла з підпілля.

Католицька газета «Ля Круа» намагалася пояснити наявність на львівській Месі у вівторок 26 червня польських національних прапорів і мови, пригадуючи минуле міста. Газета застерегла водночасно перед спрощеними уявленнями на кшталт «римо-католик — то поляк, а греко-католик — українець». Газета підкреслила важливість папського заклику до поєднання між українцями і поляками і пробачення, що його Святіший Отець просив за минулі помилки католиків, пригадуючи поза тим, «що напруження і недовір’я між спільнотами надалі існує».

Натомість французький телеканал «Франс-2» у вечірніх відомостях відзначив тріумф Папи у Львові, який «можна порівняти лише з його візитами у Польщу».

Французька преса (28.06):

лише Папа, який сам походить зі Східної Європи, може мати достатньо знань і почуття, аби вільно вирушати в мандри по східноєвропейській історії і сучасності

Французькі газети від 28 червня в різний спосіб оцінюють візит Папи, але дружно підкреслюють ентузіазм, з яким прийняли Святішого Отця на Україні. «Фігаро» у своїй замітці «Мільйон українців на зустрічі з Папою» окреслила атмосферу, яка панувала на зустрічі з молоддю у Львові і на Літургії, під час якої беатифіковано 28 греко-католиків. Газета зауважила, що «попередні агресивні закиди московської православної ієрархії на Україні випливали з її страху перед цим візитом і прагненням утримувати релігійну монополію у цій країні». Газета нагадує, що «лише Папа, який сам походить зі Східної Європи, може мати достатньо знань і почуття, аби вільно вирушати в мандри по східноєвропейській історії і сучасності». За надзвичайно істотний «Фігаро» вважає заклик Папи до толерантності і поваги до релігійної свободи, як і його переконання, що Україна посідає своє місце у родині європейських народів.

Мовчання московського Патріарха під час візиту Папи на Україну «Ле Монд» у статті «Подорож Папи на Україну через конфлікт з Алексієм II» вважає «позитивним сигналом» і пригадує запрошення, яке надіслав Папі апостольський адміністратор в Росії Тадеуш Кондрусевич. «Немов глухий до голосу незгод між християнськими віровизнаннями на Україні, Папа самотньо продовжує свою дорогу до поєднання», — пише оглядач з «Ле Монд». «Справжнє послання Папи лежить де-інде і оминає церковні суперечки, — читаємо в коментарі, який пригадує слова Святішого Отця скеровані до молоді, де йдеться про важке випробування, яким є для України свобода і демократія.

Натомість католицька газета «Ля Круа» подала папський візит у виразно політичному вимірі. Одним з хрещених батьків паломництва Папи на Україну, пише газета, є Леонід Кучма, який «маючи погану опінію у своїй власній країні, отримав нагоду підтвердити своє бажання підтримувати добрі стосунки із Західною Європою», а щодо «невимовно скорумпованого політичного класу», то він отримав нагоду почути з уст Папи про «опір спокусі зловживання владою для особистих чи групових інтересів і постійної пам’яті про найбідніших».

«Ля Круа» пригадує також у статті, що візит, який вважався паломництвом високого ризику, не спричинив жодного зриву контактів між християнськими визнаннями на Україні. За словами православного французького теолога Олів’є Клемана, не лише даний візит, але й попередні паломництва Папи до Румунії, Греції і Сирії, вирішуватимуть майбутнє і розвиток католицько-православного діалогу. Клеман на сторінках газети також висловив також побоювання, що «слова Папи ніколи не будуть ні почуті, ані вислухані у Москві».

Підготувала за матеріалами закордонних видань Зоряна Курдина

Опубліковано у Uncategorized. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.