Світоч Церкви. Тіло покійного Владики Софрона поховано у крипті собору Святого Воскресіння. 10.11.2008

Як ми повідомляли раніше, 5 листопада 2008 року, о 5.15, на 92-му році життя перестало битися серце Преосвященного Владики Софрона (Дмитерка), ЧСВВ, Єпископа-емерита Івано-Франківської єпархії УГКЦ. Ця сумна звістка огорнула не тільки Івано-Франківську єпархію, але й всю Церкву. Перегортаючи сторінки життя Владики, просяться слова – це справжній світоч, ревний душпастир повіреного йому стада, яке провадив до Царства Божого не зважаючи на всякі труднощі в той не легкий час підпілля Церкви.

Все життя Владика хотів побачити вільну Церкву, вільну і незалежну Батьківщину нашу Україну та вільний її народ. Так, побачив, і відчув радість, яка була в його серці і на його устах, які постійно промовляли молитву, молитву подяки Господеві за безцінний дар свободи, за яку терпів, за яку, працюючи, жертвував своє життя, – повідомив о. Юрій Трухан, секретар Владики Володимира (Війтишина).

Чин похорону Архиєрея розпочався заупокійною Архиєрейською Літургією, яку очолив Блаженніший Любомир, Глава УГКЦ, у співслужінні з Архиєпископом Іваном Юрковичем, Апостольським Нунцієм в Україні, Преосвященним Владикою Володимиром, Єпархом Івано-Франківським, єпископами УГКЦ та РКЦ в Україні та священиками УГКЦ.

Під час Літургії Блаженніший Любомир виголосив прощальну промову, в якій зокрема зазначив: «40 років єпископського служіння здійснив покійний Владика. Останні роки ми його не бачили в житті Церкви, але сьогодні дякую вам за те, що ви його не забули. Сьогодні дякую всім єпископам УГКЦ та єпископам РКЦ, які так чисельно прибули у цей день, щоб провести Владику Софрона в останню дорогу. Дякую всім молодшим і старшим, які прийшли, щоб попрощатися з Владикою і вшанувати його пам’ять.

У традиції Церкви є звичай ставити тіло священнослужителя лицем до народу, бо коли б прийшов Господь і підняв усопшого, то він би зразу ж говорив до вас. Тому сьогодні хочу сказати від імені Владики до вас. Про що Владика говорив в своїх приватних розмовах? Він говорив з великою вдячністю про своїх батьків, які підтримали його покликання і сприяли його розвитку. Сьогодні Владика промовляє до вас, хто є батьками: “Шануйте і підтримуйте покликання своїх дітей”, звертається він до вас своїми устами знаючи, що колись потрібно прийти новим поколінням на місця теперішніх єпископів, священиків, монахів. Якщо маєте це покликання, то цінуйте його і дякуйте Богові за нього. Дякуємо і тобі, брате, за твоє покликання, яке ти здійснив сповна, це був шлях терпінь, шлях тернистий, але ти вистояв. Сьогодні ми повертаємо тебе у землю з якої ти був узятий, хоч це болісно і сумно, але ми поручаємо тебе Богові, який приймає тебе, як сина. Дорогий брате – молися за нас».

Після Літургії із словами співчуття звернувся до всіх Архиєпископ Іван Юркович, який висловив свої співчуття і передав слова скорботи Державного секретаря Ватикану Кардинала Тарчізіо Бертоне. Єпископ Луцький РКЦ в Україні Владика Маркіян Трофим’як зачитав щирі слова співчуття від Кардинала Мар’яна Яворського та Єпископа Мечислава Мокшицького.

На завершення спільної молитви Владика Володимир висловив слова вдячності всім учасникам похорону і зачитав молитву розрішення та молитву на єлей, яку довершив Блаженніший Любомир.

Процесійно домовину з тілом Владики Софрона було перенесено до крипти Катедрального собору Святого Воскресіння ГНІХ, де і було захоронено.

Департамент інформації УГКЦ

Опубліковано у Uncategorized. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.