Слово Блаженнішого Любомира до тих, хто потерпів під час повені, і тих, хто їм допомагає. 31.07.2008

Преосвященним Владикам,

Шановним представникам державної обласної, районної та місцевої влади,

Всесвітлішим душпастирям,

Преподобним монахам і монахиням,

Дорогим мирянам!

Дорогі в Христі!

За Божим допустом велике лихо навідало деякі наші області: ріки вийшли з берегів і накоїли дуже багато шкоди, навіть спричинили смерть кількох десятків людей. Також дуже великою, хоча навіть ще не зроблено остаточних обрахунків, про що детально повідомляють засоби масової інформації, є матеріальна шкода. Ми від усього серця співпереживаємо з родинами потерпілих та висловлюємо їм наше щире співчуття.

Водночас у ці дні мало хто звертає увагу на те, що серед того всього лиха чиниться дуже багато добра. Це терпіння стало нагодою показати доброту свого серця. Ви, дорогі в Христі, хто допомагаєте, вчинили і надалі чините дуже багато добра для тих, хто потерпів. І власне за оцю вашу жертвенну діяльність, яка проявляється у безлічі способів і видів, бажаю висловити вам велике признання, а в імені усіх тих, кому ви допомогли – щиру подяку. Молитовно єднаємося з усіма вами: хто потерпів і хто допомагає, щоб тягар втрат не здавався надмірним, а бажання допомогти – не згасало.

Відгук на потребу тих, хто потерпів під час трагедії, яку заподіяла природа, нас навчає, що ми – один великий народ. Всупереч тенденційним твердженням політиків, допомога для Івано-Франківської і сусідніх областей йде із крайнього сходу нашої держави. Луганські шахтарі своїм прекрасним жестом доказують, що ми є один народ, і що протистояння сходу та заходу, про яке нам політики розповідають – це їхня видумка, або ще гірше – це їхня підступна політика. У цих подіях маємо ще один доказ того, що наші співвітчизники з одної частини України радо допомагають співвітчизникам іншої частини цього одного і, властиво, в душі об’єднаного великого народу. Слова, сказані до певної групи політиків – гіркі, але до цього нас спонукують факти.

Колись дуже популярною була пісня-молитва:

“Боже вислухай благання,

нищить недоля наш край,

в єдності сила народу,

Боже нам єдність подай”.

Хто співав цю молитву, робив це часто під враженням, що ця недоля, яка нищить наш край, це виключно зовнішні чинники, які діють з-поза границь України. Як прикро подумати, що ту недолю дуже часто спричиняють безвідповідальні сини і дочки власного народу. У ці дні, зокрема, ми повинні з щирим серцем знову співати цю пісню, наголошуючи два останні рядки.

  • ЛЮБОМИР
Опубліковано у Uncategorized. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.