Лист Блаженнішого Любомира з нагоди хіротонії Владики Браєна (Байди), Єпарха Саскатунського. 30.06.2008

Високопреосвященні та Преосвященні Владики,

що сьогодні берете участь у цій святій хіротонії!

Всесвітліші й Високопреподобні Отці!

Достойні представники провінційної та міської влади!

Вельмишановні батьки й родино новопоставленого Владики!

Преподобні брати і сестри в монашестві!

Дорогі парафіяни катедрального храму!

Дорогі миряни Саскачеваньської єпархії й шановні гості з усіх кінців Канади!

Сьогодні ви берете участь у дуже важливій події — рукоположенні Владики Браєна та поставлені його п’ятим із ряду правлячим єпископом Саскатунської єпархії Української Католицької Церкви в Канаді. Це справжнє велике торжество не тільки для місцевих мешканців, не тільки для Канади, але для цілої нашої Церкви. Нас можуть ділити тисячі кілометрів, глибокі океани, високі гори, але ми одна Церква в Україні, Європі, Азії, Австралії та Америці. Тому всі ми радіємо. Сердечно вітаю вас із великим святом, яке сьогодні переживаєте ви, безпосередньо присутні на цій величавій події. Сам особисто я не можу сьогодні розділити вашу урочистість, але в молитві я об’єднаний із вами, і моя радість, наша радість — не менша за вашу.

Сьогоднішня Свята Літургія згадує блаженних членів нашої Церкви, яких сім років тому беатифікував святої пам’яті слуга Божий Папа Іван Павло ІІ. Їхнє життя, їхнє мучеництво чи ісповідання віри відбулося далеко звідси, хоч двоє з них – блаженні священномученики Микита Будка й Василь Величковський – торкнулися канадської землі за час свого земного життя. Проте не тільки вони, але всі 27 проголошених тоді блаженними в особливий спосіб освятили й ту землю, на якій ви сьогодні стоїте. Адже святість не знає обмежень часу й простору, святість є спільним добром цілої Церкви, де б не перебували її вірні. Сьогодні цих 27 осіб – єпископи, священики, монахи й миряни – все ще немовби прив’язані до Української Греко-Католицької Церкви, але ми сподіваємося, що незабаром усі вони будуть канонізовані, і їх культ стане спільним добром членів Католицької Церкви на всій земній кулі. Усе це має таке велике значення тому, що це є той духовний скарб, який наша Церква в Україні ділить із Канадою та всіма країнами, де живуть наші вірні. Різні хвилі емігрантів з України впродовж минулих 130 років прибули до гостинної Канади шукати свободи й добробуту. І не розчарувалися, знайшли те, чого прагнули, але не бажали залишатися боржниками, а як дар вдячності принесли цій землі свої духовні чесноти.

Дорогі брати й сестри! Члени тієї Помісної Церкви, яка прибула сюди в особах ваших батьків, дідів і прадідів із далекої України, ви, які уприсутнюєте цю Церкву в Канаді, вже глибоко вкорінену тут, пам’ятайте, що ви є носіями духовних дарів, свідками мучеництва та ісповідництва, членами Церкви, яка за Божою благодаттю відроджується на землі свого походження. Ви – жива частина канадської дійсності, якій, так само тут, як і всюди по цілому світі, потрібне свідчення правдивого християнського життя. Добре подумайте, як вам сповнити ваше покликання на землі, освяченій вашими блаженними братами й сестрами.

З цими словами я звертаюся особливо до тебе, дорогий наш брате, Владико Браєне, що сьогодні стаєш духовним батьком цієї канадської провінції та єпархії. Прохаю тебе не обмежувати своєї діяльності до вузького кола — вихідців з України, але думати широко; і так, як члени тієї спільноти, що вийшла з України і увійшла в економічне, політичне, культурне життя Канади та збагатила його – збагачувати цю землю та суспільство релігійними вартостями, бо така діяльність найкраще забезпечить збереження тих благ, які наші піонери в різні часи принесли сюди. Будь щедрим і навчай поручені тобі душі виявляти великодушність. Тобі будуть вдячні твої блаженні співбрати в єпископському служінні, пам’ять про яких жива в Канаді. Їхня присутність у серцях людей і твоя діяльність як єпископа й пастиря цього стада нехай стануть запорукою збереження духовних та культурних цінностей, усвідомлення свого походження серед наших людей. Сердечно вітаю Тебе, дорогий брате, і бажаю обильних Божих благодатей!

см. ЛЮБОМИР

Дано у Києві при Соборі Воскресіння Христового дня 20 червня 2008 року Божого

Опубліковано у Uncategorized. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.