Очікування українського суспільствау зв’язку з візитомПапи Римського Івана Павла II

Очікування українського суспільства

у зв’язку з візитом

Папи Римського Івана Павла II

«Майбутній приїзд Івана Павла II до України породжує дуже великі очікування. Україна переживає динамічний і складний час: її політична структура, суспільно-економічне життя, церковний вимір у нелегкому становчому етапі», — таким загальним зауваженням розпочав у Львівській Богословській Академії 15 травня прес-брифінг для вітчизняних і зарубіжних журналістів ректор ЛБА о. Борис Гудзяк. Темою брифінгу був аналіз очікувань українського суспільства в зв’язку з візитом Римського Папи Івана Павла II, запланованим на 23-27 червня ц.р. У зустрічі з журналістами взяли участь директор Інституту Релігії і Суспільства при ЛБА Мирослав Маринович, голова Львівського міського комітету по організації візиту Римського Архієрея Івана Павла II Іван Рудницький та о. Богдан Прах, голова координаційної комісії Церковного комітету по організації прийому понтифіка в Україні.

«Папа Іван Павло II протягом більш як 20-літнього понтифікату був і залишається носієм надії. Нема іншого глобального лідера, з таким авторитетом і настільки спроможним впливати на духовний стан поодиноких людей, помісних Церков, поодиноких суспільств, але і в глобальному плані. — зазначив о. Б. ?удзяк. — Україна в XX ст. пережила надзвичайно великі випробування: неприродною смертю через світові війни, голод й інші репресії на Україні загинуло 17 млн. людей; культурна, політична, економічна еліта була систематично винищувані; будь-яка ініціатива заглушувалась. Наслідки ХХ ст. щодо психіки й духовного стану особи дуже глибокі. Після емоційного спалаху, пов’язаного з незалежністю України, почалася важка праця по відбудові суспільства, яка не є завершеною».

«За останні 6-7 років населення України зменшилося на 2 мільйони. Молоде покоління відчуває безвихідь, не бачить перспективи, до великої міри деморалізоване. У цьому контексті для поодинокої людини, особи, потрібно знову відкривати свою гідність. — По цілому світі Іван Павло II як філософ і антрополог проголошує гідність людини, робить це не лише як теоретичний інтелектуал, але й як душпастир. Про гідність людини Іван Павло II говорить у складних богословських текстах, але ще більше промовляє своїм поглядом, своєю усмішкою, своєю спроможністю промовити до матері, яка не знає про майбутнє своїх дітей. Це є людина з великою харизмою, а перша річ, яку очікує суспільство — це моральна підтримка, голос надії,— констатував о. Б. Гудзяк. — Удар, який люди зазнали в Україні, був не лише індивідуальний, щодо поодинокої особи. Удар був по Церкві, по різних Церквах, по цілому суспільстві і по нації. Християни, котрі пережили у XX ст. безпрецендентне тоталітарне переслідування, сьогодні чекають оцінки цього: чи дійсно треба було займати таку позицію? Може, легший компроміс був більш виправданий? — Тому беатифікації, які відбудуться, надзвичайно важливі».

Отець Борис вказав і на можливі розчарування серед українців, греко-католиків зокрема, оскільки очікування беатифікації Андрея Шептицького під час цього візиту не здійсняться. Гостро стоїть і питання еклезіальної ваги Української Греко-Католицької Церкви. Її визнання очікується у зв’язку з полемікою про т.з. «уніатизм». «Східні католицькі Церкви від ранньомодерного періоду (тобто з XVI ст.) у лоні католицької Церкви були так чи інакше Церквами другого сорту. Існувала першість латинського обряду, т.з. prestancia ritus latini. — Греко-католики очікують визнання їхньої гідності. Що вони не є жодним «–ізмом», а є також Церквою, що як інші Церкви є місцем переживання присутності Господа і засобом спасіння», — пояснив ректор ЛБА.

Згадкою про суспільно-політичні подій у Польщі, де Папа був провідним чинником широкої суспільно-політичної позиції та подій, було вказано і на загальні національні сподівання. «Цей Папа спроможний вплинути на процес становлення молодої української нації. Це стосується української культури, різних її вимірів, зокрема української мови, — ствердив о. ?удзяк, — Іван Павло II вже 22 роки говорить до українців по-українськи. Він вже 20 років виступає на захист людських прав, а це включає також національні, культурні права. З першого року свого понтифікату Іван Павло II виступав на захист греко-католицької Церкви, яка тоді була у глибокому підпіллі. На протязі цілого понтифікату він захищав гідність людини: католика, православного, кожної людини доброї волі і взагалі кожної людини. Зустріч з цим речником людської гідності, гідності і ролі Церкви, гідності місцевих культур, речником надії, пробуджує дуже великі очікування в українському суспільстві» — підсумував він.

Директор Інституту релігії і суспільства (ІРС)при ЛБА Мирослав Маринович зауважив, що комплексна соціально-політична криза, що є в Україні, вказує, що в кризі перебуває людина, сам її дух. На думку цього релігійного політолога, політв’язня попереднього комуністичного режиму, візит Папи Римського дозволить показати ті місця в нашому суспільному житті, які потребують релігійної уваги. «Це і поняття гідності людини, але це також і загальна потреба жити в суспільстві на засадах чесності, моральності. Сподіваємось, що Папа Римський допоможе відхилити думки і почування наших людей від світу корупції, світу зла у бік протилежних позитивних сутностей». Пан Маринович зосередився на значенні візиту Римського Папи для відносин між Церквами України. «Кінець 90-х років, початок нового століття для українських Церков означає формулювання великими міжнародними християнськими центрами — вперше за довгий час — власне української політики. Відтепер ця політика Ватикану, Константинополя є не так похідною від «московської», як формулюється вже власне виходячи з українських інтересів». Директор ІРС зауважив, що саме Папа Іван Павло II «вніс яскраву якісну зміну у ці процеси», відкриваючи можливість до безпосереднього діалогу народам, котрі були під впливом Москви. Це також і можливість вияву їхньої церковної тотожності. «Для нас приїзд Папи Римського важливий тим, що дозволяє продемонструвати відкритість української Церкви до різних центрів християнства. УПЦ КП і УАПЦ не тільки не виступають проти візиту Папи Римського, але й підтримують його. Можна говорити про збільшення рівня порозуміння між греко-католицькою і православними Церквами автокефального статусу, але це також ставить і виклик перед УПЦ, ставить у ситуацію вибору між інтересами Московського Патріархату й інтересами української землі». Одразу ж М. Маринович вказав на загальну відкритість православ’я до діалогу. «Позиція двох Церков України не є чимось винятковим. Із увагою я прочитав заяви, Константинопольського Патріарха — він не вбачає у візиті Святішого Отця в Україну якихось загроз для місцевої православної Церкви».

На зауваження журналіста газети «Високий замок» щодо можливого іншого розвитку подій, появи відчуження між православною й католицькою Церквами, пан Маринович відповів: «Неприйняття візиту з боку УПЦ є неприйняттям радше консервативною частиною цієї Церкви, а не всім тілом», а відтак зауважив, що опора на позицію виняткового спасіння у власній духовності є для Церкви згубна. Це «опора на почуття негативізмів, почуття ненависті, — пояснив він. — Навіть, якщо сьогодні УПЦ й скористає з таких сил, то завтра, як Церква, програє».

Зарубіжні журналісти цікавилися реакцією українського суспільства на візит Івана Павла II у Грецію та чи зможе приклад Папи дати УГКЦ поштовх до зближення з Московським патріархатом. М. Маринович відповів: «Як вірний УГКЦ я горджуся тим, що Св. Отець постійно знаходить сили і мужність приносити вибачення за історію. Однак, як сприйняв вибачення московський Патріарх? — «Треба ще подивитися, як це пробачання буде виявлятися на ділі». Визнання греко-католицької Церкви з боку Московського патріархату є лише на рівні історичної, а не богословсько-еклезіальної реальності, — зауважив він і пояснив, — У діалог можна вступити, коли всі учасники діалогу визнають себе взаємно. Якщо ж діалог існує лише для того, щоб змусити Ватикан зректись греко-католиків і ліквідувати цю Церкву, це не діалог. Устами покійного Патріарха Любачівського УГКЦ зверталася до Московського Патріарха з пропозицією пробачити і бути прощеним за минуле. Але на цю пропозицію не було відповіді». Що ж до можливості зближення УГКЦ з УПЦ КП після візиту Папи Римського в Україну директор ІРС відповів: «Об’єднання всіх фрагментів колишньої Київської Церкви в єдиному українському патріархаті буде завжди метою і мрією українських християн. Але воно не буде конкретною метою під час візиту Папи Римського».

Відтак вітчизняні журналісти скаржились, що при оцінці сучасного стану релігійного життя України в закордонних інформаційних агентствах часто переважає негатив, зокрема і щодо майбутнього візиту Папи в Україну. «Там досі екуменізм зі сходом Європи йшов тільки через Москву — багато західних християн переживає, що в разі погіршення стосунків з Москвою перекриються канали виходу на східних християн. Домінування інформації, яка поступає з Московського Патріархату — великий виклик для нашої Церкви, і мова не про антимосковську інформацію, а про те, щоб представляти реальну ситуацію», – зауважив директор пан Маринович.

Журналісти теж цікавились «інформацією», переданою російськими інформаційними агентствами про знесення церкви УПЦ МП на Сихові: «Коли я почув про це, я близько живу, швиденько поїхав переконався — церква, дякувати Богу, була на місці. — сказав І. Рудницький — Це приклад такого лицемірства, якого не можна робити, яка б не була ціль».

Отець Богдан Прах, голова координаційної комісії підготовки приїзду Римського Папи, розповів про здійснювану 18 різними підкомісіями роботу: літургійну, технічну, протокольну, т.п. «Будується головний престіл, на якому у Львові на іподромі буде служитися літургія візантійського і латинського обрядів, починають будуватись сектори (біля 30 км огорожі). Підготовлені зразки перепусток. Державна та міська адміністрація йдуть назустріч — великих проблем немає, завжди знаходимо порозуміння». Отець Богдан відповів і на запитання щодо духовної підготовки вірних до приїзду Римського Папи, яка практично розпочалася ще до часу офіційного встановлення терміну візиту. Відтак по парафіях, деканатах проведені, зокрема під час Великого Посту, були чисельні лекції, конференції, реколекції. У них взяли участь отці-василіяни і редемптористи, представники Львівської Духовної Семінарії св. Духа та Богословської Академії, священики і семінаристи — «Було вислано кілька сотень студентів на Західну і Східну Україну для допомоги священикам». Готові брошури для поширення серед вірних, проте бракує коштів для друку: «70 тис примірників, бо меншої кількості немає сенсу давати».

На брифінгу виявилося теж, що досі не встановлено і приблизної кількості прочан-гостей з-за кордону, більшу частину яких складуть римо-католики Польщі. «Греко-католицьких прочан з Польщі буде 1-1,2 тис осіб. — сказав о. Прах. — Вірних греко-католиків з Західної України на головній Літургії східного обряду сподіваємось принаймні біля мільйона». Розроблена схему спрощеного перетину кордону для прочан-гостей, відбули спільні зустрічі українські і польські прикордонники та митники. «Є відповідне доручення Президента і Голови оргкомітету пана Зленка перехід через границю зробити простим і швидким. До нас буде їхати з Польщі автобус, де старший керівник групи матиме закордонний паспорт, а для інших він не обов’язковий, і список, затверджений церковною чи світською владою. Прикордонники говорять про можливість 3-4 смуг перепуску». — повідомив І. Рудницький, який очолює у міській владі виконавчу дирекція по прийому Папи Римського. Представник міської виконавчої дирекції сказав, що система перетину кордону буде остаточно затверджено 8 червня у Львові на засіданні Республіканського організаційного комітету.

Іван Рудницький згадав загальну структуру Державного комітету по прийому Папи Римського — ним керує міністр закордонних справ України Володимир Зленко, є Київський і Львівський комітети. Львівський оргкомітет має представників обласної влади, міста і Церкви. Він діє за укладеними окремими планами: область відповідає за ремонт кафедрального храму св. Юра, митрополичих палат та іподром, місто — за приготування парку культури і території біля сихівської церкви Різдва Богородиці для зустрічі з молоддю. «Нам легко працювати, бо маємо такого доброго виконавчого директора від Церкви як о. Б. Праха, який може відповісти на будь-яке питання., я часто звертаюсь до нього по пораду» — сказав І. Рудницький. Він подав відомості щодо фінансування цього заходу. Кабінет міністрів України виділив 4,5 млн. грн на ремонт митрополичих палат, а відтак прийняв і рішення виділити 2, 5 млн. на відселення мешканців капітул собору св. Юра (їхня секуляризація була здійснена радянською владою). У бюджеті міста передбачено також 3,7 млн. грн. на зустріч зі для ремонту доріг, освітлення, парку культури, благоустрію Сихова, на медичне і санітарне забезпечення, інші роботи. «Нещодавно підприємства допомогли коштами у сумі біля 100 тис. грн. (Сума добровільних пожертв для організації візиту, що надійшли в Церковний комітет значно менша — на питання щодо них о. Прах відповів: «Не більше 2,5 тис. грн від спонсорів. Усіх жертводавців подамо до публічного відома, фонди і витрати опублікуємо».)

Ведеться робота з видавцями сувенірної продукції, узгоджуємо місця для автостоянок і т. ін. Увагу приділено художньому оформленню міста під час візиту, готується відповідна культурна програма, «гостей у місті буде більше ніж самих мешканців». На час проведення прес-брифінгу до невирішених проблем відносилась аренда телебімів, біотуалетів, питання розселенню гостей, — «Але ми ще маємо час — є понад місяць до візиту, щоб їх владнати» — сказав І. Рудницький. Повідомлено і про працю спеціального прес-центру візиту Папи Римського в Україну, який очолили пан Михайло Хвойницький і о. Кеннет Новаківський. За 14 днів до візиту прес-центр «вселиться» у львівський Будинок залізничників. Більшість журналістів проживатиме в готелі «Супутник», спеціальні автобуси підвозитимуть їх до місць зустрічей зі Святішим Отцем.

Опубліковано у Uncategorized. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.